Створення водосховищ ГЕС пов'язано з великим упливом на рельєф, клімат, господарську діяльність людини в районах затоплення. Економічні наслідки створення водосховищ можуть оцінюватися двома видами різнохарактерних витрат. Перший – це витрати, необхідні для компенсування завданого збитку, коли уникнути його неможливо. Другий – це витрати на компенсацію коштів, призначених для запобігання або обмеження, по можливості, та подавления очікуваних негативних наслідків будівництва.
Водосховища, побудовані при створенні ГЕС, дають змогу розв'язати питання надійного водопостачання споживачів, розташованих як у басейні, так і на значній відстані. Особливо велике значення водосховищ ГЕС Дніпровського каскаду для водопостачання Маловодних районів Центру та Півдня країни. В цілому з ресурсів цих штучних накопичувачів води на Дніпрі забезпечуються понад 35% промислової та комунально-побутової водопотреби країни. Побудова Каховського водосховища дала водні ресурси для їх перекидання по Північнокримському каналу в Керч, Феодосію та можливість розв'язати гостру проблему водопостачання Криму. Це ж водосховище забезпечило водопостачання Криворізького залізорудного басейну. Маловодні райони Донбасу значною мірою забезпечені водою з ресурсів Дніпродзержинського водосховища.
Завдання оптимального використання гідроелектростанцій в енергосистемах розв'язується при використанні гідроакумулювальних електростанцій (ГАЕС), які в години максимальної потреби електроенергії експлуатуються у "генераторному режимі", виробляючи та подаючи струм в електромережу, а в період недовантаження в мережі (у нічний час) працюють у "насосному режимі", беручи струм з мережі та за допомогою насосів перекачуючи воду з нижнього б'єфа водосховища у верхній. Використання ГАЕС забезпечує економію палива на теплових електростанціях та знижує гостроту проблеми покриття піків у графіку навантаження.
Зростаючі потреби суспільства у водних ресурсах та енергії зумовлюють необхідність спорудження великих гідротехнічних об'єктів. Гідротехнічне й енергетичне будівництво пов'язане з реконструкцією наявних і створенням нових водоймищ та водотоків. Зараз функціонує велика кількість водосховищ різного розміру та призначення, водоймищ-охолоджувачів ТЕС та АЕС; споруджена велика мережа водопостачальних каналів і трубопроводів, регулюється стік річок.
Регулювання розподілу життєво важливих для людства водних ресурсів завжди було його першочерговим завданням. Тисячоліттями єдиним інструментом такого регулювання були греблі, їх будували для зміни напрямку течій та русел річок, для накопичення води та використання її для поливу земель. Більшість сучасних гребель виконують ті ж самі функції, але з'явились і нові цілі їх будівництва: вироблення електроенергії гідроенергетичними установками, меліорація, боротьба з ерозією шляхом зміни напрямку потоків води.
Сучасні греблі бувають бетонні, намивні, насипні та кам'яно-накидні. До насипних належать найвищі у світі греблі Нурекської ГЕС (300 м), Саяно-Шушенської ГЕС (242 м) та гребля Оровілл Дем (США, 234 м).
Гідротурбіни. Велика частина гідротурбін діють завдяки енергії води перекритих греблями річок, які протікають по гірській місцевості. Турбіни обертають генератори електричного струму. У гірських країнах гідроелектростанції виробляють дешеву енергію, не забруднюючи навколишнє середовище.
Гідротурбіни можуть також працювати за невеликого напору води, створеного припливом. Необхідно тільки ув'язувати години припливів та пік навантаження, або припливні електростанції досягатимуть повної потужності, коли електричне навантаження мінімальне. Задля уникнення цього необхідно розділити водосховище станції на два: верхнє водосховище, яке наповнюється від середнього до високого рівня припливу, та нижнє водосховище, яке спорожняється від середнього до нижнього рівня припливу. Така схема допомагає неперервно підтримувати різницю рівнів.
Інший шлях постає у використанні верхнього водосховища як резервної постачальної системи. У цьому випадку, коли енергія зменшується, електроенергія, що виробляється звичайними електростанціями, витрачається на перекачування води з нижнього водосховища у верхнє. Коли ж потреба в електроенергії збільшується, вода випускається з верхнього водосховища у нижнє, таким чином електроенергія виробляється як у звичайній гідроелектростанції.
Характеристика впливу на довкілля
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гідротехнічні споруди“ на сторінці 1. Приємного читання.
