Існує тільки два можливі варіанти подальшої долі для відходів: переробка вторинної сировини і повторне використання або дисипативні втрати. Це визначається законом збереження маси. Більше матеріалів залучається у повторні цикли, менше їх буде розсіяно у довкілля, і навпаки. Дисипативні втрати мають бути штучно замінені.
Сталий стійкий стан системи меншою мірою є питанням наявності і придатності ресурсу, більшою – дієвості переробки вторинної сировини (використання). Так, є справді три важливі випадки:
• використання, що економічно і технологічно сумісне з переробкою вторинної сировини за теперішніх цін і правил;
• використання, що економічно не сумісне з переробкою вторинної сировини, але де переробка вторинної сировини технічно ймовірна, наприклад, якщо проблема збирання була вирішеною;
• використання там, де переробка вторинної сировини неймовірна.
Взагалі більшість будівельних металів і індустріальних каталізаторів належать до першої категорії; інші будівельні і пакувальні матеріали, як найбільші охолоджувачі та розчинники, потрапляють у другу категорію. Пігменти, пестициди, гербіциди, бактерицидні речовини, протиожеледні і вибухові речовини, пожежонебезпечні речовини, затримувані вогню, реактиви, пральні порошки, удобрювачі, паливо і мастила належать до третьої категорії. Фактично належність більшості хімічних елементів до третьої категорії легко перевірити, тому переважна кількість хімічних продуктів фізично втілені в такі пластмаси, як синтетична гума (волокно).
Якщо будь-хто відстежить використання матеріалів від джерела до кінцевого приймача, може побачити, що фактично вся сірка, яка видобувається з гірничими роботами (або від нафти, газу, або від металургійних очисних заводів), зрештою розсіюється під час використання – наприклад, як удобрювачі або пігменти, або як кислота, або як залізні чи кальцієві сульфіти/сульфати. Деякі з цих сульфатних відходів класифікуються як ризиковані. Сірка здебільшого (75–80%) використовується для виробництва сірчаної кислоти для багатьох потреб. Якщо сірка не втілена в "корисну" продукцію, її слід залишити в потоці відходів.
Є тільки одне довговічне матеріальне втілення сірки: штукатурка Парижа (сульфат-гідрат кальцію), який виготовляється безпосередньо з природного мінерального гіпсу. Недавно сірка, яка виділяється від спалення вугілля енергетичними заводами в Німеччині, була перетворена на синтетичний гіпс і використана для будівництва. Однак цей цикл потенційної переробки вторинної сировини сьогодні блокується справжньою низькою ціною природного гіпсу. Крім синтетичного гіпсу, немає інших матеріалів, в яких сірка втілюється фізично. Тому з розгляду балансу матеріалів випливає, що сірка цілком розсіюється у довкіллі. Глобально це близько 61,5 млн метричних тонн сірки. Дуже мала кількість нині використовується для структурних матеріалів.
Отже, діючи за подібною логікою, легко побачити, що те саме стосується аміаку (добрива, вибухові речовини, acrylic волокна) і фосфору (добрива, пестициди, пральні порошки). У випадку хлору є розподіл між розчинниками класу 2 (пластмасами і т.д.) і кислотами класу 3 (хлор, який використовується в очищенні води тощо).
Хлорфторвуглецеві охолоджувачі і розчинники довговічні і не реагуючі. Фактично це є причиною того, що вони формулюють екологічний ризик. Існує система для переобладнання старих холодильників і кондиціонерів. Віднині вони належать до класу 2.
Наведені у табл. 11.3 дані показують світовий видобуток ряду матеріалів – здебільшого хімічних – використання яких переважно дисипативне (клас 3).
Таблиця 11.3
Приклади дисипативного використання (глобально)
| Речовина (хімічні компоненти) | 106Т | Дисипативне використання |
| Хлор | 25,9 | Кислота, відновлювані, очищення води, ПАВ, розчинники, пестициди, охолоджувачі |
| Сульфур | 61,5 | Кислота (H2S04), відновлювані, хімікати, мінеральні добрива, каучук |
| Амоній | 93,6 | Мінеральні добрива, мийні засоби, хімікати |
| Фосфорна кислота | 24,0 | Мінеральні добрива, нітритна кислота, хімікати (нейлон, акріл) |
| Гідроксид натрію | 35,8 | Відновлювані, мило, хімікати |
| Вуглекислий натрій | 29,9 | Хімікати (скло) |
| Сульфат міді | 0,10 | Фунгіциди, альгіциди, захист лісу |
| Біхромат натрію | 0,26 | Хромова кислота (металообробка), танін, альгіциди |
| Оксид свинцю | 0,24 | Фарбники (скло) |
| Сульфід цинку | 0,46 | Фарбники |
| Оксид цинку | 0,42 | Фарбники |
| Оксид титану | 1,90 | Фарбники |
Відносно матеріалів, які потенційно можуть бути повторно використані (класи 1 і 2), частка використання повторного циклу є корисною мірою наближення в напрямі до (або далеко від) сталості.
Інша корисна міра індустріальної метаболічної дієвості – це економічний видобуток на одиницю матеріального входу. Ця міра називається продуктивністю матеріалів. Вона може бути визначена, в принципі, не тільки для економіки в цілому, а й для кожного сектору. Це може також бути обдумане для кожного головного "поживного" елемента: вуглецю, кисню, водню, сірки, хлору, заліза, фосфору т.д. Заходи цього виду для економіки, однак, не надійні індикатори збільшення технологічної дієвості або прогресу в напрямі до довготермінової сталості.
Спеціальна роль транспорту і послуг зв'язку
Транспорт і послуги зв'язку включаються у виробництво фактично в усі проміжні та кінцеві продукти і послуги. Сировина повинна бути перевезена до людей, які відокремлять їх в чисті матеріали, і чисті матеріали мають бути перевезені до людей, які створять з них частини і продукти [25].
У нерозвиненій економіці ці функції зв'язку і транспорту доволі малі. Справді, той же індивід може бути включений у кожну стадію ІМ моделі, таким чином усуваючи потребу в будь-якому транспорті або зв'язку. У розвиненій економіці продуктивність праці збільшується за допомогою спеціалізування завдань. Наприклад, деякі люди спеціалізуються у видобуванні окремих видів природних ресурсів. Інші спеціалізуються в технологіях відокремлення для окремих видів чистих матеріалів. Ще інші спеціалізуються в змішуванні чистих матеріалів у складні матеріали. Більший ступінь спеціалізації, якого необхідно досягти, – більша потреба у зв'язку і транспортних послугах. Також більше населення і розміри території, тоді більша потреба у зв'язку і транспортних системах.
Зв'язок і транспортні види діяльності передбачають вивільнення речовин і енергії в довкілля. Процес перетворення включає всі стадії ІМ моделі, щоб виробити продукти, які потребуються, щоб забезпечити зв'язок і транспортні послуги. Так, подібно всім іншим товарам та послугам, зв'язок і транспортні послуги виробляють відходи і перетворюють навколишнє природне середовище.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи індустріального метаболізму“ на сторінці 1. Приємного читання.
