Якість водних об'єктів є наслідком двох основних процесів – надходження речовин із зовнішніх джерел та внутрішніх змін у самих об'єктах. Процеси, у результаті яких відновлюється фоновий стан водного об'єкта, називаються процесами самоочищення. Другий процес, що впливає на якість води, – це перенесення речовини та енергії водним потоком.
У реальних водопливах на якість води суттєво впливає турбулентне перемішування, яке можна описати диференціальним рівнянням:
де c – концентрація речовини, г/м3; Dx, Dy, Dz – значення коефіцієнта турбулентної дифузії, м2/с; Vx, Vy, Vz – проекції середньої швидкості на осі координат, м/с; х – координата, спрямована вздовж осі потоку; у – координата, спрямована поперек потоку; z – координата, спрямована від дна водойми до її поверхні. Для нешироких потоків (х>>у) можна записати рівняння у спрощеному вигляді:
де D, V, с – середні значення концентрації, поздовжньої дисперсії і швидкості потоку.
У результаті турбулентної дифузії відбувається перемішування забруднених струмин води із більш чистими суміжними, тобто розведення стічних вод основним потоком.
На якість водних об'єктів впливає будівництво гідротехнічних споруд, оскільки порушення гідравлічного режиму течії рік змінює ступінь аерації і постачання киснем, сповільнює біологічні і біохімічні процеси у водному середовищі, здатність води до природного самоочищення. Для підвищення якості водних об'єктів необхідно впроваджувати в практику будівництва гідротехнічних споруд інженерно-біологічні методи – регулювання стоку річок проводити з урахуванням гідрологічних, геоботанічних та екологічних властивостей річки і заплави, створюючи придонні пороги, охороняючи і примножуючи рослинність уздовж берегів річок. Усе це сприяє підвищенню біохімічної активності річок і є необхідною умовою боротьби за чисту воду.
Розв'язання проблеми нейтралізації антропогенного забруднення іде у двох напрямах:
• максимального скорочення скидання забруднених стоків у водоймища;
• ефективного очищення (вдосконалення систем водопостачання, впровадження систем оборотного водопостачання, розведення в сукупності з процесами самоочищення тощо).
За фазодисперсним станом домішки у воді поділяють на чотири групи [5].
До першої групи домішок води належать завислі у воді речовини, а також бактеріальні завислі речовини та інші біологічні утворення. Вилучення цих домішок, тобто освітлення води, може бути досягнуто безреагентними методами (наприклад, ультрафіолетовим промінням).
Друга група домішок – це різні типи гідрофільних і гідрофобних систем, високомолекулярні речовини та детергенти. Для видалення їх з води застосовують обробку води хлором, озоном, іонами срібла та іншими окисниками. При цьому знижується кольоровість води, знищуються мікроорганізми, руйнуються гідрофільні колоїди, що створює сприятливі умови для наступного коагулювання, прискорюється процес утворення пластівців та осаду.
Для третьої групи домішок, які є молекулярними розчинами, найбільш ефективні такі процеси їх вилучення з води, як аерація, окиснення, адсорбція.
Для четвертої групи домішок, які являють собою іонні розчини (електроліти), технологія очистки зводиться до переведення іонів у малодисоційовані сполуки, фіксації іонів на твердій фазі іонітів, переведення іонів у малорозчинні сполуки, мікробного виділення іонів металів тощо.
Стічні води підприємств атомної промисловості, атомних енергетичних установок, науково-дослідних, медичних установ та ряду галузей промисловості, які використовують радіоактивні ізотопи, можуть бути джерелами забруднення природних вод радіоактивними ізотопами.
За міжнародним стандартом якості питної води граничнодопустимий рівень сумарної радіоактивності встановлено для γ-випромінювачів – 109 мкКі/л, для β-випромінювачів – 10-8 мкКі/л (1 кюрі = 3,7 • 1010 розпадів/с). Останнім часом використовують одиниці вимірювання Беккерель.
Видалення радіоактивних речовин із води можна здійснити дистиляцією, відстоюванням, фільтруванням, коагулюванням, адсорбцією (глинами, активованим вугіллям тощо), іонним обміном та комбінацією перелічених методів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Охорона гідросфери“ на сторінці 1. Приємного читання.
