Існує тенденція до цілковитого ігнорування двох критично важливих результатів у процесах планування, які націлені на досягнення сталого майбутнього:
• 1) зростання населення;
• 2) зростання споживання, що значною мірою є наслідком зростання населення.
У 1950 р. світове населення (2,5 млрд) становило половину від сьогоднішнього і багато людей жили на рівні прожиткових мінімумів, так що споживання було мінімальним. Таким чином, у 1950 р. ресурсів, ще відносно невикористаних, було багато.
За минулі декілька генерацій світ змінився драматично. Сьогоднішнє світове населення становить понад 6 млрд, з безпрецедентним зростанням від 0,8 до 0,9 млрд за десятиріччя. Наприклад, в Азії, в якій мешкають майже 57% населення світу, валовий національний продукт (ВНП) зростає щороку більше ніж на 10%, суттєво збільшуючи попит на сировину в регіоні.
Міжнародний центр перепису населення США передбачає зростання всесвітнього населення до 9,4 млрд у 2050 р. Організація Об'єднаних Націй визначає кількість населення в 2050 р. між 7,7 і 11,2 млрд. Середня оцінка кількості населення Міжнародного інституту застосування системного аналізу (Австрія) – 10,7 млрд. Ці та інші оцінки пропонують зростання населення від 0,4 до 1,0 млрд за десятиріччя протягом наступної половини століття.
Світовий Банк підсумував ці глобальні економічні зміни у 1990 р., запропонувавши, що глобальний валовий національний (внутрішній) продукт (ВНП) може зрости від близько 20 трлн у 1990 р. до 69 трлн дол. США у 2030 р. (з урахуванням інфляції долара США). Світовий Банк також визначає, що "для країн, які розвиваються, середні прибутки можуть зрости більше ніж утричі, від 750 до 2500 дол. США". Оскільки населення країн, які розвиваються, збільшують свої прибутки, їхня здатність споживати ресурси зростає відповідно.
Світ змінився драматично також ще й з іншого боку: утворився тиск від зростання населення і від зростання багатства західних країн, які викликають екологічну занепокоєність. Особливо останнє дало змогу сфокусуватися на проблемах, інших, ніж потреби в їжі, притулку, одязі, паливі.
Валовий продукт глобально зростав більш стрімко, ніж населення за останні десятиріччя. Порівняння споживання сировини з ВНП корисні тому, що вони забезпечують можливість оцінки змін споживання сировини в майбутньому. ВНП як вартість усіх товарів та послуг, які виробляються в окремій країні та світі, здається є хорошим індикатором використання сировини, оскільки господарська діяльність і використання необроблених матеріалів очевидно поєднані. Зв'язок, однак, не прямий.
Факт, що інтенсивність використання багатьох матеріалів у розвинутих країнах має тенденцію до нахилу з часом, є багатообіцяючою ознакою, бо вказує на зменшення тиску на світові ресурси. Однак треба зазначити, що навіть у розвинутих країнах, при тому, що IU деяких матеріалів падає, IU інших ключових матеріалів продовжує зростати, включаючи пластмаси, цемент і папір.
Інтенсивність використання матеріалів, використання сировини в країнах, які розвиваються, протягом деякого часу взагалі підіймалася більш стрімко, ніж зростав ВНП. До того ж, щорічне зростання в споживанні металів у семи зареєстрованих випадках була до 10% і більше.
Розвинуті країни, які разом охоплюють приблизно 22% населення світу, зумовлюють набагато більший процент щорічного споживання індустріальної сировини (табл. 15.1).
Таблиця 15.1
Частка глобального споживання різної сировини для США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції
| Глобальне населення, % | Глобальне споживання різної сировини,% | ||||||
| Алюміній | Залізна руда | Сталь | Цинк | Олово | Мідь | Нікель | |
| 10,3 | 52,0 | 29,4 | 34,6 | 40,3 | 48,7 | 51,3 | 54,0 |
Пороги експлуатації природних систем
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зростання населення і споживання“ на сторінці 1. Приємного читання.
