МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

Урбоекологія і техноекологія


Динаміка взаємодії природної та антропогенної підсистем


Системою називають такий об'єкт, який можна розчленувати на складники – підсистеми різного рівня.

Будь-яке місто (міське скупчення, система розселення) має кілька системних (в тому числі екосистемних) характеристик, закономірності яких необхідно враховувати в процесі його дослідження, конструювання або управління ним.

Місто – складна система, що характеризується безліччю внутрішніх і зовнішніх зв'язків природного, технічного і соціального походження. Як складну систему місто можна уявити у вигляді динамічно взаємодіючого поєднання двох підсистем: природної і антропогенної. Своєю чергою, природна система поділяється на геосистему, гідросистему, аеросистему і біосистему; антропогенна – на підсистеми виробничу, містобудівну і інфраструктурну. Всі ці системи можна поділити на підсистеми більш низького рангу.

Характер функціонування міської системи визначається динамікою перебігу процесів у субсистемах, а також інтенсивністю прямих та зворотних, негативних і позитивних зв'язків між ними. Так, природна система характеризується геохімічними і біологічними процесами на території міста – перетворення гірських порід, участю в регенерації кисню і води внаслідок фотосинтезу тощо. Антропогенну субсистему характеризують створення і подальший розвиток структур техногенного походження, перетворення природного ландшафту в культурні та ін. Взаємний вплив природної та антропогенної систем великий, однак їх головна відмінність полягає в тому, що природна субсистема здатна до саморегуляції і не потребує активної дії на неї антропогенної системи. Антропогенна система, навпаки, цілком залежить від природної системи. При цьому людина як елемент, що одночасно належить обом системам, створює антропогенну систему, сильно змінюючи природну, часто позбавляє її здатності до саморегуляції.

Складність міської системи полягає в тому, що будь-яке урбаністичне утворення не функціонує в ізоляції; зовнішні зв'язки таких систем дуже складні і великі. Так, водна система міста є частиною більш великої водної системи – басейнової. Містобудівна підсистема своєю чергою складник більш великої системи – регіональної та ін. Відповідно до цього зовнішні і внутрішні зв'язки в місті як в системі надзвичайно складні, що унеможливлює їх повний аналіз і облік.

Місто – функціонуюча система, оскільки взаємозв'язки елементів здійснюються в режимі циклів, що повторюються. Ця властивість міського середовища надзвичайно важлива, оскільки дає змогу прогнозувати динаміку найбільш важливих процесів. Місто – динамічна система, оскільки з часом воно може кількісно і якісно змінюватися.

Як правило, в кожній складній системі необхідно виділити кілька груп досить стійких відносин, які визначають структуру того або іншого вигляду. В одній міській системі містяться демографічна, соціально-економічна, планувальна й інші структури, що характеризують місто загалом.

Містобудування по суті являє собою моделювання, що враховує найістотніші зв'язки і структури системи. Мета такого моделювання – досягнення найбільш раціонального і рівноважного стану всіх структур, який забезпечує найефективніше функціонування системи загалом.


Екосистемні характеристики міста


Екологічною системою називають будь-яке угруповання живих організмів і середовище їх перебування, об'єднаних в одне функціональне ціле, що виникає на основі взаємозалежності і причинно- наслідкових зв'язків між окремими екологічними компонентами системи. Екосистеми можуть бути різних розмірів. На відміну від біогеоценозів екосистеми не мають досить чітких кордонів, хоча за змістом і близькі до них. У цьому сенсі місто швидше екосистема, ніж біогеоценоз, хоч і дуже сильно відмінна від природних біосистем.

Як надскладна поліструктурна система місто одночасно не перестає бути і системою екологічною, оскільки останню, як і в природних умовах, формують рослини, тварини, різні мікроорганізми з середовищем їхнього існування. При цьому головними системотвірними процесами є потоки речовини і енергії.

Разом із тим, відмінність міської екосистеми від екосистем, відомих у природі, полягає в тому, що в ній домінує людина. Людина силою свого розуму штучно створює і регулює потоки речовини й енергії, формує і розриває трофічні ланцюги, впливає на процеси теплового і газового обміну. Вона багато в чому і автор середовища свого мешкання, бо архітектура міста – результат її діяльності як соціальної істоти.

Міська система поліморфна, вона не може повністю вписатись у природну або антропогенну субсистему, оскільки середовищем мешкання людини в місті є і природні (гідросфера, атмосфера), і антропогенні (будівлі, елементи інфраструктури) підсистеми. Ця властивість міських систем пояснює надзвичайну складність конструктивних втручань в урбоценози задля їх реконструкції і оптимізації тому, що місто має розширену системну структуру.

Місто – надзвичайно залежна екосистема. Всі екосистеми – відкриті утворення, але міста – надвідкриті. Вони повністю залежать від навколишнього середовища. Місто не може прогодувати своє довкілля, воно "дихає" чужим повітрям, "п'є" чужу воду, одночасно з цим виділяючи в довколишнє середовище велику кількість продуктів свого метаболізму. У табл. 3.1 наведено орієнтовні об'єми деяких ресурсів і розміри територій, необхідних для покриття потреб міста з населенням в 1 млн людей.

Таблиця 3.1

Орієнтовне зіставлення компонентів природного середовища і деяких споживних ресурсів і ресурсів, що відтворюються містом з населенням 1 млн жителів, за рік

Найменування компонента або ресурсуТериторія міста, 2 кмСпоживання, м3Відтворювання, тис. м2Дефіцит компонентаТериторія, необхідна для покриття дефіциту компонента, тис. км2
Атмосферний кисень20030 млн м325-30-29,7 млн м350-60
Вода200500 мл м3–-500 млн м315-20
Ґрунтово-рослинне покриття для організації місць масового відпочинку городян2005 млн т–10-12 тис. км210-20
Будівельні матеріали, сировина для промисловості та ін.20010-12 млн т–10-12 млн т0,4-0,5
Найменування компонента або ресурсуТериторія міста, км2Споживання, м3Відтворювання, тис. м2Дефіцит компонента · 0Територія, необхідна для покриття дефіциту компонента, тис. км2
Паливо (умовне)2008-9 млн т–8-9 млн т0,25-0,32
Харчові продукти2001 млн т1 млн т2

Місто – акумулювальна система, оскільки позитивний баланс обміну речовин у його межах веде до накопичення речовин і утворення на ґрунті культурного шару завтовшки 7-8 м.

Місто – нерівноважна система, оскільки його розвиток визначається не законами природи, а руйнівною і творчою діяльністю людини протягом багатьох років. За певних розмірів і певної господарської спеціалізації міст природні території, що їх оточували, підтримували екологічну рівновагу, сприяли знешкодженню відходів, очищенню вод, повітря. Сучасні промислові міста дуже чутливі до порушення рівноваги: збій у роботі водопостачання, постачання електроенергії, відмови в роботі очисних споруд можуть призвести до локальної екологічної кризи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА
  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку