Паливо є головним джерелом енергії, воно відіграє важливу роль у розвитку виробничих сил країни. Поряд із максимальним збільшенням добування палива ставиться питання про найбільш доцільне використання всіх його видів.
Шляхи економії палива і раціонального його використання сьогодні такі: 1) підвищення ККД теплосилових установок через удосконалення їх конструкції; 2) заміна паросилових установок більш економічними ДВЗ у тих басейнах, де основний вид палива – нафтопродукти (широкий розвиток теплоходобудування); 3) газифікація твердого палива у газогенераторах і перехід двигунів на газоподібне паливо; 4) можлива повна хімічна переробка палива задля отримання з нього технічно цінних продуктів і використання як палива лише решток від цієї переробки.
Паливом для суднових ДВЗ слугують переважно нафтопродукти: бензин, солярове масло, моторне паливо тощо. За кордоном, у країнах, де немає своєї нафти, застосовуються також продукти перегонки кам'яного вугілля: бензол, кам'яновугільні смоли. До складу рідких палив входять: вуглеці, водень, кисень, азот, сірка. Основними з них є вуглець і водень. Середній вміст у рідкому паливі вуглецю становить 85%, водню – 13%. Вуглець у сполученні з іншими елементами або у вільному стані при повному згорянні у СО дає 8137 кал/кг. Водень у сполученні з вуглецем та іншими елементами умовно звуть "вільним", а у сполученні з киснем – "зв'язаним". За повного згоряння водню виділяється 34 180 кал/кг. Водень у сполученні з киснем (у вигляді Н2О) не дає тепла, а навпаки, поглинає його (на випаровування води). При згорянні сірки (SO2) виділяється 2181 кал/кг. Однак сірка є шкідливою домішкою, оскільки сірчаний газ SO2, який утворюється в результаті її згоряння, роз'їдає металеві частини. Потужні органічні сполуки, до складу яких входить кисень, – малогорючі, сполуки Н2О і SO2 взагалі не горючі. Тому кисень вважається небажаним складником палива. Азот у паливі є баластом. Будучи малоактивним у сполученні з іншими елементами, азот при горінні легко виділяється у вільному вигляді.
Мінеральні речовини, що входять до складу палива у вигляді бруду, піску та інших негорючих речовин, забруднюють фільтри і форсунки. При горінні палива мінеральні суміші утворюють золу, яка вкриває стінки циліндра нальотом у вигляді твердої кірки. Цінність будь-якого палива залежить насамперед від кількості теплової енергії, яка міститься в одиниці його ваги і виділяється при згорянні. Ця величина зветься теплопродуктивністю або теплотворною здатністю палива.
За одиницю кількості рідкого палива беруть 1 кг, і теплотворна здатність у цьому разі буде виражатись у великих калоріях.
Унаслідок великого різноманіття в конструкціях, типах і умовах роботи дизелів для них використовується великий асортимент палив. При виборі сорту палива потрібно керуватися рекомендаціями заводу – виробника двигуна. Основним критерієм при виборі сорту палива є ступінь швидкохідності двигуна. Чим швидкохідніший двигун, тим вищими мають бути якості палива. Залежно від числа обертів за хвилину вони можуть бути поділені на три групи: з малим числом обертів – до 500 об/хв, з середнім – 500–1000 і з високим – вище 1000 об/хв. Для кожної з вищезгаданих груп використовуються відповідні сорти палив.
Для́ малообертних і всіх каталізаторних двигунів низького стискування використовуються суміші дистилятів і залишкових нафтопродуктів, що мають назву "моторне паливо" (ГОСТ – 1667-82). Ці суміші випускаються т3з застосовується в безкомпресорних дизелях із числом обертів до 500 за хвилину, а також використовується як пускове паливо при застосуванні моторного палива М5. Моторне паливо марок М4 і M5 рекомендується для двигунів з числом обертів менше 300 за хвилину. Найбільш важке паливо M5 внаслідок підвищеної в'язкості і високої температури застигання призначається для дизельних установок, що мають пристрій для розігріву палива парою. Моторне паливо марок М4 і М5 потребує попереднього відстоювання і спеціального очищення (сепарування). Останні два сорти палива використовуються переважно у компресорних дизелях. На підставі дослідів і наступного експлуатування суднових тихообертних компресорних дизелів виявилося, що вказані типи двигунів можуть успішно працювати на мазуті прямої гонки і крекінг- мазуті, за умови попереднього відстоювання і сепарування палива.
Для дизелів з числом обертів 500–1000 за хвилину звичайно використовується солярове масло (ГОСТ-1666-82), що є дистилятним продуктом перегонки нафти. В окремих випадках цей сорт палива застосовується і для більш швидкообертних двигунів. У випадку "жорсткої" роботи двигуна, що супроводжується металевим стуком і підвищеним тиском спалахів у циліндрах, необхідно перейти на інший сорт палива. Як один із заходів запобігання цим небажаним явищам застосовується зменшена подача насосом палива у циліндр, до приходу поршня у крайнє верхнє положення (змінюють кут випередження подачі палива).
Для дизелів з числом обертів вище 1000 за хвилину застосовується дизельне паливо (ГОСТ-305-82). Це паливо випускається двох сортів: літнє і зимове, які відрізняються лише температурою застигання.
Для змащення ДВЗ випускається великий асортимент мастил, призначених для машин різних типів.
За числа обертів 500–1000 за хвилину і наявності підшипників з бабіту застосовується моторне або дизельне мастило, останнє, типу М10И2, М10Г2 – краще.
Тверде паливо, використовуване у водному транспорті
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водний транспорт“ на сторінці 1. Приємного читання.
