ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

Урбоекологія і техноекологія

Будь-яке містобудівне рішення, бездоганне з погляду планування і комбінування виробництв, розвиненості інфраструктури і цивільного будівництва, може виявитися неспроможним розв'язати екологічні проблеми, якщо в районі відсутні умови, що забезпечують самовідновлення і самоочищення природного середовища, тобто певною мірою рівноважний стан між природою і містом. Підтримка рівноваги – найважливіше завдання урбоекології.

Процес динамічного гомеостазу в урбоекосистемі

У процесі взаємодії з людським суспільством, яке розвивається, природне середовище має тривалий час зберігати основні характеристики, від яких залежить хід найбільш важливих природних процесів на Землі. До них належать достатня фотосинтезувальна активність автотрофних рослин, відтворювання в потрібних масштабах усіх необхідних компонентів, збереження різноманіття життя на планеті, здатність до самоочищення і подальшої еволюції. А це означає, що взаємодія людського суспільства і природного середовища має відбуватися в умовах динамічного гомеостазу, рівноважного стану.

Розвиток людського суспільства неминуче призведе до зміни природного середовища. Разом із тим, антропогенні зміни не мають носити характер катастроф, які ведуть до значних екологічних криз. Вони мають бути поступовими, забезпечувати правильний розподіл і силу антропогенних навантажень, необхідні умови адаптації до них людини і природи. Такий стан динамічного гомеостазу (на відміну від природної рівноваги) в біосфері називають динамічною екологічною рівновагою.

Абсолютної природної рівноваги на Землі не було і до появи людини. В умовах такого роду неможлива була б сама еволюція біосфери. Однак природа розвивається мільярди років, і виникаючі в ній зміни практично непомітні. Ті екосистеми, що перебувають у природній рівновазі, проходять цілий ряд стадій, яким притаманна зміна екологічних характеристик (продуктивності, порідного і видового складу тощо), зокрема і певна стійкість до зовнішніх впливів. Такі стадії, тобто послідовність рослинних і тваринних співтовариств, що змінюють одне одного в даному районі, дістали назву сукцесій.

Заміщення видів зумовлене тим, що популяції, прагнучи модифікувати природне середовище, створюють умови, сприятливі для інших популяцій. Цей процес триває доти, поки досягається рівновага між біотичними й абіотичними компонентами природного середовища.

Подібну стабілізацію екосистем називають клімаксом (заключна фаза біоценотичної сукцесії, що перебуває у найбільш повній єдності з біотопом або тільки з кліматом даної місцевості). Клімаксові системи мають найбільшу біомасу і найнижчу продуктивність. Тому господарський розвиток екосистем, трансформація біогеоценозів в агроценози відбувається за постійного підвищення продуктивності останніх, що виключає можливість досягнення екосистемою фази клімаксу, однак стійкість, пластичність та опірність до навантажень різного роду екосистеми суттєво знижуються. Аналогічний процес відбувається і з урбоценозами, тільки внаслідок швидкого спрощення структури і дедалі більшого домінування в них одного виду – людини.

Оскільки від інтенсивного використання агро- і урбоценозів відмовитися неможливо, збереження різноманіття і компонентного балансу природного середовища, а отже, й екологічної рівноваги, все більше починає залежати від територіальних, зокрема планувальних містобудівних методів, які забезпечують достатню різноманітність біогеоценозів у межах великих урбоекосистем.

Для локальних об'єктів великих систем розселення (мегаполісів) утрата екологічної рівноваги може обернутися катастрофою. Тому підтримка динамічної екологічної рівноваги є найважливішим екологічним принципом розв'язання завдань містобудування і розселення.

Екологічна рівновага в урбоекології – це такий стан природного середовища урбанізованого району, при якому забезпечується саморегуляція, належна охорона і відтворювання основних його компонентів – повітря, водних ресурсів, ґрунтово-рослинного покриву, тваринного світу.

Необхідними умовами такого стану мають бути:

• 1) відтворювання основних компонентів природного середовища, що забезпечує їх баланс у потоках речовини і енергії;

• 2) відповідність ступеня геохімічної активності ландшафту масштабам виробничих і комунально-побутових забруднень навколишнього середовища [7];

• 3) відповідність ступеня біохімічної активності екосистеми (наявність умов для біологічної переробки органічних і нейтралізації шкідливого впливу неорганічних забруднень);

• 4) відповідність рівня фізичної стійкості ландшафту силі впливу транспортних, рекреаційних, інженерних та інших антропогенних навантажень;

• 5) баланс біомаси в непорушених або слабкопорушених антропогенною діяльністю частинах екосистеми, достатня складність і якомога більша різноманітність природного середовища.

За екологічного підходу до проблеми забезпечення екологічної рівноваги окремо взяте місто не має можливості саморегуляції, а тому має розглядатися в єдності з досить великими районами.

Різноманіття початкових умов зумовлює і різні можливості для збереження екологічної рівноваги в межах об'єктів. Тому доцільно розглядати кілька рівнів екологічної рівноваги – повної, умовної, відносної.

Повна екологічна рівновага може бути досягнута у разі задоволення усіх п'яти умов. Необхідними передумовами цього має бути значна територія району формування системи і наявність у ньому досить збалансованих відносин між людиною і навколишнім природним середовищем (щільність населення – 50–60 людей/км2, лісистість 20–30%).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ
  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку