ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

Урбоекологія і техноекологія

Машинобудівні та металургійні заводи – найбільші джерела викидів окису азоту в повітря (до 70%). Більша частина викидів двоокису сірки припадає на машинобудівну, металургійну та вугільну промисловість (87%), вуглеводню та летких органічних сполук – на вугільну, хімічну та нафтопереробну промисловість (63%). За 2002–2008 рр. завдяки скороченню виробництва в Україні викиди пилу зменшилися на 52,5%, двоокису сірки – на 46%, окису азоту – на 41%.

Основними джерелами утворення відходів в Україні є підприємства гірничодобувної, хімічної та металургійної промисловості, нафтопереробної галузі, паливно-енергетичного комплексу, будівельних матеріалів, виробництва паперу. Обсяг промислових і особливо гірничих відходів є значним, оскільки структура промисловості надзвичайно застаріла і призводить до утворення великої кількості відходів, а також побічної продукції, яка може класифікуватися як відходи.

Промисловість є основним користувачем енергетичних ресурсів (табл. 19.1).

Таблиця 19.1

Зростання потреб в енергоресурсах, млрд Квт – год

ВиробництвоРоки
199019972000200520102015
Промисловість147,673,470,3-74,588,3-9397,1-102103-114
Сільське господарство191011,5-12,116,5-1819,4-22223-25
Будівництво411-1,12,2-232,7-3333-4
Транспорт14,51010-10,111-1212,6-13,814-17
Загалом270176,9175-180200-210225-240245-265

Вода і повітря в країні надзвичайно забруднюються джерелами промисловості. Табл. 19.2 відображує рівень забруднення води у 2006 та 2007 рр. Найбільша частка відходів (21%) потрапила до басейну Дніпра, майже 16% – до басейну Сіверського Донця та більше ніж 4% – безпосередньо у Чорне море.

Спад виробництва за останні роки сприяв зменшенню обсягу відходів, що потряпляють до водоймищ. У 2007 р. в Україні налічувалося 1355 підприємств, які випускали забруднену воду у водоймища, на 20 менше ніж у 2006 р. Загалом у 2007 р. було випущено безпосередньо 4108,9 млн м3 забрудненої води, в тому числі 980 млн м3 неочищеної води. Порівняно з 2006 р. об'єм такої води збільшився на 68,1 млн м3, тобто на 7%. Об'єм недостатньо очищеної води зменшився на 611 млн м3 до 3128 млн м3.

Таблиця 19:2

Забруднення водоймищ у 2006 та 2007 рр. (тис. т)

Назва промисловості20062007
Машинобудівництво833,7876,3
Чорна металургія1 240,11 102,1
Вугільна780,0737,4
Сільске господарство253,1218,5
Комунальні послуги1 259,61 223,5

Зараз найбільший тиск створюється енергетично інтенсивною важкою індустрією, включаючи промислові опалювальні заводи. Великомасштабні промислові комплекси, на яких не проводилася реструктиризація за часів незалежності, вносять значний вклад у всі екологічні проблеми, включаючи забруднення повітря. Енергетична інтенсивність, що у декілька разів перевищує середнє значення по OECD, у поєднанні з низькою енергетичною ефективністю, марнотратне управління природними ресурсами та погане управління з їх підтримання підсилюють тиск на довкілля.

За 2003-2007 рр. загальні викиди з усіх джерел по п'яти традиційних забруднювальних речовинах – тверді речовини (ТР), діоксид сірки (SO2), оксиди азоту (NOx), оксид вуглецю та неметанові леткі органічні речовини, включаючи вуглеводні (НМЛОС) – зменшилися на 60%, з 14 125 тис. т до 5 500 тис.т (табл. 19.3). Це відбулося в основному завдяки спаду виробництва та зниженню першочергових енергетичних потреб, включаючи моторні палива.

Зараз викиди цих п'яти забруднювальних речовин від стаціонарних джерел становить за оцінками близько 4 150 Кт (75% від загальної кількості), це приблизно на 15% менше ніж у попередньому році. На Донецько-Придніпровський регіон, як найбільш індустріалізований, припадає коло 80% від цих викидів. Тенденція зменшення викидів від стаціонарних джерел спостерігається в більшості областей та міст. Наприклад, викиди в Хмельницькій та Київській областях знизилися на 42% та 34% відповідно. Однак унаслідок погіршення паливного балансу в деяких містах викиди в повітря збільшились, особливо в Луганську (40%), Дніпродзержинську (28%) та Києві (13%).

Таблиця 19.3

Тенденції викидів окремих забруднювальних речовин (1000 т)

РечовиниДжерела20032007
Діоксид сірки (S02)C*2538.01132,4
П**––
З***2538,01132,4
Оксиди азоту (NOx)С709,3369,9
П280,585,3
З989,8455,2
Неметалові леткі органічні сполуки, включаючи вуглеводні (НМЛОС, вкл. СnНm)С508,7461,7
П793,7203,3
З1302,4665,0
Оксид вуглецю (СО)С2940,91371,4
П4466,31144,4
З7407,22515,8
Тверді речовини (ТР)С1886,7786,4
П––
З1886,7786,4
Всього по п'яти класичних забруднювальних речовинахЗ14 124,15554,8
Важкі металиС–3000,0
Із яких: свинець (Рb)–260,0
Діоксид вуглецю (СO2)–320,0

С* – стаціонарні. П** – пересувні. З*** – загалом.

Взагалі, великі викиди від промисловості, що змінюються для основних забруднювальних речовин від 500 до 100 тис. т за рік, спостерігаються в Кривому Розі, Маріуполі, Донецьку, Єнакіеві, Дніпропетровську, Дебальцеві, Запоріжжі, Макіївці та Горлівці.

Стаціонарні джерела, які найбільше забруднюють повітря, належать до енергетичного та теплоенергетичного сектора (32%), чорної та кольорової металургії (27%), вугільної промисловості (27%) та хімічної промисловості, включаючи нафтопереробні заводи (2%). Найбільші забруднювачі – електростанції. Вони викидають до 85 тис. т SO2 (Бурштинська ТЕС), 25 тис. т N0* (Криворізька ТЕС) та 50 тис. т твердих речовин за рік (Луганська ТЕС). Бурштинська ТЕС – найбільший окремий забруднювач, щорічні викиди якої за цими трьома забруднювальними речовинами становлять майже 140 тис. т.

Хоча звітування щодо викидів від стаціонарних джерел охоплює 15 тис. підприємств та 103 забруднювальні речовини, внесок семи з яких становить 90% від загальної маси викидів у країні, воно до сих пір не поширюється на домашнє та сільське господарство, за винятком найбільших бойлерних в останньому секторі.

Сучасні способи виробництва сталі розрізняються за використанням джерел енергії, звідси, безумовно, різний їх вплив на довкілля. Найпоширеніші такі способи виробництва сталі: мартенівський та киснево-конверторний.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ
  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку