Формування концепції екологічної компенсації здійснюється на основі аналізу найважливіших урбоекологічних характеристик, до яких належать:
• репродуктивна здатність території;
• геохімічна активність;
• стійкість території до фізичних навантажень;
• економічна місткість території.
Репродуктивна здатність території – це здатність території будь-якого району відтворювати основні компоненти природного середовища: атмосферний кисень, воду, ґрунтово-рослинний покрив. Визначення репродуктивної здатності ґрунтується на комплексній оцінці й балансі території району і досягається завдяки встановленню репродуктивної здатності окремих ділянок території району.
Геохімічна активність – це здатність території переробляти і виводити за свої межі продукти антропогенного походження: мінеральні та органічні забруднення, які надходять в атмосферне повітря, воду, ґрунт зі стоками й викидами промислових та енергетичних підприємств, транспорту, житлово-комунального сектору. Геохімічна активність території визначає інтенсивність перетворення органічних і мінеральних речовин у ґрунтах і на їх поверхні, інтенсивність перетворення хімічних речовин в атмосфері, інтенсивність винесення техногенних елементів повітряними і водними потоками за межі відповідних ландшафтно-геохімічних систем.
Стійкість території до фізичних навантажень характеризує опірність того чи іншого ландшафту до фізичних антропогенних впливів.
Певний вид антропогенного навантаження на ландшафти можна описати комплексом параметрів, кожен з яких безпосередньо характеризує ступінь антропогенного навантаження. Такими параметрами, наприклад, є: для промислових впливів – об'єми викидів різних забруднень в атмосферу та скидів у поверхневі води (середньодобові, максимально разові, в цілому за рік), шумове, теплове та радіоактивне забруднення, об'єми води, які вводяться в технологічні цикли тощо; для рекреаційного впливу – кількість відпочивальників за один день (пікове одночасне навантаження), кількість наметів, розпалюваних вогнищ на одиницю площі, витоптування трав'яного ярусу (кількість проходів відпочивальників за одиницю часу на одиницю площі) та ін.
Такі безпосередні показники антропогенних впливів на геосистеми найбільш об'єктивні, проте далеко не в усіх випадках їх вдається визначити. Крім того, кожен із цих показників, узятий окремо, не характеризує ступінь сукупного (інтегрального) впливу антропогенного фактора на геосистему. Для аналізу антропогенних навантажень на геосистеми регіонального рівня (ландшафтних областей, провінцій, зон, країн, басейнів високих порядків, держави в цілому) необхідні показники узагальненого характеру, оскільки для таких територій інформацію за конкретними показниками антропогенних упливів зібрати надзвичайно складно та й це не є необхідним через те, що головне завдання аналізу полягає у з'ясуванні загальних закономірностей формування та змін екологічної ситуації під упливом основних груп антропогенних чинників.
Оцінка антропогенного впливу на міські території
Оцінку визначення інтегрального антропогенного навантаження на геосистему проводять методами експертного оцінювання або через використання розрахункових формул.
Методи експертного оцінювання антропогенних навантажень ґрунтуються на поділі видів антропогенних впливів на ландшафти за ступенями Їхньої інтенсивності, "глибини" змін ландшафту, які цими впливами зумовлені. Оскільки антропогенні впливи певної групи часто фіксуються типами функціонального використання території, то площі цих територій можна вважати показником антропогенної трансформації ландшафту. Наприклад, згідно з даними праці [5] пропонується такий поділ ландшафтів за співвідношенням природних і змінених природно-територіальних комплексів:
• антропогенні (природних угідь не більше 25%);
• природно-антропогенні (25–50%);
• природні (75–100%).
Цей метод не враховує тип антропогенних угідь і ступінь їх відмінності від корінного природного ландшафту, що існував до них.
Для більш повного оцінювання пропонується враховувати не тільки співвідношення між угіддями різного типу, а й ступінь зміни ландшафту при його використанні під певне угіддя [5]. Показник антропізації ландшафту Кар, що ґрунтується на цьому підході, визначається за формулою:
де ri – глибина антропогенної трансформації природного ландшафту і-м видом угіддя (встановлюється експертно); qi – відсоток площі угіддя i-го виду в ландшафті; п – кількість видів угідь у ньому.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту“ на сторінці 1. Приємного читання.
