Економічні інструменти та важелі примусу

Урбоекологія і техноекологія

Згідно з нинішнім порядком, виробники відходів мають вносити плату, величина якої залежить від типу відходів та від того, чи не перевищують вони встановлені ліміти. Ці платежі мають сплачуватися до остаточного оброблення, видалення (безпечного знешкодження) або повторного використання.

Муніципалітети розглядаються як підприємства. Протягом багатьох років вони не мали платити, а з 1996 р., як відомо, платять, але тільки 6 грн у середньому на душу населення в рік, що значно менше від вартості управління побутовими відходами.

За обсяги, що перевищують установлені ліміти, плата збільшується у 5 разів. Більше того, ця плата збільшується в 3 рази у випадку розміщення об'єктів у межах 3 км від людських поселень та збільшується ще в 10 разів, якщо об'єкти розміщення не впорядковані належним чином. Ліміти встановлюються кожного року регіональними управліннями екобезпеки на підставі пропозицій підприємств та з урахуванням нормативної документації стосовно певного виду виробництва. Ця система основана на трьох інструкціях визначення норм платежів, норм для коефіцієнтів та норм утворення відходів.

Встановлення лімітів певною мірою виглядає довільним. Нормативна база не уніфікована (створена на базі різних документів, вона не містить головних цілей та принципів), важелі впливу не чітко виражені. Тільки 10% або й менше від суми внесків та платежів фактично сплачується. У найближчий час матимуть місце зміни, але для цього необхідне прийняття рішення Кабінетом Міністрів України. Теоретично платежі розподіляються між бюджетом місцевого самоуправління (20%), обласним бюджетом (50%) та Урядом (30%). Механізм розподілу можливо спричиняє додаткові втрати.

Використанню важелів впливу перешкоджають декілька причин. По-перше, законодавчі інструменти у сфері управління відходами в Україні не утворюють одне ціле, яке можна було б застосовувати звичайним шляхом. Найбільш вірогідно, така ситуація триватиме ще довго, тобто до тих пір, поки будуть розроблені підзаконні акти, спрощені та такі, що відповідають реальним економічним можливостям. По-друге, існує певна нечіткість щодо обов'язків різних гілок влади стосовно вживання відповідних заходів. По-третє, існують також суперечності між окремими частинами законодавства. Наприклад, Закон про оподаткування не передбачає звільнення від податків для інвестування в охорону довкілля, а Закон про навколишнє природне середовище передбачає. Такі суперечності слід усунути, якщо застосовувати економічні важелі задля мінімізації відходів та вдосконалення управління ними. По-четверте, система платежів і штрафів у сфері утворення та зберігання відходів не функціонує так, як було заплановано. Справді, економічна ситуація ускладнює збір установлених законодавством платежів за утворення відходів. Але без належних механізмів внутрішнього контролю та аудиту така система відкриває двері для порушень та зменшує довіру до екологічного законодавства в цілому.

Задля запобігання неконтрольованому імпорту шкідливих відходів та токсичних речовин Кабінет Міністрів України у 1994 р. видав Постанову № 117 про заходи щодо контролю за імпортом відходів (вторинної сировини) та їх транзиту через територію України. Ця постанова була розроблена згідно з міжнародною практикою транскордонного перевезення відходів та у контексті з основними документами та принципами Базельської конвенції. Постанова вступила в силу 1 квітня 1994 р. одночасно із Законом про доповнення та зміни до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України, № 4043-ХН від 25 лютого 1994 р. Останній оголошує злочином імпорт відходів та вторинної сировини. Порушник може отримати максимум трирічне ув'язнення. Згідно з деякими джерелами, з часу введення постанови в дію не було відмічено жодного випадку нелегального ввезення в Україну відходів, хоча це суперечить інформації з інших джерел. Не наведені деталі щодо організації чи ефективності важелів впливу цих постанов.

Наступний розділ:

Висновки та рекомендації


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні інструменти та важелі примусу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу
  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку