УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Урбоекологія і техноекологія


Стан проблеми утворення відходів


Як і раніше, основними джерелами утворення відходів в Україні залишаються підприємства гірничопромислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, целюлозно-паперового та агропромислового комплексів. Ураховуючи, що приблизно 70% валового продукту України виробляється на підприємствах металургійного та нафтохімічного комплексів, найбільша частка в утворенні відходів припадає саме на ці комплекси. Значна кількість відходів утворюється на підприємствах гірничодобувної та гірничо-збагачувальної галузей промисловості. Зокрема, до розряду великотоннажних відходів належать зола та золошлакові відходи теплових електростанцій і місцевих котелень, вуглевидобутку та вуглезбагачування, збагачення поліметалевих руд, шлаки металургійного виробництва, червоні шлами [1].

Загальна економічна тенденція до зменшення обсягів виробництва є передумовою до зменшення обсягу фінансування природоохоронних заходів, що призводить до зниження рівня використання відходів. Триває накопичення золи та золошлакових відходів, основні джерела утворення яких – теплові електростанції. Рівень використання цих відходів залишається низьким, приміром, у 2005 р. використано 16% відходів порівняно з 16,4% у 2004. У 2005 р. було знищено або вивезено на звалище 7,1 млн т відходів порівняно з 0,6 млн т у 2004 р. Станом на 01.01.2006 р. у золовідвалах електростанцій України було 358,8 млн т цих відходів, що перевищує на 0,6 млн т обсяг їх накопичення в 2004 р.

У 2005 р. на шахтах і збагачувальних фабриках утворилося 31,1 млн т відходів порівняно з 31,9 млн т і 40,3 млн ту 2004 і 2003 рр. відповідно, проте рівень їх використання становив 9,0% порівняно з 9,3 і 9,7% за відповідні роки. Обсяг нагромадження відходів вуглевидобутку та вуглезбагачування у 2005 р. становив 140 млн т, що на 2,3 млн т більше ніж у 2004 р.

У Дніпропетровській області накопичуються відходи, утворені при збагаченні поліметалевих руд. У 2005 р. їх утворилося 5,5 млн т порівняно з 4,4 млн т у 2004 р., до того ж рівень їх використання 2,4 % був майже вдвічі меншим ніж у 2004 р. (4,7%). Обсяг накопичення цих відходів невпинно зростав і становив у 2005 р. 119,8 млн т порівняно зі 114,4 млн т у 2004 р. і 110,2 млн т у 2003 р. [30].

На підприємствах металургійної промисловості в 2005 р. утворилося 22,9 млн т металургійних шлаків доменного, сталеплавильного і феросплавного виробництв порівняно з 15,0 млн т у 2004 р. Водночас рівень їх використання зменшився з 54,5% у 2004 р. до 36,4 % у 2005 р., а обсяг накопичення цих відходів збільшився на 8 млн т відповідно і становив у 2005 р. понад 100 млн т. Значна площа землі відводиться під складування шламів глиноземного виробництва (червоних шламів), майже вся кількість яких утворюється в Миколаївській області. Низький рівень їх використання (4,2%) призвів до збільшення обсягу накопичення цих відходів до 17,3 млн т у 2005 р. порівняно з 16,4 млн т у 2004 р.

Таким чином, використання найважливіших видів вторинної сировини в 2005 р., порівняно з їх використанням у 2004 р., знизилося: золи та золошлаків – з 16,4 до 16,0%, відходів вуглевидобутку і вуглезбагачування – з 9,3 до 9,0%, відходів збагачення поліметалевих руд – з 4,7 до 2,4%, сталеплавильних шлаків – з 57,1% (в абсолютному обсязі з 21,0 млн т) до 15,1% (до 17,6 млн т). Це відбувалося на тлі відповідного зменшення обсягів утворення відходів, за винятком відходів сталеплавильних шлаків, кількість утворення яких зросла з 3,7 до 11,7 млн т.

