Роль гідросфери в урбоекосистемі

Урбоекологія і техноекологія

Вода входить до складу всіх живих організмів, вона є розчинником і переносником поживних речовин, учасником біохімічних процесів, регулятором теплообміну з довкіллям. Вода – один із найважливіших компонентів регулювання клімату планети та забезпечення господарської та промислової діяльності людей.

Структура водних об'єктів у межах міста

Найбільше води (до 70%) споживає сільське господарство, особливо зрошувальне землеробство.

Натепер витрати споживаної води в промисловості визначаються водомісткістю виробництва, яка розраховується в кубічних метрах води на одну тонну виробленої продукції (м3/т): сталі – 15-20, синтетичного волокна – 500, міді – 500, пластмас – 500-1000, синтетичного каучуку – 2000-3000. Середній хімічний комбінат витрачає 1-2 млн м3 води за добу.

Для нормальної життєдіяльності людини щодоби необхідно близько 400 л води. Питоме водоспоживання в містах більше ніж у селах і залежить від ступеня благоустрою (наявність водопроводу, каналізації, центрального водяного опалення, побутової техніки тощо). Так, питоме водоспоживання для деяких міст становить, л/добу: Нью-Йорк – 600, Париж – 500, Москва – 400, Київ – 300, Лондон – 263. Для міста з населенням понад 3 млн людей добові витрати води становлять близько 2 млн м3, а річні – близько 1 млрд м3. При цьому використовується вода досить високої якості, що визначається вимогами споживача.

Міські поселення виникали на берегах річок та озер, які й були джерелами водопостачання, а також зручним транспортним засобом. Одночасно річки використовувалися для видалення відходів життєдіяльності людей та домашніх тварин, що призводило до забруднення водоймищ і виникнення різних інфекційних захворювань.

Зі зростанням благоустрою міст розташовані в міській зоні водні об'єкти дедалі більше набувають важливого архітектурно-планувального, рекреаційного та естетичного значення.

До водних об'єктів у межах міста належать водотоки, водойми, підземні води [2].

Водотоки – це річки, канапи, струмки; водойми – це озера, водосховища, ставки. Моря поділяються на відкриті та внутрішні. Гирлова область річки, що впадає в море безрукавним руслом, називається естуарієм або лиманом.

Підземні води поділяються на водоносні горизонти і комплекси, утворюючи в просторі басейни та родовища. Підземні води, що витікають на поверхню, називаються струмками (джерелами).

Міські канали – штучні водотоки, які прокладаються для судноплавства, перекидання стоку рік або для запобігання повеням. Русло каналу влаштовується із залізобетону чи каменю, в окремих місцях канал поміщається в трубу.

Як уже зазначалося, водні об'єкти в межах міської зони слугують містотвірним чинником.

Антропогенний вплив на гідросистему міста

Важливий чинник, що впливає на гідросферу – енергетика. Робота ГЕС пов'язана зі споживанням великих об'ємів води, що використовується для охолоджування обладнання. Скидання таких вод після їх використання без попереднього очищення призводить до небезпечного забруднення водних об'єктів продуктами згоряння палива, кислотами, солями, органічними та неорганічними речовинами, зміни теплового і сольового балансу вод і викликає негативні зміни у водному середовищі.

Істотний внесок у забруднення гідросфери дає і транспорт. Перше місце в цьому належить автомобілям. Процес забруднення вод відбувається за рахунок стоку з міських територій, забрудненого нафтопродуктами, маслами, гумовим і асфальтовим пилом тощо (всього 130 складників). Ризик погіршення якості підземних вод унаслідок роботи транспорту може бути постійним через витоки палива, розлив нафтопродуктів, транспортні аварії та стихійні лиха. Забруднення відбувається також унаслідок просочення бензину з ємкостей, корозії обладнання, розливу під час заправляння автомобілів тощо.

Залізничний транспорт (миття), повітряний транспорт (витоки палива, зліт і посадка), водний транспорт (промивка, скиди зі швидкісних суден) суттєво впливають на стан гідросфери; небезпека для гідросфери у разі експлуатації трубопровідного транспорту визначається прихованим порушенням трубопроводів при перетині ними водних перешкод.

Велику небезпеку завжди створювало і бактерицидне забруднення поверхневих вод, що призводило до масових спалахів епідемій. Однак прогрес санітарії і гігієни висунув на перше місце промислове забруднення водного басейну. У виробничих стоках із кожним роком збільшується кількість шкідливих отруйних домішок металів і металоїдів, біологічно нерозкладних речовин. Необхідно також враховувати, що є речовини, які істотно збільшують свою токсичність, сполучаючися з іншими забруднювачами.

Слід зазначити також явище евтрофікації водоймищ, що призводить до їх повторного забруднення. Суть такого явища полягає у стрімкому зростанні маси найпростіших водоростей за рахунок потрапляння у водоймища стічних вод, що містять значну кількість фосфору і нітратів. Гинучи, такі водорості поглинають із води вільний кисень, що спричинює порушення нормального проходження біологічних процесів.

Забруднення поверхневих і підземних вод завдає великого збитку економіці багатьох країн як унаслідок утрат у рибному господарстві, непомірно високих витрат на водоочисні роботи, на захист від корозії частин підводних конструкцій і гідравлічних агрегатів, так і через підвищення захворюваності населення, що користується водою недостатньо високої якості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль гідросфери в урбоекосистемі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі
  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку