Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

Урбоекологія і техноекологія

Формування концепції екологічної компенсації здійснюється на основі аналізу найважливіших урбоекологічних характеристик, до яких належать:

• репродуктивна здатність території;

• геохімічна активність;

• стійкість території до фізичних навантажень;

• економічна місткість території.

Репродуктивна здатність території – це здатність території будь-якого району відтворювати основні компоненти природного середовища: атмосферний кисень, воду, ґрунтово-рослинний покрив. Визначення репродуктивної здатності ґрунтується на комплексній оцінці й балансі території району і досягається завдяки встановленню репродуктивної здатності окремих ділянок території району.

Геохімічна активність – це здатність території переробляти і виводити за свої межі продукти антропогенного походження: мінеральні та органічні забруднення, які надходять в атмосферне повітря, воду, ґрунт зі стоками й викидами промислових та енергетичних підприємств, транспорту, житлово-комунального сектору. Геохімічна активність території визначає інтенсивність перетворення органічних і мінеральних речовин у ґрунтах і на їх поверхні, інтенсивність перетворення хімічних речовин в атмосфері, інтенсивність винесення техногенних елементів повітряними і водними потоками за межі відповідних ландшафтно-геохімічних систем.

Стійкість території до фізичних навантажень характеризує опірність того чи іншого ландшафту до фізичних антропогенних впливів.

Певний вид антропогенного навантаження на ландшафти можна описати комплексом параметрів, кожен з яких безпосередньо характеризує ступінь антропогенного навантаження. Такими параметрами, наприклад, є: для промислових впливів – об'єми викидів різних забруднень в атмосферу та скидів у поверхневі води (середньодобові, максимально разові, в цілому за рік), шумове, теплове та радіоактивне забруднення, об'єми води, які вводяться в технологічні цикли тощо; для рекреаційного впливу – кількість відпочивальників за один день (пікове одночасне навантаження), кількість наметів, розпалюваних вогнищ на одиницю площі, витоптування трав'яного ярусу (кількість проходів відпочивальників за одиницю часу на одиницю площі) та ін.

Такі безпосередні показники антропогенних впливів на геосистеми найбільш об'єктивні, проте далеко не в усіх випадках їх вдається визначити. Крім того, кожен із цих показників, узятий окремо, не характеризує ступінь сукупного (інтегрального) впливу антропогенного фактора на геосистему. Для аналізу антропогенних навантажень на геосистеми регіонального рівня (ландшафтних областей, провінцій, зон, країн, басейнів високих порядків, держави в цілому) необхідні показники узагальненого характеру, оскільки для таких територій інформацію за конкретними показниками антропогенних упливів зібрати надзвичайно складно та й це не є необхідним через те, що головне завдання аналізу полягає у з'ясуванні загальних закономірностей формування та змін екологічної ситуації під упливом основних груп антропогенних чинників.

Оцінка антропогенного впливу на міські території

Оцінку визначення інтегрального антропогенного навантаження на геосистему проводять методами експертного оцінювання або через використання розрахункових формул.

Методи експертного оцінювання антропогенних навантажень ґрунтуються на поділі видів антропогенних впливів на ландшафти за ступенями Їхньої інтенсивності, "глибини" змін ландшафту, які цими впливами зумовлені. Оскільки антропогенні впливи певної групи часто фіксуються типами функціонального використання території, то площі цих територій можна вважати показником антропогенної трансформації ландшафту. Наприклад, згідно з даними праці [5] пропонується такий поділ ландшафтів за співвідношенням природних і змінених природно-територіальних комплексів:

• антропогенні (природних угідь не більше 25%);

• природно-антропогенні (25–50%);

• природні (75–100%).

Цей метод не враховує тип антропогенних угідь і ступінь їх відмінності від корінного природного ландшафту, що існував до них.

Для більш повного оцінювання пропонується враховувати не тільки співвідношення між угіддями різного типу, а й ступінь зміни ландшафту при його використанні під певне угіддя [5]. Показник антропізації ландшафту Кар, що ґрунтується на цьому підході, визначається за формулою:

де ri – глибина антропогенної трансформації природного ландшафту і-м видом угіддя (встановлюється експертно); qi – відсоток площі угіддя i-го виду в ландшафті; п – кількість видів угідь у ньому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту
  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку