Охорона гідросфери

Урбоекологія і техноекологія

Якість водних об'єктів є наслідком двох основних процесів – надходження речовин із зовнішніх джерел та внутрішніх змін у самих об'єктах. Процеси, у результаті яких відновлюється фоновий стан водного об'єкта, називаються процесами самоочищення. Другий процес, що впливає на якість води, – це перенесення речовини та енергії водним потоком.

У реальних водопливах на якість води суттєво впливає турбулентне перемішування, яке можна описати диференціальним рівнянням:

де c – концентрація речовини, г/м3; Dx, Dy, Dz – значення коефіцієнта турбулентної дифузії, м2/с; Vx, Vy, Vz – проекції середньої швидкості на осі координат, м/с; х – координата, спрямована вздовж осі потоку; у – координата, спрямована поперек потоку; z – координата, спрямована від дна водойми до її поверхні. Для нешироких потоків (х>>у) можна записати рівняння у спрощеному вигляді:

де D, V, с – середні значення концентрації, поздовжньої дисперсії і швидкості потоку.

У результаті турбулентної дифузії відбувається перемішування забруднених струмин води із більш чистими суміжними, тобто розведення стічних вод основним потоком.

На якість водних об'єктів впливає будівництво гідротехнічних споруд, оскільки порушення гідравлічного режиму течії рік змінює ступінь аерації і постачання киснем, сповільнює біологічні і біохімічні процеси у водному середовищі, здатність води до природного самоочищення. Для підвищення якості водних об'єктів необхідно впроваджувати в практику будівництва гідротехнічних споруд інженерно-біологічні методи – регулювання стоку річок проводити з урахуванням гідрологічних, геоботанічних та екологічних властивостей річки і заплави, створюючи придонні пороги, охороняючи і примножуючи рослинність уздовж берегів річок. Усе це сприяє підвищенню біохімічної активності річок і є необхідною умовою боротьби за чисту воду.

Розв'язання проблеми нейтралізації антропогенного забруднення іде у двох напрямах:

• максимального скорочення скидання забруднених стоків у водоймища;

• ефективного очищення (вдосконалення систем водопостачання, впровадження систем оборотного водопостачання, розведення в сукупності з процесами самоочищення тощо).

За фазодисперсним станом домішки у воді поділяють на чотири групи [5].

До першої групи домішок води належать завислі у воді речовини, а також бактеріальні завислі речовини та інші біологічні утворення. Вилучення цих домішок, тобто освітлення води, може бути досягнуто безреагентними методами (наприклад, ультрафіолетовим промінням).

Друга група домішок – це різні типи гідрофільних і гідрофобних систем, високомолекулярні речовини та детергенти. Для видалення їх з води застосовують обробку води хлором, озоном, іонами срібла та іншими окисниками. При цьому знижується кольоровість води, знищуються мікроорганізми, руйнуються гідрофільні колоїди, що створює сприятливі умови для наступного коагулювання, прискорюється процес утворення пластівців та осаду.

Для третьої групи домішок, які є молекулярними розчинами, найбільш ефективні такі процеси їх вилучення з води, як аерація, окиснення, адсорбція.

Для четвертої групи домішок, які являють собою іонні розчини (електроліти), технологія очистки зводиться до переведення іонів у малодисоційовані сполуки, фіксації іонів на твердій фазі іонітів, переведення іонів у малорозчинні сполуки, мікробного виділення іонів металів тощо.

Стічні води підприємств атомної промисловості, атомних енергетичних установок, науково-дослідних, медичних установ та ряду галузей промисловості, які використовують радіоактивні ізотопи, можуть бути джерелами забруднення природних вод радіоактивними ізотопами.

За міжнародним стандартом якості питної води граничнодопустимий рівень сумарної радіоактивності встановлено для γ-випромінювачів – 109 мкКі/л, для β-випромінювачів – 10-8 мкКі/л (1 кюрі = 3,7 • 1010 розпадів/с). Останнім часом використовують одиниці вимірювання Беккерель.

Видалення радіоактивних речовин із води можна здійснити дистиляцією, відстоюванням, фільтруванням, коагулюванням, адсорбцією (глинами, активованим вугіллям тощо), іонним обміном та комбінацією перелічених методів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Охорона гідросфери“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери
  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку