Цивільна авіація є невід'ємною частиною транспортної системи України. Її діяльність забезпечується наявністю мережі аеропортів, сучасної авіаційної техніки, відповідної їм бази технічного обслуговування, кваліфікованого авіаційного персоналу. Правовою підставою діяльності цивільної авіації є "Повітряний кодекс України" [2]. За період до розпаду СРСР обсяги повітряних перевезень, що виконуються українськими авіакомпаніями, були зіставимими з аналогічними показниками розвинутих країн світу, але сьогодні, в силу різних причин, вони значно нижче.
Результати робіт, що виконуються в Україні (раніше в СРСР) з інвентаризації чинників та факторів шкідливого впливу на навколишнє природне середовище (НПС) показують, шо вони вписуються в узагальнену класифікацію, запропоновану комітетом ІСАО з охорони навколишнього середовища – САЕР (грудень 1991 р., 2-га нарада). Але, враховуючи, що інтенсивність експлуатації повітряних кораблів ЦА в Україні сьогодні значно нижче від тієї, що була в кінці 1980-х років, а також значно поступається аналогічним показникам передових авіаційних держав, тому очікувані рівні впливу ЦА для деяких факторів України на НПС також значно нижчі.
З іншого боку, в майбутньому зростання обсягу авіаційних перевезень скоріше всього буде випереджати показники зарубіжних країн як за рахунок збільшення обсягу міжнародних контактів, так і інтенсифікації внутрішніх. Прогноз ІСАО на поточне десятиріччя щодо обсягу пасажирських і вантажних перевезень становить 5– 6% їх зростання. Безсумнівно, що це зростання загострюватиме проблему погіршення стану навколишнього середовища.
Другою важливою причиною, через яку інтерес до проблеми охорони НПС при експлуатації ЦА не буде слабнути, с зростаюча занепокоєність людей погіршенням стану НПС. Ця проблема особливо гостра для України і її розв'язання сьогодні являє собою один з пріоритетних напрямів державної політики.
Третьою і найбільш важливою причиною інтенсифікації зусиль у вивченні особливостей впливу ЦА на НПС є виявлення та нагромадження нової інформації про частку ЦА у загальне забруднення НПС, локальне і глобальне. В даному випадку під локальним забрудненням розглядається вплив об'єктів ЦА в районі та на околицях аеропорту. Характерні для авіації глобальні ефекти – вплив на озоновий шар атмосфери, парниковий ефект, вплив на зміну клімату, великомасштабне перенесення забруднення.
Авіаційний шум (AШ) є найстарішою і для України все ше найбільш важливою проблемою НПС при експлуатації літаків ЦА. Регулювання несприятливого впливу авіаційного шуму (за взагалі шуму навколишнього середовища) – це комплексна проблема. До її основних складників належать: упровадження системи оцінки впливу шуму; нормування показників впливу шуму навколишнього середовища; упровадження системи інформаційного та інструментального моніторингу авіаційного шуму; впровадження заходів та засобів зниження впливу шуму – організаційних, експлуатаційних, будівельно-планувальних та будівельно-архітектурних, технічних, компенсаційних, економіко-соціальних тощо. Планування використання земельних ділянок навколо аеропортів цивільної авіації з умов авіаційного шуму є одним із основних і найбільш значимих елементів збалансованого підходу до проблеми регулювання шуму, розробленого в ІСАО і рекомендованого для впровадження на практиці. Збалансований підхід зумовлює таке поєднання різноманітних заходів, які забезпечують досягнення необхідного зниження шкідливого впливу авіаційного шуму в обумовлені строки за визначених фінансових ресурсів.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.
