Заходи індустріального метаболізму

Урбоекологія і техноекологія

Існує тільки два можливі варіанти подальшої долі для відходів: переробка вторинної сировини і повторне використання або дисипативні втрати. Це визначається законом збереження маси. Більше матеріалів залучається у повторні цикли, менше їх буде розсіяно у довкілля, і навпаки. Дисипативні втрати мають бути штучно замінені.

Сталий стійкий стан системи меншою мірою є питанням наявності і придатності ресурсу, більшою – дієвості переробки вторинної сировини (використання). Так, є справді три важливі випадки:

• використання, що економічно і технологічно сумісне з переробкою вторинної сировини за теперішніх цін і правил;

• використання, що економічно не сумісне з переробкою вторинної сировини, але де переробка вторинної сировини технічно ймовірна, наприклад, якщо проблема збирання була вирішеною;

• використання там, де переробка вторинної сировини неймовірна.

Взагалі більшість будівельних металів і індустріальних каталізаторів належать до першої категорії; інші будівельні і пакувальні матеріали, як найбільші охолоджувачі та розчинники, потрапляють у другу категорію. Пігменти, пестициди, гербіциди, бактерицидні речовини, протиожеледні і вибухові речовини, пожежонебезпечні речовини, затримувані вогню, реактиви, пральні порошки, удобрювачі, паливо і мастила належать до третьої категорії. Фактично належність більшості хімічних елементів до третьої категорії легко перевірити, тому переважна кількість хімічних продуктів фізично втілені в такі пластмаси, як синтетична гума (волокно).

Якщо будь-хто відстежить використання матеріалів від джерела до кінцевого приймача, може побачити, що фактично вся сірка, яка видобувається з гірничими роботами (або від нафти, газу, або від металургійних очисних заводів), зрештою розсіюється під час використання – наприклад, як удобрювачі або пігменти, або як кислота, або як залізні чи кальцієві сульфіти/сульфати. Деякі з цих сульфатних відходів класифікуються як ризиковані. Сірка здебільшого (75–80%) використовується для виробництва сірчаної кислоти для багатьох потреб. Якщо сірка не втілена в "корисну" продукцію, її слід залишити в потоці відходів.

Є тільки одне довговічне матеріальне втілення сірки: штукатурка Парижа (сульфат-гідрат кальцію), який виготовляється безпосередньо з природного мінерального гіпсу. Недавно сірка, яка виділяється від спалення вугілля енергетичними заводами в Німеччині, була перетворена на синтетичний гіпс і використана для будівництва. Однак цей цикл потенційної переробки вторинної сировини сьогодні блокується справжньою низькою ціною природного гіпсу. Крім синтетичного гіпсу, немає інших матеріалів, в яких сірка втілюється фізично. Тому з розгляду балансу матеріалів випливає, що сірка цілком розсіюється у довкіллі. Глобально це близько 61,5 млн метричних тонн сірки. Дуже мала кількість нині використовується для структурних матеріалів.

Отже, діючи за подібною логікою, легко побачити, що те саме стосується аміаку (добрива, вибухові речовини, acrylic волокна) і фосфору (добрива, пестициди, пральні порошки). У випадку хлору є розподіл між розчинниками класу 2 (пластмасами і т.д.) і кислотами класу 3 (хлор, який використовується в очищенні води тощо).

Хлорфторвуглецеві охолоджувачі і розчинники довговічні і не реагуючі. Фактично це є причиною того, що вони формулюють екологічний ризик. Існує система для переобладнання старих холодильників і кондиціонерів. Віднині вони належать до класу 2.

Наведені у табл. 11.3 дані показують світовий видобуток ряду матеріалів – здебільшого хімічних – використання яких переважно дисипативне (клас 3).

Таблиця 11.3

Приклади дисипативного використання (глобально)

Речовина (хімічні компоненти)106ТДисипативне використання
Хлор25,9Кислота, відновлювані, очищення води, ПАВ, розчинники, пестициди, охолоджувачі
Сульфур61,5Кислота (H2S04), відновлювані, хімікати, мінеральні добрива, каучук
Амоній93,6Мінеральні добрива, мийні засоби, хімікати
Фосфорна кислота24,0Мінеральні добрива, нітритна кислота, хімікати (нейлон, акріл)
Гідроксид натрію35,8Відновлювані, мило, хімікати
Вуглекислий натрій29,9Хімікати (скло)
Сульфат міді0,10Фунгіциди, альгіциди, захист лісу
Біхромат натрію0,26Хромова кислота (металообробка), танін, альгіциди
Оксид свинцю0,24Фарбники (скло)
Сульфід цинку0,46Фарбники
Оксид цинку0,42Фарбники
Оксид титану1,90Фарбники

Відносно матеріалів, які потенційно можуть бути повторно використані (класи 1 і 2), частка використання повторного циклу є корисною мірою наближення в напрямі до (або далеко від) сталості.

Інша корисна міра індустріальної метаболічної дієвості – це економічний видобуток на одиницю матеріального входу. Ця міра називається продуктивністю матеріалів. Вона може бути визначена, в принципі, не тільки для економіки в цілому, а й для кожного сектору. Це може також бути обдумане для кожного головного "поживного" елемента: вуглецю, кисню, водню, сірки, хлору, заліза, фосфору т.д. Заходи цього виду для економіки, однак, не надійні індикатори збільшення технологічної дієвості або прогресу в напрямі до довготермінової сталості.

Спеціальна роль транспорту і послуг зв'язку

Транспорт і послуги зв'язку включаються у виробництво фактично в усі проміжні та кінцеві продукти і послуги. Сировина повинна бути перевезена до людей, які відокремлять їх в чисті матеріали, і чисті матеріали мають бути перевезені до людей, які створять з них частини і продукти [25].

У нерозвиненій економіці ці функції зв'язку і транспорту доволі малі. Справді, той же індивід може бути включений у кожну стадію ІМ моделі, таким чином усуваючи потребу в будь-якому транспорті або зв'язку. У розвиненій економіці продуктивність праці збільшується за допомогою спеціалізування завдань. Наприклад, деякі люди спеціалізуються у видобуванні окремих видів природних ресурсів. Інші спеціалізуються в технологіях відокремлення для окремих видів чистих матеріалів. Ще інші спеціалізуються в змішуванні чистих матеріалів у складні матеріали. Більший ступінь спеціалізації, якого необхідно досягти, – більша потреба у зв'язку і транспортних послугах. Також більше населення і розміри території, тоді більша потреба у зв'язку і транспортних системах.

Зв'язок і транспортні види діяльності передбачають вивільнення речовин і енергії в довкілля. Процес перетворення включає всі стадії ІМ моделі, щоб виробити продукти, які потребуються, щоб забезпечити зв'язок і транспортні послуги. Так, подібно всім іншим товарам та послугам, зв'язок і транспортні послуги виробляють відходи і перетворюють навколишнє природне середовище.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи індустріального метаболізму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму
  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку