АРКОЛОГІЯ

Урбоекологія і техноекологія

Практика будівництва в останні десятиріччя спричинила порушення гармонії житла з потребами людини. Недостатнє облаштування території всередині кварталів та біля будинків, недостатні теплозахист та інсоляція, провітрювання і комфортність будівель не можуть сприяти екологізації житлового середовища.

Дослідженнями і конструюванням екологічних будівель займається обширна галузь наукових знань – аркологія (архітектура + екологія). Вона є логічним продовженням урбоекології – це екологія житлових, виробничих і суспільних будівель.

Основні завдання аркології

Аркологія – це розділ архітектури, який розробляє методи створення споруд, що містять цілі міста і таким чином зберігають дику природу [3]. Це найновіший напрям в архітектурі, районному і міському плануванні, який прагне максимально врахувати екологічні та соціально-економічні потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості. Аркологія намагається наблизити людину до природи (створення поблизу житлових масивів і будинків зелених зон. відпочинку, забезпечення бодай крихітними садочками і т. ін.), позбавити від монотонності міського простору (будівництво будинків різної конфігурації, забарвлення і т. ін.), запобігти гіподинамії, правильно розподілити населення за площею (не більше 100 людей на 1 га, будівництво мікрорайонів на ЗО тис. людей із співвідношенням малоповерхового та багатоповерхового будівництва 7 : 3), зберегти не менше 50% простору заселеного місця для зелених насаджень, ізолювати населення від трас руху транспорту, створити умови для спілкування між людьми і т. ін. [3].

Отже, аркологія – це наука про взаємозв'язок штучних архітектурних об'єктів із навколишнім середовищем, про вплив цих споруд на здоров'я населення, про методи і засоби проектування та будівництва екологічних будівель і споруд.

Одне із основних завдань аркології – формування здорового, екологічно чистого житла. Актуальність цього завдання зумовлена надто напруженою обстановкою у містах, необхідністю захисту людей, що знаходяться в будівлях, від надмірного внутрішнього фізичного і хімічного навантаження.

Нинішнє масове житлове будівництво далеко не екологічне. У приміщеннях складається несприятливе для людини середовище: разом із будівельними матеріалами, меблями, обладнанням у квартири потрапляє значна кількість шкідливих речовин; системи вентиляції не забезпечують очищення повітря в приміщеннях; не витримується шумовий режим; теплові витрати будівель великі, мікроклімат не відповідає вимогам комфортності житла.

Внутрішнє середовище житла погіршується під упливом зростаючих рівнів забруднення зовнішнього повітря і шуму. Виготовлення бетону з використанням повторної сировини (шлаки, фосфогіпси тощо) може призвести до підвищення радіоактивного фону в конструкціях будівель до небезпечних для людини меж. У практиці будівництва відсутні контроль і засоби, які мають захистити мешканців нижніх поверхів від проникнення з-під землі радіоактивного газу радону. Широке застосування полімерних матеріалів та інших хімічних речовин для внутрішнього улаштування приміщень підвищує ймовірність забруднення внутрішнього середовища продуктами їхнього розпаду (деякі типи лінолеуму та деревностружкових плит, фарби, лаки, синтетичні мийні засоби, азбест, скловата і т.ін.). Особливої актуальності набуває використання в будівництві та архітектурі чистих матеріалів. Дедалі більше значення надається також процесам повітрообміну, вентиляції, за допомогою яких шкідливі домішки можуть бути видалені з приміщення.

Повітрообмін у приміщеннях пов'язаний із тепловими витратами будівель. Оскільки спалення традиційного палива не екологічне, важливого значення набуває проблема економії енергії, а також використання в будівництві відновлюваних джерел енергії.

Особливо актуальними стають процеси теплоізоляції, екранування та відбиття тепла.

Загальну екологічну обстановку в місті визначають санітарне прибирання проїзної частини, тротуарів і внутрішньоквартальних територій, своєчасне видалення ТПВ.

Для збирання і тимчасового зберігання ТПВ мають бути влаштовані спеціальні майданчики з твердим покриттям, яке дає змогу уникнути забруднення ґрунту. Періодичність видалення накопичених відходів визначається відповідно до санітарних норм і правил та залежить від середньодобової температури повітря, за якої відбувається розкладення решток органічних продуктів. Подальше перевезення та складування ТПВ є однією з найбільших проблем великих міст (полігони для захоронения ТПВ займають значні площі земельних ділянок, потребують улаштування СЗЗ, слугують потенціальними забруднювачами підземних вод); гнійні рештки звалищ створюють стійке забруднення атмосферного повітря, що викликає незадоволення мешканців ближніх до полігонів населених пунктів і створює соціальну напруженість.

У деяких великих містах побудовані спеціалізовані заводи для спалювання ТПВ. Однак експлуатація сміттєспалювальних заводів зазвичай пов'язана з викидами в атмосферу великої кількості продуктів згоряння, що потребує додаткових витрат на будівництво та експлуатацію високоефективних систем пило-, газоочищення.

Високими є енергоємність і, відповідно, вартість переробки одиниці об'єму ТПВ.

Важливим показником якості екологічного житла вважають його зв'язок із навколишнім ландшафтом міста – його архітектурою і природою. Пропорційність масштабу житлових будівель і окремих архітектурних ансамблів, їхня гармонійність, зв'язок їх з архітектурним середовищем міста, включення в житла елементів природи – все це необхідно для збереження здоров'я людей.

За Н.Ф. Реймерсом до основних понять "аркології" стосовно житлових приміщень належать:

• будинок і присадибна ділянка (внутрішні двори і сквери), озеленення ділянки (горизонтальне і вертикальне), декоративне оформлення будинків, колір і т.ін.;

• стінові конструкції (теплоізоляція, вібростійкість, природна і механічна вентиляція, пилозахист, проблема зниження вмісту радону, шумопоглинання, звукоізоляція та інші способи захисту від шуму);

• особливості планів будівель різної поверховості, веранди, лоджії, балкони;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АРКОЛОГІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ
  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку