Рослинний і тваринний світ будь-якого міста складається з місцевих видів флори і фауни, які були в конкретній місцевості з давніх-давен, а також із видів, які поселилися в даній місцевості в сучасних умовах. При цьому, незважаючи на те, що кількість видів рослин і тварин у місті може збільшитися завдяки вселенню нових видів, частина видів ранньої епохи з низькою толерантністю до умов урбанізованого середовища за цей час може загинути.
Вірогідність зникнення видів прямо пропорційна ступеню порушення середовища мешкання і обернено пропорційна чисельності популяції виду.
Рослинний і тваринний світ міста може поповнюватися за рахунок місцевих видів, що мають високий потенціал адаптації до умов життя в місті. Вірогідність поповнення видами рослинного і тваринного світу міста за такою схемою вища у тому випадку, коли висхідні місця мешкання за межами міста пов'язані системою "коридорів" з їх міськими аналогами.
Поповнення рослинності і тваринного світу в містах відбувається також через формування нових екологічних ніш, які займають види-переселенці з інших географічних регіонів відповідно до їхніх екологічних вимог.
Приблизно 85–90% всіх природних і культурних цінностей локалізуються всередині природних коридорів, які проходять уздовж водних шляхів і вододілів між ними. У цих коридорах зосереджений практично весь потенціал соціального і економічного життя, тут розміщуються і населені пункти. Тому взаємодія природного й антропогенного складників у цих вузлових пунктах найбільш інтенсивна. Отже, природне середовище в цих районах має бути максимально різноманітне, що підвищує його гнучкість і стійкість.
Усі види рослин і тварин, що перебувають на території міста, створюють складну мозаїку біотичних спільнот біоценозів урбоекосистеми.
Кожний біоценоз займає певне місце на земній поверхні з відносно однорідними абіотичними умовами існування популяцій організмів, що в нього входять. Таке місце називається біотопом. Біотоп разом із біоценозом являє собою біогеоценоз – взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів, пов'язаних між собою обміном речовин та енергії. У більш широкому розумінні урбанізовану територію слід розглядати як ландшафтний комплекс.
У міських поселеннях перетворення ландшафтів досягає максимального рівня за рахунок процесів, спрямованих на задоволення потреб людини, а саме:
• порушення природного рослинного та ґрунтового покриву для розробки запасів мінеральної сировини;
• регулювання стоку річок через створення водосховищ;
• використання землі під будівництво транспортних комунікацій та інженерної інфраструктури;
• відчуження земель під очисні споруди і місця зберігання відходів;
• створення штучного рослинного покриву в садах, парках, на спортивних майданчиках та в інших місцях відпочинку.
Один із способів збільшення рослинності в міських агломераціях полягає у мозаїчності ландшафту. Загальною для всіх міст є тенденція зниження частки штучного або перетвореного покриття і збільшення частки природного покриття, а також зниження обсягів забудови в напрямі від центру міста до околиць, що зумовлює значне різноманіття урбанізованих біогеоценозів і ландшафтів.
Тваринний світ міських агломерацій залежить від характерних місць їх проживання, серед яких можна виділити: міські центри, райони старої забудови, райони новобудов, окремі зелені насадження, контейнерну зелень [1].
У міських центрах, де всі компоненти ландшафту змінені або зовсім усунені, видовий склад рослин і тварин надзвичайно звужений.
У районах новобудов забудова не така щільна, як у старих кварталах, тому на незабудованих і не замощених ділянках, покритих зеленню, спочатку домінують види птахів, які гніздуються на будинках. У міру розвитку рослинності зростає кількість птахів, що розмножуються в природі на деревах і в чагарниках, причому щільність заселення зростає із віком району. Збільшення видового різноманіття тваринного світу пов'язане з розвитком рослинності. Дерева алей і вуличних посадок – це своєрідні екологічні коридори, через які у кожну частину міста проникає значна кількість видів комах, птахів, ссавців. Зелені огорожі – це своєрідні мікробіоценози, які мають добре виражені трофічні функції.
Міські сади і сквери на площах, усередині кварталів, на територіях промислових підприємств та організацій є центрами поселення тварин, видовий склад яких значною мірою залежить від рівня антропогенізацїї заміщення, рівня догляду, використання гербіцидів і мінеральних добрив, впливу сусідніх територій, матеріальних та енергетичних забруднень біосфери.
Одну з основних особливостей урбанізації становить явище синантропії, яке визначає критерії "сумісного життя неодомашнених тварин з людиною":
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях“ на сторінці 1. Приємного читання.