В Україні загострюються екологічні проблеми, пов'язані з накопиченням токсичних відходів, серед яких найбільш небезпечні такі, що містять важкі метали, нафтопродукти, непридатні до застосування отрутохімікати. За класами небезпеки утворені в 1998 р. токсичні відходи розподілялися таким чином: 19 тис. т належить до І класу небезпеки, 183 тис. т – до II класу, 2 252 тис. т – до III класу, 81 579 тис. т – до IV класу, загальна кількість становила 84 033 тис. т. Рівень їх використання становив 33,3, 38,5, 63,1, 21,9 і 23,1% відповідно. Основна маса токсичних відходів І–IV класів небезпеки у 2005 р., як і в попередні роки, утворилася в Донецькій і Дніпропетровській областях і становила 84,7% від загальної кількості їх утворення в Україні, обсяг накопичення цих відходів – 90,6% відповідно.

Найбільше токсичних відходів І класу небезпеки утворилося у Дніпропетровській і Чернігівській областях, що становило 82,8% від загальної кількості їх утворення в Україні. Переважна кількість токсичних відходів П класу небезпеки утворилася в Дніпропетровській і Донецькій областях і в Автономній Республіці Крим і становила 63,2% від загальної кількості їх утворення. Найбільша кількість токсичних відходів III класу небезпеки утворилася в Миколаївській, Дніпропетровській і Запорізькій областях і становила 83,7% від загальної кількості їх утворення.

Основна маса токсичних відходів IV класу небезпеки в 2005 р., як і в попередні роки, утворилася в Донецькій і Дніпропетровській областях і становила 86,2% загальної кількості їх утворення.

У містах і селищах міського типу щороку накопичується близько 40 млн м3 сміття (коло 0,8 м3 на одного мешканця), яке знешкоджується на майже 700 міських звалищах, з яких близько 80% експлуатується без дотримання запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод і повітряного басейну, та чотирьох сміттєспалювальних заводах, технологічне обладнання яких не відповідає сучасним екологічним вимогам. Найбільші площі під звалища зайняті в областях: Дніпропетровській –140 га, Донецькій – 330, Одеській – 195, Запорізькій – 153 га. Така картина пояснюється вкрай неефективним використанням природних ресурсів у країні. Використовуються як вторинні ресурси макулатура, металобрухт та відходи скла. Це дає невеликий прибуток для деяких міст і селищ, але помітно не зменшує обсяги відходів, які йдуть на звалища або спалювання [31].

Загальна кількість промислових та побутових відходів, що генеруються в Україні, становить у цілому 1,45 – 1,95 млрд т/рік. Тільки частина цих відходів підлягає переробці; решта – знешкоджується у поверхневих звалищах (полігонах) або накопичується у шламонакопичувачах, відвалах, золовідвалах тощо. Загальна площа, на якій розміщені відходи, досягає 160 тис. га, а загальна маса накопичених відходів перевищує 25 млрд т, з них близько 4 млрд т – токсичні. Решта складається з шахтних відходів, шламів, відходів сільськогосподарського виробництва та будівництва. Загальний обсяг накопичених відходів зростає з року в рік (табл. 25.1).

Таблиця 25.1

Накопичення відходів, т/душу населення, 1996-2006 рр.

Роки199620002006
Накопичені відходи240318400

Обсяг накопичених побутових відходів становить менше ніж 3% кількості промислових [24]. У країнах ОЕСД ця величина варіює від 19% (Японія) до 26% (Німеччина) [16; 17]. Українські джерела інформації вважають це свідченням неефективного використання природних ресурсів в країні. Наведеними величинами слід оперувати з обережністю, оскільки вони потребують перевірки. Наприклад, деякі з цифр виражають кількість кубометрів без зазначення щільності самих відходів, у той час як решта джерел наводять дані в тоннах. Інша суттєва невизначеність пов'язана з недостатньо чітким визначенням поняття відходів: чи належать до промислових відходів відходи гірничодобувної промисловості? Як класифікуються відходи сільськогосподарського виробництва? Загальний обсяг накопичення, що досягає 2 млрд т тільки промислових відходів, здається завищеним, але ймовірним, якщо ця цифра включає відходи гірничодобувної промисловості, золу та шлаки, відходи сільськогосподарського виробництва, шлами та відходи будівництва.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ
  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку