ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

Урбоекологія і техноекологія

Енергія надходить до біологічної системи у вигляді енергії світла, або фотонів, перетворюється в хімічну енергію в органічних молекулах клітинних процесів, включаючи фотосинтез і дихання, і зрештою перетворюється в теплову енергію. Ця енергія розсіюється, що означає втрату для системи. Вона не може використовуватися повторно.

Без безперервного надходження сонячної енергії біологічні системи швидко припинять свою діяльність та існування.

Хімічні елементи, як, наприклад, вуглець, азот і т.д., по-різному надходять до живих організмів. Рослини одержують їх з навколишньої атмосфери, води або ґрунту. Тварини можуть отримувати хімічні елементи безпосередньо з фізичного оточення, але зазвичай і переважно вони одержують їх, споживаючи інші організми. Ці речовини перетворюються біохімічно всередині організму, але рано чи пізно, завдяки виділенню або розпаду, вони повертаються до неорганічного стану. Бактерії завершують цей процес через процес мінералізації. Хімічні елементи проходять нескінченний цикл розвитку між біотичними і абіотичними станами всередині екосистем. Ті елементи, чиє постачання впливає на біологічну активність екосистем, звуться поживними речовинами [23].

Перетворення енергії

Сонячна енергія залучається організмами (мікроорганізмами океанів та рослинами) процесом фотосинтезу. Вуглекислота сполучається з воднем (отримується від поділу молекул води), щоб виробити вуглеводи (СНО). Енергія зберігається у високо-енергетичних сполуках аденозин трипосфату (АТФ).

Фактично вся енергія, доступна організмам, походить з рослин (слова пророка Ісайї "все живе є трава" роблять його першим екологом в історії людства!!!). Це – перший крок у виробництві енергії для живої речовини, тому цей процес має назву первинного виробництва. Травоїдні організми одержують енергію, споживаючи рослини або їх продукти, м'ясоїдні тварини поїдають травоїдних і детритоїдні споживають рештки їх обох.

Відомо, що простий харчовий ланцюг, в якому енергія від сонця, що залучається фотосинтезом рослин, протікає від одного трофічного рівня організмів до іншого через харчову павутину.

Мертва тканина і відходи виробляються на всіх трофічних рівнях. "Прибиральники сміття" – детритоїдні, колективно виконують утилізацію всіх цих "відходів" – вони можуть бути або іншими тваринами, або птахами, як наприклад ворони, або жуками, але зрештою мікроби закінчують всю роботу.

Не дивно, що кількість первинного виробництва змінюється великою мірою від місця до місця завдяки відмінностям у кількості сонячного випромінювання і наявності поживних речовин та води.

Із різних причин, які ми дослідимо повніше в наступних розділах, передача енергії через харчовий ланцюг не є дуже ефективною. Це означає, що на рівні травоїдних доступна менша кількість енергії, ніж на первинному рівні виробника (рослини), ще менше на рівні м'ясоїдної тварини і так далі. Результат має вигляд піраміди енергії.

Більшість головних екологічних проблем, з якими ми стикаємося впритул у нашому світі, може бути проаналізована, використовуючи біогеохімічні принципи й інструментальні засоби.

Визначення: біогеохімія є вченням про живі системи, на які впливають геологія та хімія Землі і якими вони контролюються.

Біогеохімія вивчає багато аспектів нашого життя. Ці проблеми включають глобальне потепління, кислотні дощі, екологічне забруднення і зростання кількості тепличних газів. Принципи та інструментальні засоби, які ми використовуємо, можуть бути поділені на три головні компоненти: співвідношення елементів, баланс мас і відновлення елементів.

У біологічних системах ми визначаємо кілька важливих хімічних елементів, які є "консервативними". Це означає, що в організмах, в їхніх тканинах кількість цих елементів може змінитися тільки на невелику величину для збереження їхнього здоров'я. Наприклад, у корисних для здоров'я морських водоростях елементи С, N, Р і Fe мають таке співвідношення Редфілда (Redfield – океанограф, який відкрив його):

C:N:P:Fe=106:16:1 :0,01.

Якщо нам відомі ці співвідношення, ми можемо порівняти їх із співвідношеннями, вимірюваними в морських водоростях, щоб визначити, чи морські водорості відчувають нестачу в одній з цих поживних речовин [9].

Використовується просте рівняння балансу мас для опису стану системи. Ця система може бути деревом, озером або глобальною біосферою. За балансом мас визначаємо, чи взагалі система змінюється і якщо так, то як швидко вона змінюється:

ЗМІНА системи = ВХІД системи – ПРОДУКЦІЯ системи – ВНУТРІШНІ ЗМІНИ системи

Цикл (перетворювання) хімічного елемента описує, де і як швидко елементи трансформуються в досліджуваній системі. Є два загальні класи систем, які ми можемо аналізувати: замкнені та відкриті системи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ
  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку