Згідно з нинішнім порядком, виробники відходів мають вносити плату, величина якої залежить від типу відходів та від того, чи не перевищують вони встановлені ліміти. Ці платежі мають сплачуватися до остаточного оброблення, видалення (безпечного знешкодження) або повторного використання.
Муніципалітети розглядаються як підприємства. Протягом багатьох років вони не мали платити, а з 1996 р., як відомо, платять, але тільки 6 грн у середньому на душу населення в рік, що значно менше від вартості управління побутовими відходами.
За обсяги, що перевищують установлені ліміти, плата збільшується у 5 разів. Більше того, ця плата збільшується в 3 рази у випадку розміщення об'єктів у межах 3 км від людських поселень та збільшується ще в 10 разів, якщо об'єкти розміщення не впорядковані належним чином. Ліміти встановлюються кожного року регіональними управліннями екобезпеки на підставі пропозицій підприємств та з урахуванням нормативної документації стосовно певного виду виробництва. Ця система основана на трьох інструкціях визначення норм платежів, норм для коефіцієнтів та норм утворення відходів.
Встановлення лімітів певною мірою виглядає довільним. Нормативна база не уніфікована (створена на базі різних документів, вона не містить головних цілей та принципів), важелі впливу не чітко виражені. Тільки 10% або й менше від суми внесків та платежів фактично сплачується. У найближчий час матимуть місце зміни, але для цього необхідне прийняття рішення Кабінетом Міністрів України. Теоретично платежі розподіляються між бюджетом місцевого самоуправління (20%), обласним бюджетом (50%) та Урядом (30%). Механізм розподілу можливо спричиняє додаткові втрати.
Використанню важелів впливу перешкоджають декілька причин. По-перше, законодавчі інструменти у сфері управління відходами в Україні не утворюють одне ціле, яке можна було б застосовувати звичайним шляхом. Найбільш вірогідно, така ситуація триватиме ще довго, тобто до тих пір, поки будуть розроблені підзаконні акти, спрощені та такі, що відповідають реальним економічним можливостям. По-друге, існує певна нечіткість щодо обов'язків різних гілок влади стосовно вживання відповідних заходів. По-третє, існують також суперечності між окремими частинами законодавства. Наприклад, Закон про оподаткування не передбачає звільнення від податків для інвестування в охорону довкілля, а Закон про навколишнє природне середовище передбачає. Такі суперечності слід усунути, якщо застосовувати економічні важелі задля мінімізації відходів та вдосконалення управління ними. По-четверте, система платежів і штрафів у сфері утворення та зберігання відходів не функціонує так, як було заплановано. Справді, економічна ситуація ускладнює збір установлених законодавством платежів за утворення відходів. Але без належних механізмів внутрішнього контролю та аудиту така система відкриває двері для порушень та зменшує довіру до екологічного законодавства в цілому.
Задля запобігання неконтрольованому імпорту шкідливих відходів та токсичних речовин Кабінет Міністрів України у 1994 р. видав Постанову № 117 про заходи щодо контролю за імпортом відходів (вторинної сировини) та їх транзиту через територію України. Ця постанова була розроблена згідно з міжнародною практикою транскордонного перевезення відходів та у контексті з основними документами та принципами Базельської конвенції. Постанова вступила в силу 1 квітня 1994 р. одночасно із Законом про доповнення та зміни до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України, № 4043-ХН від 25 лютого 1994 р. Останній оголошує злочином імпорт відходів та вторинної сировини. Порушник може отримати максимум трирічне ув'язнення. Згідно з деякими джерелами, з часу введення постанови в дію не було відмічено жодного випадку нелегального ввезення в Україну відходів, хоча це суперечить інформації з інших джерел. Не наведені деталі щодо організації чи ефективності важелів впливу цих постанов.
Висновки та рекомендації
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні інструменти та важелі примусу“ на сторінці 1. Приємного читання.
