Вплив міст поширюється не тільки на абіотичні компоненти, а й на рослинність (флору) і тваринний світ (фауну) урбоекосистем. Крім того, міста – потужні джерела впливу на довкілля чинників, що мають фізичну природу.
Роль флори і фауни в урбоекосистемі та житті міського населення
Усі види флори і фауни на території міста входять до складу біотичних спільнот (біоценозів) і формують складну мозаїку урбоекосистеми.
Частина цих видів (перша група) існує тільки в одомашненому (тварини) або в окультуреному (рослини) стані і використовуються людиною для задоволення її життєвих потреб (ліки, будівельні матеріали, транспортні засоби тощо).
Друга група – це неокультурені рослини і неодомашнені тварини, що мешкають у неурбанізованому середовищі інших природно-кліматичних зон, відмінних від даної; в містах вони можуть жити в житлах людини чи в спеціальних спорудах (оранжереї, вольєри, акваріуми тощо), де штучно підтримуються умови існування та розмноження цих видів (екзотичних рослин і тварин).
До третьої групи видів флори і фауни належать також неодомашнені тварини та неокультурені рослини, які людина свідомо розселяє або вирощує в містах, але не в житлових приміщеннях, а в природно-антропогенних або антропогенних зонах.
Види цієї групи поділяються на дві підгрупи: 1) нові для регіону види (інтродуценти); 2) аборигенні (автохтонні) види.
Інтродуковані види в нових умовах проходять процес адаптації, після чого вони або натуралізуються, тобто можуть існувати, зберігаючи життєздатність без втручання людини, або для їх існування необхідна підтримка з боку людини у вигляді систематичних агротехнічних (для рослин) чи біотехнічних (для тварин) заходів.
У четверту групу видів флори і фауни входять "ненавмисні" інтродуценти, "види-прибульці", поява яких у цьому регіоні не передбачалася людиною, але які поширились і натуралізувалися завдяки людині та в результаті антропогенних перетворень ландшафтів, які сприяли урбанізації.
До п'ятої групи видів флори і фауни належать види, що живуть в селітебному ландшафті, в безпосередньому сусідстві з людиною ("синантропні" види). Це види, еволюція яких, принаймні з неоліту, відбувалася в контакті з людиною (наприклад, польові бур'яни, таргани, миші домові, воші тощо), а також види, що в нинішніх умовах освоїли екологічні ніші, параметри яких визначаються життєдіяльністю людини (наприклад, пацюк сірий, горобець домовий, голуб сизий та ін.).
Шоста найбільш численна група видів флори і фауни – це дикорослі рослини та дикі тварини, які живуть в містах у порушених природних чи в антропогенних місцях мешкання.
Функціонування будь-якого живого організму в біосфері підтримується необхідним надходженням речовин та енергії. Стійкість біосфери пояснюється тим, що потік енергії Сонця ні на мить не припиняється, а також тим, що біосфера безперервно вдосконалювалась і регулювала багаторазове використання речовин.
Неможливо переоцінити роль зелених насаджень у покращенні міського клімату, властивостей ґрунтів, очищенні повітря від забруднювачів, у шумопоглинанні. З іншого боку, рослини і деякі тварини виділяють у довкілля речовини, які можуть викликати у людини алергічні реакції. Небажаними є бур'яни, хоча це невід'ємна частина урбоекосистеми. Крім того, багато видів тварин і мікроорганізмів, що мешкають у містах, можуть бути збудниками захворювань. Водночас деякі з них виконують санітарні функції, беручи участь у процесах розкладання органічних речовин виробничих і побутових відходів, виконують декоративну функцію.
Позитивні та негативні аспекти взаємодії людини та інших живих організмів, що являють собою флору і фауну міст, показані на рис. 5.1.
Аналізуючи будь-які взаємодії людини з об'єктами біотичного середовища міста, необхідно пам'ятати, що як позитивні, так і негативні (з погляду людини) наслідки таких взаємодій є закономірною реакцією біоти на всі ті зміни, які вносить людина в природні ландшафти та екосистеми в процесі створення і розвитку міст.
Тваринний світ у глобальному кругообігу речовин відіграє роль прискорювача і стимулятора біосферних процесів обміну речовиною і енергією. Незважаючи на порівняно невелику масу тварин на
Рис. 5.1. Позитивний і негативний вплив флори та фауни на урбоекологію
Землі (приблизно 5% від біомаси Землі), значення їх надзвичайно велике, що пояснюється високим рівнем енергетичних процесів у тварин і їх великою рухливістю і різноманітністю (на сьогодні описано близько півмільйона видів рослин і півтора мільйона видів тварин, з яких мільйон видів становлять комахи). В еволюції рослин і тварин процес вимирання одних і утворення інших видів неминучий. Цей процес відбувається постійно внаслідок зміни клімату, умов перебування тощо. Однак причини зубожіння тваринного світу – господарський перепромисел, зміна і зменшення кількості структур і популяцій, жител, а останнім часом – погіршення стану довкілля. Особливе значення в еволюції біосфери мають зелені автотрофні рослини суші й океану, які під упливом сонячного випромінювання поглинають з атмосфери вуглекислий газ, воду, мінеральні речовини, утворюють органічні речовини (вуглеводи).
Фітомеліорація міського середовища
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
