Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

Урбоекологія і техноекологія

"Техноекологія" (технологічна, або індустріальна, екологія) – вжиткова дисципліна, складник загальної екології, що вивчає аналітичні методи і технологічні підходи реконфігурації техногенних взаємодій, індустріальних видів діяльності задля зменшення забруднення і збереження природних ресурсів [14; 15]. Вона вивчає застосування методів індустріальної екології для аналізу потоків ресурсів і матеріалів у сучасній економіці, в основу даного вивчення покладений "індустріальний метаболізм". Курс вивчає придатність, розподіл і якість первинних ресурсів нашої планети (тобто палива, мінералів, земель і води), досліджує, як вони використовуються наявними індустріальними системами та можливості для вдосконалення продуктивності використання матеріалів і загальної екологічної ефективності. Специфічна увага приділяється теорії і використанню індикаторів впливів на довкілля від індустріальної діяльності і їхнього внеску до зміни клімату, пошкодження біорізноманіття, твердих відходів, якості поверхневих та ґрунтових вод, деградації земель, кислотних дощів, фотохімічних смогів.

ПРИНЦИПИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Індустріальна екологія, екологічні та індустріальні системи

Індустріальна екологія вивчає фізичні, хімічні й .біологічні взаємодії та зв'язки як всередині, так і між індустріальними й екологічними системами.

Індустріальна екологія (або техноекологія) розробляє і надає концептуально нові схематичні структури для розуміння впливів індустріальних систем на довкілля. Ці структури дають змогу спочатку ототожнити і потім здійснити необхідні стратегії зменшення впливів на навколишнє середовище окремих продуктів і процесів, які поєднуються з індустріальними системами. Кінцева мета її реалізації – забезпечення сталого розвитку.

Індустріальна екологія включає засоби ідентифікування і здійснення стратегій в індустріальних системах, аби більш ретельно просуватися до гармонійних, сталих екологічних систем.

Екологічні проблеми є системними, і тому потребують системного підходу, з тим, щоб зв'язки між індустріальними видами діяльності людини і екологічними процесами могли бути більш розпізнаваними [16; 17].

Системний підхід полегшує вивчення – ототожнення та розв'язання екологічних проблем; він дає змогу висвітлити потреби і переваги досягнення сталості. Табл. 10.1 зображає ієрархії політичних, соціальних, індустріальних і екологічних систем.

Таблиця 10.1

Організаційні ієрархії систем, залучених до індустріальної діяльності людини

Політичні системиСоціальні системиІндустріальні організаціїІндустріальні системиЕкологічні системи
ЮНЕПНаселення світуISO (Інтернаціональна система управління)Глобальні потоки речовини та енергіїЕкосфера планети
Держадміністрації (міністерства) з питань екобезпекиКультураТоргові асоціаціїНаціональні потоки речовини та енергіїБіосфера окремого регіону
Адміністрації окремих регіонів (штатів, областей)Спільноти регіонівКорпораціїСектори економікиБіогеографічні регіони
Адміністрації районів, округівСпільноти районівВідділенняПідприємства і організаціїБіомні ландшафти
Адміністрації міст, поселеньПриватна власністьКолективиЦикли виробництва продукту (послуги)Екосистеми
ІндивідуумиІндивідууми (споживачі)Індивідууми (виробники)Етапи життєвого циклу продуктуОрганізми

Індустріальна екологія вивчає взаємодію як між різноманітними індустріальними системами, так і між індустріальними й екологічними системами. Фокус вивчення може бути розташований на різних ієрархічних рівнях системи [17].

Одна з цілей індустріальної екології полягає у зміні лінійної природи наявної в більшості випадків індустріальної системи, в якій використовується сировина і виробляються продукти, супровідні продукти та відходи, до циклічної системи, де відходи багатократно використовуються у вигляді енергії або сировини для інших продуктів або процесів.

Суттєвим для індустріальної екології є ототожнення і трасування потоків енергії і матеріалів через різні системи. Це поняття, або концепція, що надалі інколи визначається як індустріальний метаболізм, використовується для послідовного спостереження за окремим матеріалом чи потоком енергії, їх перетвореннями, втратами в індустріальній системі, також як і в природних системах.

Баланс цих потоків, мас речовини і кількості енергії, їх перетворень на різних етапах життєвого циклу продукту може допомогти виявити їхні негативні впливи на природні екосистеми. За допомогою визначення кількості ресурсу на вході, генерації відходів і їхньої подальшої долі індустрія може спробувати мінімізувати екологічні тягарі й оптимізувати ефективність використання ресурсу – речовини (матеріалів) і енергії всередині індустріальної системи.

Досі взагалі не існує єдиного прийнятного визначення індустріальної екології або техноекології. Однак більшість теперішніх визначень охоплюють подібні характерні ознаки з різними наголосами. До цих характерних ознак належать такі:

• системне зображення взаємодій між індустріальними і екологічними системами;

• вивчення потоків речовини (матеріалів) і енергії та їх перетворень;

• багатодисциплінарний підхід;

• орієнтація у напрямі до майбутнього;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ
  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку