Хлібопекарне та макаронне виробництво. Макаронні вироби виготовляють тільки з продуктів помелу пшениці. В хлібопекарному виробництві використовують борошно з пшениці та жита, як домішки можна використовувати борошно з ячменю, кукурудзи та вівса.
В Україні вирощують м'яку та тверду пшеницю. М'яка буває ярова та озима. З твердої поширеніша ярова. Тверді пшениці використовують у макаронному виробництві. Також можна використовувати м'яку (склоподібність не менше 60%).
Якість питної води визначається стандартом. На кожному хлібозаводі має бути запас холодної води, розрахований на 8 год роботи, та гарячої – на 4 год роботи. Для приготування тіста на 100 кг борошна витрачають від 35 до 75 л питної води. В рецептуру деяких хлібобулочних виробів входить кухонна сіль у кількостях від 1 до 2,5% від маси борошна. В хлібопекарстві використовують пресовані, сухі та рідкі дріжджі, а також дріжджове молоко. Витрата пресованих дріжджів – 0,5–3% від маси борошна, рідких – 20– 35% від маси борошна. Також використовують цукор-пісок, жир. Цукор-пісок додають у кількості 2,5–30% від маси борошна. Жир вносять у кількості до 20–ЗО%, здебільшого це маргарин.
Цукрове виробництво. Сировиною для виробництва цукру є цукрова тростина та цукровий буряк. Цукрову тростину вирощують на Кубі, в Мексиці, Індії. Товщина стебла – до 50 мм, висота – до 4 м. Вміст сахарози в стеблах – 12–15%. Але врожайність велика, і з одного гектара отримують цукру в два рази більше, ніж з буряку.
Цукровий буряк – використовують коренеплоди першого року розвитку. Маса коренеплодів у середньому 200–500 г. У коренеплоді приблизно 75% води та 25% сухої речовини. На добу завод потребує 2–3 тис. т цукрового буряку.
Крохмальне виробництво. Крохмаль виробляють з картоплі та кукурудзи. У складі картоплі в середньому 25% сухої речовини, з них 18,5% крохмалю; близько 2% азотних речовин; 1% клітковини; 0,9% мінеральних речовин; 0,8% цукрів; 0,2% жиру; 0,6% – пектинових речовин, пектозанів та ін. Витрата води під час миття картоплі – 200–400% від маси картоплі. Вихід крохмалю становить 15,7% до переробленої сировини, втрати крохмалю – 2,8%. Коефіцієнт вилучення крохмалю для рентабельного підприємства – 82–88%. Сировина для виробництва кукурудзяного крохмалю – зерно кукурудзи. Вміст крохмалю в ньому – 70% маси сухого зерна. Також у зерні є і білки (10–13%) та жири (6,5%). Використовують сірчисту кислоту при замочуванні, щоб зерно не проростало (концентрація ЗО, у воді 0,15–0,20%).
Кондитерське виробництво. Сировиною для кондитерських виробів є цукор, глюкоза, патока, мед, жири, молоко та молочні продукти, яйця та яйцепродукти, какао-боби, горіхи, фруктово-ягідні напівфабрикати, борошно, крохмаль, смакові та ароматичні речовини, хімічні розпушувачі та ін. Цукор використовується у вигляді цукру-піску та водного розчину (сиропу). Глюкоза надходить у вигляді білого кристалічного порошку. Патока використовується як антикристалізатор. Борошно використовують переважно першого та вищого сортів. Жири використовують як структуроутворювачі. Вони також підвищують харчову цінність виробів. Молоко використовують натуральне, згущене, сухе; яйця (яєчний порошок, білок, жовток, меланж). При виробництві цукерок, начинок та інших виробів використовують ядра горіхів та насіння олійних рослин (мигдаль, фундук, волоський горіх, арахіс, кунжутне та соняшникове насіння).
При виробництві шоколаду та какао-порошку основним видом сировини є какао-боби (зерна дерева какао). Фруктово-ягідна сировина – це пульпа, пюре, цукати, заспиртовані ягоди. Також використовують харчові кислоти – винну, лимонну, молочну, яблучну. Ароматичні добавки – це ароматичні речовини: природні ефірні масла та синтетичні (есенції).
Також використовують такі види сировини, як розпушувачі, харчові барвники, емульгатори, консерванти тощо.
Спиртове та лікеро-горілчане виробництво. Основним видом сировини у виробництві харчового спирту є рослинна сировина, яка багата на крохмаль (зернові культури, картопля), цукор (меляса, цукровий буряк) та клітковину (деревина).
Картопля – найкращий вид сировини для виробництва спирту. З одиниці посівної площі картоплі можна отримати в три рази більше крохмалю, ніж із зернових культур, а отже, більше спирту. Крім того, картопляний крохмаль дає більш високий вихід спирту. На спирт переробляють технічні сорти картоплі.
Також можуть використовуватись зернові культури для одержання солоду, необхідного для оцукровування крохмалю, та для безпосереднього виготовлення спирту. Для солоду використовують ячмінь, просо, жито, овес. Для отримання спирту використовують жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, овес та просо. Мелясу використовують для виробництва спирту, хлібопекарних дріжджів та ін.
Підприємства спиртової промисловості використовують значну кількість води. Джерела води – ставки, річки, артезіанські свердловини. Важливим показником якості води є жорсткість, окиснюваність, бактеріальна чистота. Розрізняють жорсткість загальну, карбонатну та некарбонатну. Вода має відповідати вимогам питної води, крім того, небажано використовувати воду з високою карбонатною жорсткістю та лужністю.
Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ресурси, що витрачаються“ на сторінці 1. Приємного читання.
