Глобальна енергетична система, подібно людському тілу, менше ніж ЗО% первинної енергії перетворює на "корисну" роботу. Прямі наслідки згоряння базового палива полягають у глобальній емісії вуглекислоти, забрудненні повітря, зокрема металами.
Взаємодія енергетичного підприємства з навколишнім середовищем відбувається на всіх стадіях добування та використання палива, перетворення та передачі енергії.
ТЕС активно споживають повітря. Продукти згоряння, які утворюються, передають основну частину теплоти робочому тілу енергетичної установки, частина теплоти розсіюється в навколишнє середовище, а частина виноситься з продуктами згоряння крізь димову трубу в атмосферу. Продукти згоряння, що викидаються в атмосферу, містять оксиди азоту NOx, вуглецю СОx, сірки SOx, вуглеводні, пару води та інші речовини у твердому, рідкому та газоподібному стані. Об'єкти енергетики є одними з найпотужніших стаціонарних джерел забруднення навколишнього середовища, в тому числі в Україні.
Найбільше забруднювали повітря в 1994 р. стаціонарні джерела: підприємства енергетики (32%), металургії (26%), вугільної (22%), хімічної та нафтохімічної промисловості (3%) (рис. 17.1). Значний внесок у забруднення атмосфери також давали підприємства: Держхарчопрому України (2,4%), Мінмашпрому України (1,7%), Мінсільгоспроду України (1,4%), Мінтрансу України та концерну "Укрцемент" (кожне по 1Д%), корпорації "Укрбудматеріали"–1,1%.
Рис. 17.1. Внесок стаціонарних джерел окремої галузі у забруднення повітря в 1994 р.
Найбільші викиди від стаціонарних джерел окиснів азоту дають підприємства енергетики і металургії – 69%, викиди сірчистого ангідриду – підприємства енергетики, металургії та вугільної промисловості – 84%, викиди вуглеводнів та летких органічних сполук (ЛОС) – підриємства вугільної, хімічної та нафтохімічної промисловості – 68,5%.
За п'ять років викиди сірчистого ангідриду зменшились на 38%, зокрема по підприємствах концерну "Укрцемент" на 75%, хімічної та нафтохімічної промисловості – на 74%, концерну "Укрбудматеріали" – на 58%, металургії – на 54%, житлово-комунального господарства – на 41%, вугільної промисловості – на 34%, енергетики – на 32%; окиснів азоту – на 42%, зокрема по підприємствах концерну "Укрцемент" – на 57%, металургії – на 53%, хімічної та нафтохімічної промисловості – на 51%, корпорації "Укрбудматеріалів" – на 48%, енергетики – на 43% (табл. 17.3–17.5).
Таблиця 17.3
Динаміка викидів вуглеводнів та ЛОС у розрізі міністерств та окремих галузей, тис. т
| Міністерство | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | Внесок загального викиду 1997 р.,% | Зміна викидів у 1997р щодо 1996 р. | Зміна викидів у 1997 р. щодо 1993 р. | |
| Всього по Україні | 462,0 | 508,7 | 621,9 | 564,7 | 714,9 | – | +150,2 | +252,9 | +54,7 |
| Металургійна галузь | 18,1 | 16,1 | 15,2 | 12,1 | 17,8 | 2,5 | +5,7 | -0,3 | -1,7 |
| Держвуглепром | 1,1 | 70,5 | 274,4* | 271,6* | 440,8* | 61,7 | +162,2 | +439,1 | +40072,7 |
| Хімічна та нафтохімічна галузь | 237,7 | 221,7 | 116,4 | 46,3 | 48,5 | 6,8 | +2,2 | -189,2* | -79,6 |
* Зростання обсягів викидів пояснюється тим, що в попередні роки не враховувалися викиди метану, який накопичується у стволах шахт і викидається в атмосферу через вентиляційні системи.
Робота обладнання зі змінним режимом, особливо із зупинками блоків, призводить до суттєвого підвищення витрат палива та сумарних викидів.
Видалені з топки зола та шлаки утворюють золошлаковідвали на поверхні літосфери. У паропроводах від парогенератора до турбогенератора, у самому турбоагрегаті відбувається передача тепла навколишньому повітрю. У конденсаторі, а також у системі регенеративного підігріву питної води теплота конденсації та переохолодження конденсату сприймається охолоджувальною водою. Крім конденсаторів турбоагрегатів, споживачами охолоджувальної води є маслоохолоджувачі, системи змиву та інші допоміжні системи, які виділяють зливи на поверхню або в гідросферу.
Таблиця 17.4
Динаміка викидів оксидів азоту в розрізі міністерств та окремих галузей, тис. т
| Міністерство | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | Внесок узагальним викид 2000 р.,% | Зміна викидів у 1994 р. порівняно з 1999 р. | Зміна викидів у 2000 р. порівняно з 1996 р. | |
| Всього по Україні | 760,8 | 709,3 | 637,0 | 550,3 | 442,9 | – | -107,4 | -317,9 | -41,8 |
| Металургійна галузь | 144,9 | 131,7 | 126,3 | 98,8 | 68,2 | 15,4 | -3 | – | – |
| Міненерго | 414,4 | 376,7 | 327,5 | 291,1 | 238,3 | 53,8 | -52,8 | -176,1 | -42,5 |
| Держвуглепром | 14,4 | 17,0 | 16,9 | 15,1 | 13,7 | 3,1 | -1,4 | -0,7 | -4,9 |
| Хімічна та нафтохімічна галузь | 25,7 | 23,9 | 19,4 | 14,4 | 12,7 | 2,9 | –1,7 | -13,0 | -50,6 |
| Концерн "Укрцемент" | 25,7 | 24,2 | 20,8 | 13,8 | 11,0 | 2,5 | -2,8 | -14,7 | -57,2 |
| Корпорація "Укрбудматеріапи" | 13,3 | 12,9 | 11,1 | 8,7 | 6,9 | 1,6 | -1,8 | -4 | -48,1 |
| Держжитлокомунгосп | 19,9 | 21,4 | 20,9 | 17,7 | 16,7 | 3,8 | -1,0 | -3,2 | -16,1 |
Одним із чинників впливу вугільних ТЕС на навколишнє середовище є викиди систем складування палива, його транспортування, пилоприготування, при цьому можливе не тільки забруднення пилом, виділення продуктів окиснення палива. По-різному (залежно від прийнятої системи золошлаковидаляння) впливає на навколишнє середовище видалення шламу і золи.
Поширення перелічених викидів в атмосфері залежить від рельєфу місцевості, швидкості вітру, перегріву їх щодо температури навколишнього середовища, висоти хмарності, фазового стану та їх інтенсивності.
Таблиця 17.5
Динаміка викидів сірчистого ангідриду в розрізі міністерств та окремих галузей, тис.т
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика впливу на довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.
