Зменшення кількості шкідливих викидів може бути досягнуто завдяки підвищенню економічності двигунів, а отже – зменшенню кількості відпрацьованих газів. Скорочення витрат палива, а від цього – і викидів токсичних речовин досягається також удосконаленням методів експлуатації літаків, а саме: підвищенням ступеня заповнення літаків корисним вантажем, зменшенням пробігу літаків на аеродромах під тягою власних двигунів за рахунок буксирування їх тягачами на злітну смугу, а також за рахунок розташування аеропортів на значній відстані від міст.
Науково-технічний прогрес найбільш яскраво простежується в розвитку авіаційної техніки. Багато кращих досягнень починається саме з авіації. Конструктори та науковці безперервно працюють над удосконаленням авіаційних двигунів, рулів та фюзеляжу літака. Також ведуться роботи щодо екологічно "чистих" палив.
Задля зменшення вмісту токсичних речовин у відпрацьованих газах разом з удосконаленням працюючих типів ГТД створюються нові ГТД з новими конструкціями камери згоряння, системи вприску паливно-повітряної суміші, компресорами, що забезпечують найвигідніше співвідношення в суміші палива і повітря, кращий розпил та перемішування суміші, що подається до камери згоряння, плазмені системи запалювання та більш повне її згоряння. Створюються нові двозонні камери, де паливо згоряє в два етапи в різних місцях камери, причому одна з цих зон забезпечує найкраще згоряння палива на малих навантаженнях (у цьому разі паливо в другу зону не подасться), а друга зона разом із першою дає змогу оптимізувати процес горіння на режимах зльоту, набору висоти і сталого польоту. В цьому випадку процес горіння у другій зоні відбувається за меншої температури, що надає можливість зменшити викиди окисів азоту.
Великі резерви зменшення викидів пов'язані з покрашенням аеродинамічних якостей та ваговою віддачею корпусів повітряних суден. Розробка нових конструкцій крил (так званого надкритичного профілю) дозволяє вагомо зменшити лобовий опір повітря під час польоту. Потужні системи механізації крила у вигляді складних закрилків та передкрилків зменшують витрати палива при зльоті. Проводяться роботи з удосконалення всіх елементів фюзеляжу задля зниження аеродинамічного опору.
Подальше зменшення витрат палива пов'язане з упровадженням турбовентиляторних двигунів, у яких сила тяги здійснюється багато- лопатевим високообертним гвинтом відносно невеликого діаметра. Розрахунки показують, що такі двигуни найбільш економічні для літаків із середньою швидкістю (500–750 км/год). Цими двигунами виробництва Запорізького заводу "Мотор Січ" обладнаний новий український літак Ан-140, розроблений Київським КБ ім. Антонова.
Пошук нових, більш "чистих" палив приводить дослідників до висновку, що найбільш перспективним паливом може бути водень і так звані кріогенні палива. Незважаючи на недоліки водню як транспортного палива, пов'язані з його низькою щільністю та низькою температурою кипіння (20 К), він вважається більш перспективним для повітряного транспорту, ніж для інших видів. При цьому чим більша швидкість та маса літака, тим доцільніше використання двигунів, які працюють на водні. Вже здійснені експериментальні польоти літака Ту-154 з водневими двигунами. Для надзвукових літаків зі швидкостями руху 6–7 М і більше водень розглядається як єдино можливе паливо.
До екзотичних повітряних апаратів можна віднести літаки з електродвигунами, дирижаблі, повітряні кулі, дельтаплани, екранольоти та інші рідкісні технічні рішення. В Канаді та Англії здійснили експериментальні польоти літаки з електродвигунами та акумуляторами. Але висота польоту не перевищила 25 м, а дальність – 1 км.
Більш успішним є використання для живлення тягових електродвигунів сонячних батарей, розмішених на поверхні крил та фюзеляжі. Такий літак може перебувати в повітрі стільки, скільки сонячні промені його освітлюють. У цьому випадку зліт літака здійснюється за рахунок накопиченої енергії, а підтримання в польоті відбувається за рахунок енергії, яка надходить від сонячного випромінювання.
Багато проектів пов'язано з використанням транспортних дирижаблів. Перевага їх полягає в тому, що паливо використовується тільки для переміщення повітряного апарата, а підтримання його в повітрі досягається за рахунок архімедових сил. Дирижаблі можуть перебувати в повітрі дуже довго і перевозити вантажі великих габаритів і ваги у важкодоступні райони Півночі безпосередньо на місце доставки. Це може бути бурове обладнання, труби тощо. Ці проекти розроблені в Росії, Норвегії, Канаді.
Принцип роботи екранольотів полягає у створенні пружної повітряної хвилі, яка утворюється між крилом екранольота та поверхнею землі або води. При цьому піднімальна сила значно збільшується і вантажопідйомність апарата покращується. Екранольоти рухаються над поверхнею на висоті до 50 м та на відносно невеликих швидкостях. Вони можуть мати велику вантажопідйомність і найчастіше використовуються над водною поверхнею. Але більшість цих рішень є експериментальними і сьогодні практично не впливають на екологію, хоча катастрофи з цими апаратами можуть мати вплив на довкілля.
Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту“ на сторінці 1. Приємного читання.
