Розглянемо ряд хімічних виробництв та окремо їх вплив на екологію і стан здоров'я людей. Візьмемо такі поширені в Україні підприємства, як виробництво азотних і фосфорних добрив, виробництво пластмас і синтетичних матеріалів.
Виробництво азотних і фосфорних добрив
Виробництво добрив для сільського господарства має велике народногосподарське значення і безперервно збільшується. Найбільше поширені азотні та фосфорні добрива: азотні – у вигляді аміачних (аміачна вода, сульфат амонію та ін.), нітрити (кальцієва, натрієва селітра), амідних (наприклад, сечовина), фосфорні – у формі суперфосфату. Мінеральні добрива можуть бути простими та складними, тобто містити один або декілька компонентів.
У виробництві селітри можливе забруднення повітря оксидами азоту, пилом селітри; крім того, існують джерела тепло- та вологовиділення, небезпека хімічних і термічних опіків людей. Відомо також, що селітра, особливо калієва, вибухо- та пожежонебезпечна.
Оздоровчі заходи у виробництві селітри включають запобігання забрудненню повітря тосичними газами і пилом, боротьбу із залишковим тепловиділенням, захист працівників від травм і отруєнь, а також потрапляння токсинів у навколишнє середовище.
Суперфосфати. Головними речовинами для одержання суперфосфатних добрив є фосфорити й апатити. Фосфорити являють собою пухку землянисту масу, яка містить фосфати і суміші з вапном, піском та іншими речовинами. Апатит – твердий мінерал, який має вміст 16–34% фосфату. У цих рудах фосфор перебуває у важкорозчинному стані. Суперфосфат – легкорозчинна фосфоритна сіль з домішкою гіпсу. Головним шкідливим фактором у виробництві на перших етапах виробництва суперфосфатних добрив є пиловиділення. Концентрація пилу в повітрі біля дробарок, сит, транспортерів може досягати десятків та сотень міліграмів в 1 м3, тобто бути дуже високою. На інших етапах технологічного процесу повітря буває забруднене сполуками фтору – фтористим воднем, фтористим силіцієм, які є побічними продуктами й утворюються внаслідок присутності у рудах фтору в значних кількостях (до 3,8%). Виділення цих газоподібних сполук утворюються в період завантаження і розвантаження реактора, камер розпаду, при транспортуванні готової продукції, а також при розвантаженні у вигляді пилу. У робітників суперфосфатних виробництв можливі опіки сірчаною кислотою. Обпалювальну дію може справляти і готовий продукт – суперфосфату, оскільки він може мати вміст залишків кислоти, яка не прореагувала (до 0,3%). У виробництві суперфосфату в разі використання як сировини апатитового концентрату зникає ряд пилових операцій з розпаду, дроблення, просіювання руди, що може значно зменшити можливість апатитного силікатозу у працівників такого підприємства. Значно зменшилися викиди при використанні безперервного (замкненого) процесу, конструкцій камер, що виключають проміжні операції, перевантаження, необхідність фізичної роботи всередині камери. Для боротьби з пилом і токсичними газами ефективні установки витяжної вентиляції з покриттям джерел і аспірацією газів безпосередньо з апаратів.
Виробництво пластмас і синтетичних матеріалів
Велике поширення мають пластмаси на основі синтетичних смол. Вони можуть бути вироблені полімеризацією (полімерні стироли, вініловий спирт та ін.) або поліконденсацією (амінопласти, поліефірні смоли та ін.).
За великого різноманіття використовуваних хімічних речовин кількість технологічних особливостей у виробництві пластмас і синтетичних матеріалів мають спільні елементи, які впливають на умови праці. Існують такі стадії технологій із своєрідними відмінностями в умовах виробничого середовища і праці:
1. Виробництво полімерних смол із мономерів.
Воно здійснюється в умовах вакууму, іноді під тиском і при нагріванні. У цій стадії можливе виділення токсичних парів і газів – фенолу, формальдегіду, стиролу, фталевого ангідриду, хлористого ваніліну та багатьох інших. Можливе залишкове тепловиділення і підвищення температури повітря на робочих місцях.
2. Створення композицій, що мають пластичні властивості.
Окрім смол, до них входять допоміжні матеріали – пластифікатори, стабілізатори та ін. Багато з них мають токсичні властивості. Компоненти суміші дроблять, розмелюють, просівають, роблять суміш і гаряче вальцювання. В кінці отримують продукт у вигляді листів або твердої маси, котру дроблять і розмішують, отримуючи прес-порошок. У цій стадії технологічного процесу нерідко спостерігається пиловиділення і, крім того, в повітря можуть потрапити неповністю прореаговані у попередній стадії мономерні та інші компоненти.
3. Отримання фасонних виробів методом пресування порошків, вплив високої температури.
У цій стадії можливе виділення у повітря пилу пластмас, продуктів початкової композиції (мономери та ін.), а також продуктів термічної деструкції (розпаду). Крім того, на робочих місцях можливі несприятливі мікрокліматичні умови (підвищення температури повітря, вологи, тиску та ін.), з'являються електричні та електромагнітні поля радіохвиль.
Оздоровчі заходи. Оздоровчі заходи визначаються особливостями технологічного процесу й обладнання, характером і вираженістю вказаних видів промислової шкідливості.
На підприємствах хімічної промисловості зайнято дуже багато працівників. На них передусім впливають шкідливі викиди (пил, токсиканти, тепло, волога, підвищений тиск, електричні та магнітні поля). Тобто постає питання про захист людини. Від усього цього вона захищена індивідуальними засобами захисту: респіраторами, протигазами, ватно-марлевими пов'язками, індивідуальними захисними костюмами, лічильниками рівня забруднення повітря.
На підприємствах, щоб захистити здоров'я і життя людини, використовують штучну вентиляцію з фільтрами, подвійну систему водозабезпечення: одна – питна, друга – промислова; замкнений цикл роботи технологій. Для особистої гігієни використовують душові та санітарні пропусники. Також працівники постійно перебувають під наглядом профлікарів. Але можна сказати, що все це не може на 100% захистити людину та природне середовище від ураження продуктами хімічної промисловості.
ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.
