Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

Урбоекологія і техноекологія

Неоднозначний вплив урбанізації на природне середовище, як і різноманіття прямих і зворотних зв'язків природи з містами, ускладнює вибір найбільш "екологічних" формні видів розселення, тим більше, що одні і ті ж його форми в різних умовах можуть мати різну міру "екологічності". Найбільш важливо розглянути особливості розселення з погляду його сумісності з природним середовищем стосовно різних форм – міської і сільської, розмірів населених місць і розміщення їх в макрозональному плані.

Досі виникає питання про те, яка форма розселення – міська або сільська – більшою мірою екологічна. Багато хто вважає, що сільська форма розселення більш гармонійно поєднується з природою, оскільки індустріальні навантаження на природу тут менші. Однак сучасне індустріальне сільське господарство пов'язане зі значними антропогенними навантаженнями на природне середовище, а велике його поширення по території країни приводить до того, що зона активного впливу сільського виробництва вельми обширна.

Оскільки і перша, і друга форми розселення суспільно необхідні, протиставляти міське господарство сільському і навпаки безглуздо, оскільки це не допомагає розв'язанню проблеми. Міська і сільська форми розселення можуть бути досить екологічними й, навпаки, відрізнятися надто агресивним впливом на природне середовище. Вся справа в конкретних соціально-економічних, природних, кліматичних та інших умовах.

Більш важливе питання про величину населених місць, хоч тут також не можна зробити однозначний висновок.

Якщо підходити до питання з гігієнічних позицій, то частіше за все екологічними вважають малі міста і міські селища. Такий підхід також неоднозначний, оскільки конкретні умови можуть внести істотну корективу в цю думку (дрібні селища, що знаходяться при шахтах і відкритих родовищах корисних копалин тощо). Гігієнічні дослідження показують, що великі і найбільші міста за інших рівних умов поступаються за санітарними характеристиками малим і середнім містам, але перевершують їх за якістю санітарної оснащеності та рівнем благоустрою.

Своєю чергою великі міста й агломерації, забезпечуючи високий рівень житлового будівництва, культурного, побутового, медичного обслуговування, характеризуються одночасно великою концентрацією промислових потужностей і великою щільністю населення, що призводить до значного забруднення довкілля, незбалансованості місць праці, забудови природного ландшафту тощо. Збільшення розмірів міст веде до зростання транспортних засобів, що ще більше забруднює повітряний басейн і призводить до підвищення шумового фону середовища мешкання (металургійна, нафтопереробна база міста, зростання кількості автомобілів і вплив цих чинників на рівень забруднення).

Збільшення щільності житлової забудови також значно знижує комфортність мешкання населення, веде до підвищення ризику виникнення захворювань.

Якщо ж підходити до розгляду цієї проблеми не тільки з гігієнічних, а й загальноекологічних позицій, то картина виходить ще більш складною. Не завжди мале місто або сільське поселення має високий рівень екологічності. Подекуди унаслідок його розміщення, особливостей укладу життя тощо сільська форма розселення може стати справжнім паразитом навколишнього природного середовища. І навпаки, не завжди навіть велике місто чинить на навколишню природу руйнівний вплив (міста, що розвиваються в умовах посушливих зон – ОАЕ, Саудівська Аравія).

Загалом же, враховуючи зростаючі навантаження на природу з боку людини, можна вважати, що в середніх умовах проблемні ситуації в екологічній сфері починають виникати вже в містах із населенням 80-100 тис. людей.

Антропогенне навантаження на природу збільшується разом з його розмірами. Це не лінійна залежність. Рівень антропогенного преса збільшується повільнішими темпами, ніж населення міста, хоч в цьому уявному відставанні прихована можливість різних сюрпризів у вигляді локальних екологічних криз. Поступово накопичуючись, різні види руйнування можуть призвести до раптової екологічної катастрофи, в якій-небудь одній або кількох екологічних ланках.

Розміщення населених місць у макрозональному плані також є предметом відповідних дискусій (лінійна і просторова структури розселення, різні модифікації лінійних структур). Пропозиції щодо застосування швидкісних видів транспорту, прагнення наблизити міську забудову до природи і багато інших концепцій не враховують конкретних соціально-економічних і екологічних умов. Лінійні структури не можуть, бути однаково екологічними, їх пріоритетність визначається багатьма геоморфологічними і кліматичними чинниками.

Таким чином, однозначно судити про екологічність міст за якоюсь однією хоч і важливою ознакою складно. Проте існують узагальнені уявлення про деяке екологічне місто, що становить суть концепції екополісу.

Принципи створення екополісу

Під терміном екополіс зазвичай розуміють міське поселення, при плануванні, проектуванні і будівництві якого враховується комплекс екологічних потреб людей, включаючи сприятливі умови для існування багатьох видів рослин і тварин в його межах.

"Моделей" екополісу пропонувалося досить багато, що говорить про збіжність багатьох думок з цього приводу. Дещо ширше розумів цю проблему Н.Ф. Реймерс [3], який вважав, що принципи створення екополісу мають відповідати таким трьом основним вимогам:

• пропорційності архітектурних форм (будинків, вулиць тощо), зростанню людини;

• просторовій єдності водних і озеленених площ, що створюють хоча б ілюзію входження природи в місто та розчленовують його на субміста;

• приватизації житла, що включає елементи природного оточення безпосередньо біля будинку і квартирне озеленення.

У цілому ж екополіс – це переважно малоповерхове місто. Найбільш сильна тема в ідеї екополісу – ідея озеленення. Більше того, навіть в умовах добре озелененого міста необхідно всіляко збільшувати і посилювати автотрофний блок, що постачає у міську систему органічні речовини і кисень, для зняття залежності міста від навколишніх живильних екосистем і посилення його саморегульованості. Віддаючи належне ідеї озеленення міста, не можна забувати про те, що головною дійовою особою в міській екосистемі залишається людина її соціальна суть насамперед ставить вимоги до середовища мешкання, в якому вона живе. Зрештою, всі людські поселення мають перетворитися в екополіси, але це аж ніяк не зменшує актуальності створення невеликих поселень, в яких також можна забезпечити досить сприятливі умови для життя.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічна ефективність різних видів і форм розселення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення
  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку