Природні каркаси району і міста

Урбоекологія і техноекологія

Функціональне зонування району розселення при реалізації відповідних режимів використання території створює передумови для досягнення екологічної рівноваги. Однак таку рівновагу може підтримувати лише система найбільш екологічно активних елементів природного середовища. Така система, що має найбільшу екологічну стійкість, мозаїчність ландшафту, великий ефект "узлісся", різноманітність біогеоценозів, дістала назву природного каркаса району.

Маючи підвищену екологічну стійкість, активність, пластичність і опірність, природний каркас району перебуває у рівновазі з природною частиною міста, що також характеризується відомою біологічною продуктивністю (сільськогосподарські угіддя, експлуатовані ліси тощо). Разом із тим, природний каркас – не автономна категорія, а істотна частина архітектурно-планувальної структури розселення. До природного каркаса району належать майданні, лінійні та точкові елементи.

Майданні елементи (ареали екологічної активності) – це національні та природні парки, заповідники, ліси, інші території, що охороняються. Головні їхні завдання такі: відтворювання основних компонентів навколишнього середовища (повітря, води, ґрунту), збереження природних комплексів, характерних для даного регіону, і виконання соціально-естетичних функцій.

Лінійні елементи (осі екологічної активності) – це річки, їх заплави, водороздільні ліси, прикордонні ділянки біотопів, захисні лісосмуги та ін. Головне завдання: підтримка цілісності природного каркаса, забезпечення переміщення рухливих компонентів природного середовища, виконання господарських і національних функцій.

Точкові елементи (вузли екологічної активності) – це зелені зони міст, що охороняються, об'єкти живої і неживої природи. Мета: підтримка і збереження окремих і унікальних елементів природної культури та природи.

При формуванні та розміщенні природного каркаса виконуються такі умови:

• а) різноманітність порідного, видового, вікового і функціонального складу зелених насаджень, що сприяє збільшенню мозаїчності ландшафту, збільшенню біологічної продуктивності та ін.;

• б) формування екологічної гнучкості суцільної системи за допомогою цілеспрямованого розвитку і взаємного зв'язку її елементів, а також контакту з відповідними елементами природного каркаса суміжних районів;

• в) оптимальна конфігурація природного каркаса з урахуванням метрополії, гідрології, транспортних, виробничих чинників, що сприяють виконанню каркасом не тільки загальноекологічних, а й захисних функцій від різних негативних впливів;

• г) можливість подальшого кількісного і якісного розвитку природного каркаса через розширення номенклатури його елементів за допомогою включення в нього нових додаткових елементів.

Вплив природних особливостей на планувальну структуру міст, використання цих особливостей для забезпечення здорового життя міського населення – предмет багатьох спеціальних досліджень.

Завдання формування природного каркаса міста загалом ті самі, що й природного каркаса району. Однак забезпечити повну екологічну рівновагу в місті неможливо за наявності будь-якого каркаса. Тому сучасні нормативи орієнтовані в основному на виконання міськими озелененими територіями гігієнічних та естетичних функцій. Разом із тим, кожна система, хоча б якої конфігурації вона була, виконує й екологічні завдання.

Формуючи природний каркас міста, необхідно враховувати найбільш важливі принципи:

• спадкоємність побудови каркаса в зовнішньому плані (головні осі природного каркаса міста мають бути логічним продовженням тих або інших елементів природного каркаса району навколо міста);

• взаємозв'язок елементів каркаса (каркас має являти собою не випадкову мозаїку різних за призначенням міських природних насаджень, а сітку екологічних осей, на перетині яких доцільно формувати великі зелені масиви – центри екологічної активності);

• відносну автономність окремих частин каркаса (його елементи мають проникати в усі значні структури міста – житлові і промислові райони, транспортні вузли тощо);

• функціональна відповідність каркаса конкретним природним і економічним особливостям міста, що має виражатись як у побудові структури каркаса, так і його біологічних характеристиках;

• одночасне формування каркаса з міською забудовою як частини архітектурно-планувальної структури міста.

Оскільки елементи природного каркаса міста – це не що інше, як озеленені території, а їхня біологічна продуктивність різна, важливо хоча б орієнтовно знати "екологічний потенціал" різних елементів каркаса. Структуру природного каркаса міста можна умовно поділити на макро-, мезо- і мікроструктуру.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Природні каркаси району і міста“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста
  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку