Енергія надходить до біологічної системи у вигляді енергії світла, або фотонів, перетворюється в хімічну енергію в органічних молекулах клітинних процесів, включаючи фотосинтез і дихання, і зрештою перетворюється в теплову енергію. Ця енергія розсіюється, що означає втрату для системи. Вона не може використовуватися повторно.
Без безперервного надходження сонячної енергії біологічні системи швидко припинять свою діяльність та існування.
Хімічні елементи, як, наприклад, вуглець, азот і т.д., по-різному надходять до живих організмів. Рослини одержують їх з навколишньої атмосфери, води або ґрунту. Тварини можуть отримувати хімічні елементи безпосередньо з фізичного оточення, але зазвичай і переважно вони одержують їх, споживаючи інші організми. Ці речовини перетворюються біохімічно всередині організму, але рано чи пізно, завдяки виділенню або розпаду, вони повертаються до неорганічного стану. Бактерії завершують цей процес через процес мінералізації. Хімічні елементи проходять нескінченний цикл розвитку між біотичними і абіотичними станами всередині екосистем. Ті елементи, чиє постачання впливає на біологічну активність екосистем, звуться поживними речовинами [23].
Перетворення енергії
Сонячна енергія залучається організмами (мікроорганізмами океанів та рослинами) процесом фотосинтезу. Вуглекислота сполучається з воднем (отримується від поділу молекул води), щоб виробити вуглеводи (СНО). Енергія зберігається у високо-енергетичних сполуках аденозин трипосфату (АТФ).
Фактично вся енергія, доступна організмам, походить з рослин (слова пророка Ісайї "все живе є трава" роблять його першим екологом в історії людства!!!). Це – перший крок у виробництві енергії для живої речовини, тому цей процес має назву первинного виробництва. Травоїдні організми одержують енергію, споживаючи рослини або їх продукти, м'ясоїдні тварини поїдають травоїдних і детритоїдні споживають рештки їх обох.
Відомо, що простий харчовий ланцюг, в якому енергія від сонця, що залучається фотосинтезом рослин, протікає від одного трофічного рівня організмів до іншого через харчову павутину.
Мертва тканина і відходи виробляються на всіх трофічних рівнях. "Прибиральники сміття" – детритоїдні, колективно виконують утилізацію всіх цих "відходів" – вони можуть бути або іншими тваринами, або птахами, як наприклад ворони, або жуками, але зрештою мікроби закінчують всю роботу.
Не дивно, що кількість первинного виробництва змінюється великою мірою від місця до місця завдяки відмінностям у кількості сонячного випромінювання і наявності поживних речовин та води.
Із різних причин, які ми дослідимо повніше в наступних розділах, передача енергії через харчовий ланцюг не є дуже ефективною. Це означає, що на рівні травоїдних доступна менша кількість енергії, ніж на первинному рівні виробника (рослини), ще менше на рівні м'ясоїдної тварини і так далі. Результат має вигляд піраміди енергії.
Більшість головних екологічних проблем, з якими ми стикаємося впритул у нашому світі, може бути проаналізована, використовуючи біогеохімічні принципи й інструментальні засоби.
Визначення: біогеохімія є вченням про живі системи, на які впливають геологія та хімія Землі і якими вони контролюються.
Біогеохімія вивчає багато аспектів нашого життя. Ці проблеми включають глобальне потепління, кислотні дощі, екологічне забруднення і зростання кількості тепличних газів. Принципи та інструментальні засоби, які ми використовуємо, можуть бути поділені на три головні компоненти: співвідношення елементів, баланс мас і відновлення елементів.
У біологічних системах ми визначаємо кілька важливих хімічних елементів, які є "консервативними". Це означає, що в організмах, в їхніх тканинах кількість цих елементів може змінитися тільки на невелику величину для збереження їхнього здоров'я. Наприклад, у корисних для здоров'я морських водоростях елементи С, N, Р і Fe мають таке співвідношення Редфілда (Redfield – океанограф, який відкрив його):
C:N:P:Fe=106:16:1 :0,01.
Якщо нам відомі ці співвідношення, ми можемо порівняти їх із співвідношеннями, вимірюваними в морських водоростях, щоб визначити, чи морські водорості відчувають нестачу в одній з цих поживних речовин [9].
Використовується просте рівняння балансу мас для опису стану системи. Ця система може бути деревом, озером або глобальною біосферою. За балансом мас визначаємо, чи взагалі система змінюється і якщо так, то як швидко вона змінюється:
ЗМІНА системи = ВХІД системи – ПРОДУКЦІЯ системи – ВНУТРІШНІ ЗМІНИ системи
Цикл (перетворювання) хімічного елемента описує, де і як швидко елементи трансформуються в досліджуваній системі. Є два загальні класи систем, які ми можемо аналізувати: замкнені та відкриті системи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ“ на сторінці 1. Приємного читання.
