Охорона повітряного басейну

Урбоекологія і техноекологія

За сучасного розвитку техніки і технології повністю уникнути забруднення атмосфери неможливо. Тому стан повітряного середовища оцінюється спеціальними показниками, що нормують вміст речовин в одиниці об'єму повітря. Відповідно розроблені ГДК у повітряному басейні основних забруднювачів атмосфери.

Граничнодопустимі концентрації речовин, що забруднюють атмосферу, – це максимальна маса шкідливої речовини в одиниці об'єму повітря (мг/м3), періодична або постійна цілодобова дія якої (прямо або посередньо через екосистеми) на організм людини, тварини і рослини не викликає ніяких відхилень в нормальному їх функціонуванні впродовж усього життя нинішнього і прийдешніх поколінь.

Для шкідливих речовин, що забруднюють повітря, встановлено два нормативи: максимальна разова ГДК (ГДКм.р) і середньодобова ГДК (ГДКс.д). ГДКм.р – для рецепторів (лат. "той, що сприймає") органів дихання (відчуття неприємних запахів, чихания, алергічні явища, зміна біоелектричної активності головного мозку, світлової чутливості очей та ін.) за короткочасної дії (до 20 хв) атмосферних забруднень.

У зв'язку з тим, що концентрації забруднень в атмосферному повітрі не постійні в часі й змінюються залежно від метеоумов, рельєфу місцевості, характеру викиду, виду і щільності забудови та іншого, разові проби відповідно до вимог стандартів слід відбирати регулярно кілька разів на добу протягом короткого проміжку часу (20–30 хв).

Максимальне значення вмісту забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, одержане під час аналізу багаторазово відібраних проб, називається максимальною разовою концентрацією.

Середньодобова ГДК встановлюється для запобігання загально- токсичній, канцерогенній, мутагенній та іншій прямій чи посередній шкідливій дії на людину в умовах невизначено тривалого цілодобового вдихання.

Середньодобова концентрація визначається як середньоарифметичне значення разових концентрацій у пробах, що відбираються протягом 24 год безперервно або з рівними інтервалами між пробами, регламентованими ГОСТ 17.2.6.01-86. Значення ГДК деяких забруднювачів атмосфери наведено в табл. 7.3.

За одночасної наявності в атмосферному повітрі кількох речовин із концентраціями відповіднощо є показником сумації шкідливої дії, розраховується сумарна концентрація q у частках відповідних ГДК:

Захист атмосферного повітря від забруднень здійснюється багатьма методами, які умовно можна поділити на пасивні та активні.

До пасивних методів належать ті, що забезпечують відносну чистоту повітря в даній місцевості, але не виключають викидів шкідливих речовин в атмосферу міських систем (наприклад, улаштування високих труб, санітарно-захисних зон, раціональне розміщення джерел забруднення тощо).

Усі джерела забруднень поділяють на пересувні та стаціонарні. Для кожного стаціонарного джерела, для кожної моделі транспортних та інших пересувних засобів і установок встановлюються нормативи граничнодопустимих викидів (ГДВ) за умови, що викиди шкідливих речовин від даного джерела та сукупності джерел міста з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері не створять приземної концентрації, яка перевищує ГДК, небезпечну для населення, рослинного і тваринного світу.

Таблиця 7.3

Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів

РечовинаГраничнодопустима концентрація, мг/м3
максимальна разовасередньодобова
Сірчистий ангідрид (SO2)0,50,05
Оксид азоту (NO2)0,0850,04
Аміак (NH3)0,20,04
Дихлоретан3,01,0
Метанол1,00,5
Сажа (кіптява)0,150,05
Сірководень (H2S)0,030,005 •
Фенол0,010,003
Оксид вуглецю (СО)3,01,0
Соляна кислота (НСl)0,20,2
Ртуть (Hg)–0,0003
Свинець (Рb)0,030,0003

Розробляючи технічні заходи щодо зниження забруднень повітря промисловими викидами, необхідно враховувати фон забруднення від сусідніх підприємств, природно-кліматичні та атмосферні умови, рельєф місцевості та умови провітрювання, пов'язані з плануванням і забудовою міста.

Для того щоб концентрація шкідливої речовини в приземному шарі не перевищувала ГДК, викиди розсіюють через димові труби (рис. 7.1).

На процес розсіювання забруднювальних речовин суттєво впливають фізичні та хімічні властивості речовин, які викидаються, висота, форма і розміри поперечного перерізу джерела викидів, розташування джерел.

Для розв'язання практичних завдань, пов'язаних із прогнозуванням забруднення атмосферного повітря, головною геофізичною обсерваторією Російської Федерації (м. Санкт-Петербург) було розроблено "Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств" (ОНД- 86), прийнята і в Україні.

Розподіл концентрації забруднювальних речовин у приземному шарі атмосфери від викидів стаціонарного джерела

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Охорона повітряного басейну“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну
  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку