"Техноекологія" (технологічна, або індустріальна, екологія) – вжиткова дисципліна, складник загальної екології, що вивчає аналітичні методи і технологічні підходи реконфігурації техногенних взаємодій, індустріальних видів діяльності задля зменшення забруднення і збереження природних ресурсів [14; 15]. Вона вивчає застосування методів індустріальної екології для аналізу потоків ресурсів і матеріалів у сучасній економіці, в основу даного вивчення покладений "індустріальний метаболізм". Курс вивчає придатність, розподіл і якість первинних ресурсів нашої планети (тобто палива, мінералів, земель і води), досліджує, як вони використовуються наявними індустріальними системами та можливості для вдосконалення продуктивності використання матеріалів і загальної екологічної ефективності. Специфічна увага приділяється теорії і використанню індикаторів впливів на довкілля від індустріальної діяльності і їхнього внеску до зміни клімату, пошкодження біорізноманіття, твердих відходів, якості поверхневих та ґрунтових вод, деградації земель, кислотних дощів, фотохімічних смогів.
ПРИНЦИПИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Індустріальна екологія, екологічні та індустріальні системи
Індустріальна екологія вивчає фізичні, хімічні й .біологічні взаємодії та зв'язки як всередині, так і між індустріальними й екологічними системами.
Індустріальна екологія (або техноекологія) розробляє і надає концептуально нові схематичні структури для розуміння впливів індустріальних систем на довкілля. Ці структури дають змогу спочатку ототожнити і потім здійснити необхідні стратегії зменшення впливів на навколишнє середовище окремих продуктів і процесів, які поєднуються з індустріальними системами. Кінцева мета її реалізації – забезпечення сталого розвитку.
Індустріальна екологія включає засоби ідентифікування і здійснення стратегій в індустріальних системах, аби більш ретельно просуватися до гармонійних, сталих екологічних систем.
Екологічні проблеми є системними, і тому потребують системного підходу, з тим, щоб зв'язки між індустріальними видами діяльності людини і екологічними процесами могли бути більш розпізнаваними [16; 17].
Системний підхід полегшує вивчення – ототожнення та розв'язання екологічних проблем; він дає змогу висвітлити потреби і переваги досягнення сталості. Табл. 10.1 зображає ієрархії політичних, соціальних, індустріальних і екологічних систем.
Таблиця 10.1
Організаційні ієрархії систем, залучених до індустріальної діяльності людини
| Політичні системи | Соціальні системи | Індустріальні організації | Індустріальні системи | Екологічні системи |
| ЮНЕП | Населення світу | ISO (Інтернаціональна система управління) | Глобальні потоки речовини та енергії | Екосфера планети |
| Держадміністрації (міністерства) з питань екобезпеки | Культура | Торгові асоціації | Національні потоки речовини та енергії | Біосфера окремого регіону |
| Адміністрації окремих регіонів (штатів, областей) | Спільноти регіонів | Корпорації | Сектори економіки | Біогеографічні регіони |
| Адміністрації районів, округів | Спільноти районів | Відділення | Підприємства і організації | Біомні ландшафти |
| Адміністрації міст, поселень | Приватна власність | Колективи | Цикли виробництва продукту (послуги) | Екосистеми |
| Індивідууми | Індивідууми (споживачі) | Індивідууми (виробники) | Етапи життєвого циклу продукту | Організми |
Індустріальна екологія вивчає взаємодію як між різноманітними індустріальними системами, так і між індустріальними й екологічними системами. Фокус вивчення може бути розташований на різних ієрархічних рівнях системи [17].
Одна з цілей індустріальної екології полягає у зміні лінійної природи наявної в більшості випадків індустріальної системи, в якій використовується сировина і виробляються продукти, супровідні продукти та відходи, до циклічної системи, де відходи багатократно використовуються у вигляді енергії або сировини для інших продуктів або процесів.
Суттєвим для індустріальної екології є ототожнення і трасування потоків енергії і матеріалів через різні системи. Це поняття, або концепція, що надалі інколи визначається як індустріальний метаболізм, використовується для послідовного спостереження за окремим матеріалом чи потоком енергії, їх перетвореннями, втратами в індустріальній системі, також як і в природних системах.
Баланс цих потоків, мас речовини і кількості енергії, їх перетворень на різних етапах життєвого циклу продукту може допомогти виявити їхні негативні впливи на природні екосистеми. За допомогою визначення кількості ресурсу на вході, генерації відходів і їхньої подальшої долі індустрія може спробувати мінімізувати екологічні тягарі й оптимізувати ефективність використання ресурсу – речовини (матеріалів) і енергії всередині індустріальної системи.
Досі взагалі не існує єдиного прийнятного визначення індустріальної екології або техноекології. Однак більшість теперішніх визначень охоплюють подібні характерні ознаки з різними наголосами. До цих характерних ознак належать такі:
• системне зображення взаємодій між індустріальними і екологічними системами;
• вивчення потоків речовини (матеріалів) і енергії та їх перетворень;
• багатодисциплінарний підхід;
• орієнтація у напрямі до майбутнього;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
