Соціальний розвиток "людини розумної" (як виду) ніхто не заперечує. Зате його сучасний біологічний прогрес багатьма заперечується. Основою для цього слугує морфологічна схожість наших далеких предків з нинішніми людьми. Передбачається, що генетично людство вже десятки тисяч років є принципово однорідним, а чинники відбору в людських популяціях майже не діють. І те, й інше твердження здаються вельми сумнівними. Расова і адаптивна диференціація людей, що йшла протягом усього часу існування виду "людина розумна", швидше кажуть про зворотне. Генетична цілісність виду в значенні репродуктивних можливостей і передбачуваній тисячолітній стабільності розумових потенцій (також гіпотеза, що потребує доказів, прямі з яких не можуть бути отримані, оскільки оживити далеких предків неможливо) ще не означають його незмінності.
Виходячи з уявлень про людину і людство як системне утворення, можна створити графічну модель людини, що складається з шести тісно взаємопов'язаних підсистем (рис. 15.3).
Очевидно, можна говорити, наприклад, про прямі, першочергові, раціональні, речовинно-енергетичні потреби (рис. 15.4) і про інші аналогічні групи, тобто пропонована класифікація не розриває, а об'єднує групи потреб людини.
Трактуючи потреби як щось єдине і нерозривне, що складається з матеріально-енергетичних та інформаційних частин, які частково компенсують одна одну, і наслідки, що розрізнюються з часом виникнення, раціональністю або нераціональністю, як невід'ємна властивість людини, ми досі не зазначили найбільш конкретні групи потреб.
Рис. 15.3. Потреби людини
Рис. 15.4. Загальна схема розподілу потреб людини
Загальний список усіх шести груп (А ... Е) потреб включає 56 якісних групових відмінностей. Але немає "стандартної" людини, немає стандартної групи, немає також стандартизованих їхніх потреб.
Наведемо тільки складники двох груп потреб, найбільш важливих з погляду залучення природних ресурсів та забруднення природи до сфери впливу людини.
А. Біологічні (анатомо-фізіологічні, фізичні, або природні) потреби людини:
• 1) можливість фізичного існування людини, що забезпечується відсутністю стихійного лиха, тривалих голодів, поголовних зморів, хронічних хвороб раннього віку і т. п., що повторюється частіше за відтворювальний цикл населення;
• 2) тепловий, радіаційний і магнітно-хвильовий комфорт (можливість підтримки нормальної температури тіла, вироблення гуморальних речовин, що підтримують здоров'я, і відсутність генетичного руйнування в першому і подальших поколіннях під упливом хвильового середовища);
• 3) склад повітря, що не призводить до фізіологічних, а тим більше морфологічних або генетичних аномалій, неприємних відчуттів і згубних наслідків, особливо серед поколінь (хімічний, іонний і т. д. склад повітря);
• 4) питна вода, споживання якої не викликає негативних емоційних, фізіологічних, патолого-морфологічних, стійких епідеміологічних і генетичних несприятливих наслідків;
• 5) збалансована за калорійністю, хіміко-елементним (макро- і мікроелементи), органіко-речовинним (білки, жири, вуглеводи) і національно-смаковим складом їжа (включає також тонізувальні й ін. звичні напої, приправи);
• 6) повноцінний сон, інші види відпочинку (рекреації);
• 7) захищеність від паразитарних і вірусно-бактерійних захворювань і геохімічних ендемій, зокрема будь-яких антропогенних забруднень (отрутохімікатами і т.д.).
Е. Економічні потреби людини:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Потреби людини“ на сторінці 1. Приємного читання.
