Гідротехнічні споруди

Урбоекологія і техноекологія

Створення водосховищ ГЕС пов'язано з великим упливом на рельєф, клімат, господарську діяльність людини в районах затоплення. Економічні наслідки створення водосховищ можуть оцінюватися двома видами різнохарактерних витрат. Перший – це витрати, необхідні для компенсування завданого збитку, коли уникнути його неможливо. Другий – це витрати на компенсацію коштів, призначених для запобігання або обмеження, по можливості, та подавления очікуваних негативних наслідків будівництва.

Водосховища, побудовані при створенні ГЕС, дають змогу розв'язати питання надійного водопостачання споживачів, розташованих як у басейні, так і на значній відстані. Особливо велике значення водосховищ ГЕС Дніпровського каскаду для водопостачання Маловодних районів Центру та Півдня країни. В цілому з ресурсів цих штучних накопичувачів води на Дніпрі забезпечуються понад 35% промислової та комунально-побутової водопотреби країни. Побудова Каховського водосховища дала водні ресурси для їх перекидання по Північнокримському каналу в Керч, Феодосію та можливість розв'язати гостру проблему водопостачання Криму. Це ж водосховище забезпечило водопостачання Криворізького залізорудного басейну. Маловодні райони Донбасу значною мірою забезпечені водою з ресурсів Дніпродзержинського водосховища.

Завдання оптимального використання гідроелектростанцій в енергосистемах розв'язується при використанні гідроакумулювальних електростанцій (ГАЕС), які в години максимальної потреби електроенергії експлуатуються у "генераторному режимі", виробляючи та подаючи струм в електромережу, а в період недовантаження в мережі (у нічний час) працюють у "насосному режимі", беручи струм з мережі та за допомогою насосів перекачуючи воду з нижнього б'єфа водосховища у верхній. Використання ГАЕС забезпечує економію палива на теплових електростанціях та знижує гостроту проблеми покриття піків у графіку навантаження.

Зростаючі потреби суспільства у водних ресурсах та енергії зумовлюють необхідність спорудження великих гідротехнічних об'єктів. Гідротехнічне й енергетичне будівництво пов'язане з реконструкцією наявних і створенням нових водоймищ та водотоків. Зараз функціонує велика кількість водосховищ різного розміру та призначення, водоймищ-охолоджувачів ТЕС та АЕС; споруджена велика мережа водопостачальних каналів і трубопроводів, регулюється стік річок.

Регулювання розподілу життєво важливих для людства водних ресурсів завжди було його першочерговим завданням. Тисячоліттями єдиним інструментом такого регулювання були греблі, їх будували для зміни напрямку течій та русел річок, для накопичення води та використання її для поливу земель. Більшість сучасних гребель виконують ті ж самі функції, але з'явились і нові цілі їх будівництва: вироблення електроенергії гідроенергетичними установками, меліорація, боротьба з ерозією шляхом зміни напрямку потоків води.

Сучасні греблі бувають бетонні, намивні, насипні та кам'яно-накидні. До насипних належать найвищі у світі греблі Нурекської ГЕС (300 м), Саяно-Шушенської ГЕС (242 м) та гребля Оровілл Дем (США, 234 м).

Гідротурбіни. Велика частина гідротурбін діють завдяки енергії води перекритих греблями річок, які протікають по гірській місцевості. Турбіни обертають генератори електричного струму. У гірських країнах гідроелектростанції виробляють дешеву енергію, не забруднюючи навколишнє середовище.

Гідротурбіни можуть також працювати за невеликого напору води, створеного припливом. Необхідно тільки ув'язувати години припливів та пік навантаження, або припливні електростанції досягатимуть повної потужності, коли електричне навантаження мінімальне. Задля уникнення цього необхідно розділити водосховище станції на два: верхнє водосховище, яке наповнюється від середнього до високого рівня припливу, та нижнє водосховище, яке спорожняється від середнього до нижнього рівня припливу. Така схема допомагає неперервно підтримувати різницю рівнів.

Інший шлях постає у використанні верхнього водосховища як резервної постачальної системи. У цьому випадку, коли енергія зменшується, електроенергія, що виробляється звичайними електростанціями, витрачається на перекачування води з нижнього водосховища у верхнє. Коли ж потреба в електроенергії збільшується, вода випускається з верхнього водосховища у нижнє, таким чином електроенергія виробляється як у звичайній гідроелектростанції.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гідротехнічні споруди“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди
  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку