Практика будівництва в останні десятиріччя спричинила порушення гармонії житла з потребами людини. Недостатнє облаштування території всередині кварталів та біля будинків, недостатні теплозахист та інсоляція, провітрювання і комфортність будівель не можуть сприяти екологізації житлового середовища.
Дослідженнями і конструюванням екологічних будівель займається обширна галузь наукових знань – аркологія (архітектура + екологія). Вона є логічним продовженням урбоекології – це екологія житлових, виробничих і суспільних будівель.
Основні завдання аркології
Аркологія – це розділ архітектури, який розробляє методи створення споруд, що містять цілі міста і таким чином зберігають дику природу [3]. Це найновіший напрям в архітектурі, районному і міському плануванні, який прагне максимально врахувати екологічні та соціально-економічні потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості. Аркологія намагається наблизити людину до природи (створення поблизу житлових масивів і будинків зелених зон. відпочинку, забезпечення бодай крихітними садочками і т. ін.), позбавити від монотонності міського простору (будівництво будинків різної конфігурації, забарвлення і т. ін.), запобігти гіподинамії, правильно розподілити населення за площею (не більше 100 людей на 1 га, будівництво мікрорайонів на ЗО тис. людей із співвідношенням малоповерхового та багатоповерхового будівництва 7 : 3), зберегти не менше 50% простору заселеного місця для зелених насаджень, ізолювати населення від трас руху транспорту, створити умови для спілкування між людьми і т. ін. [3].
Отже, аркологія – це наука про взаємозв'язок штучних архітектурних об'єктів із навколишнім середовищем, про вплив цих споруд на здоров'я населення, про методи і засоби проектування та будівництва екологічних будівель і споруд.
Одне із основних завдань аркології – формування здорового, екологічно чистого житла. Актуальність цього завдання зумовлена надто напруженою обстановкою у містах, необхідністю захисту людей, що знаходяться в будівлях, від надмірного внутрішнього фізичного і хімічного навантаження.
Нинішнє масове житлове будівництво далеко не екологічне. У приміщеннях складається несприятливе для людини середовище: разом із будівельними матеріалами, меблями, обладнанням у квартири потрапляє значна кількість шкідливих речовин; системи вентиляції не забезпечують очищення повітря в приміщеннях; не витримується шумовий режим; теплові витрати будівель великі, мікроклімат не відповідає вимогам комфортності житла.
Внутрішнє середовище житла погіршується під упливом зростаючих рівнів забруднення зовнішнього повітря і шуму. Виготовлення бетону з використанням повторної сировини (шлаки, фосфогіпси тощо) може призвести до підвищення радіоактивного фону в конструкціях будівель до небезпечних для людини меж. У практиці будівництва відсутні контроль і засоби, які мають захистити мешканців нижніх поверхів від проникнення з-під землі радіоактивного газу радону. Широке застосування полімерних матеріалів та інших хімічних речовин для внутрішнього улаштування приміщень підвищує ймовірність забруднення внутрішнього середовища продуктами їхнього розпаду (деякі типи лінолеуму та деревностружкових плит, фарби, лаки, синтетичні мийні засоби, азбест, скловата і т.ін.). Особливої актуальності набуває використання в будівництві та архітектурі чистих матеріалів. Дедалі більше значення надається також процесам повітрообміну, вентиляції, за допомогою яких шкідливі домішки можуть бути видалені з приміщення.
Повітрообмін у приміщеннях пов'язаний із тепловими витратами будівель. Оскільки спалення традиційного палива не екологічне, важливого значення набуває проблема економії енергії, а також використання в будівництві відновлюваних джерел енергії.
Особливо актуальними стають процеси теплоізоляції, екранування та відбиття тепла.
Загальну екологічну обстановку в місті визначають санітарне прибирання проїзної частини, тротуарів і внутрішньоквартальних територій, своєчасне видалення ТПВ.
Для збирання і тимчасового зберігання ТПВ мають бути влаштовані спеціальні майданчики з твердим покриттям, яке дає змогу уникнути забруднення ґрунту. Періодичність видалення накопичених відходів визначається відповідно до санітарних норм і правил та залежить від середньодобової температури повітря, за якої відбувається розкладення решток органічних продуктів. Подальше перевезення та складування ТПВ є однією з найбільших проблем великих міст (полігони для захоронения ТПВ займають значні площі земельних ділянок, потребують улаштування СЗЗ, слугують потенціальними забруднювачами підземних вод); гнійні рештки звалищ створюють стійке забруднення атмосферного повітря, що викликає незадоволення мешканців ближніх до полігонів населених пунктів і створює соціальну напруженість.
У деяких великих містах побудовані спеціалізовані заводи для спалювання ТПВ. Однак експлуатація сміттєспалювальних заводів зазвичай пов'язана з викидами в атмосферу великої кількості продуктів згоряння, що потребує додаткових витрат на будівництво та експлуатацію високоефективних систем пило-, газоочищення.
Високими є енергоємність і, відповідно, вартість переробки одиниці об'єму ТПВ.
Важливим показником якості екологічного житла вважають його зв'язок із навколишнім ландшафтом міста – його архітектурою і природою. Пропорційність масштабу житлових будівель і окремих архітектурних ансамблів, їхня гармонійність, зв'язок їх з архітектурним середовищем міста, включення в житла елементів природи – все це необхідно для збереження здоров'я людей.
За Н.Ф. Реймерсом до основних понять "аркології" стосовно житлових приміщень належать:
• будинок і присадибна ділянка (внутрішні двори і сквери), озеленення ділянки (горизонтальне і вертикальне), декоративне оформлення будинків, колір і т.ін.;
• стінові конструкції (теплоізоляція, вібростійкість, природна і механічна вентиляція, пилозахист, проблема зниження вмісту радону, шумопоглинання, звукоізоляція та інші способи захисту від шуму);
• особливості планів будівель різної поверховості, веранди, лоджії, балкони;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АРКОЛОГІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
