ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

Урбоекологія і техноекологія

Вплив міст поширюється не тільки на абіотичні компоненти, а й на рослинність (флору) і тваринний світ (фауну) урбоекосистем. Крім того, міста – потужні джерела впливу на довкілля чинників, що мають фізичну природу.

Роль флори і фауни в урбоекосистемі та житті міського населення

Усі види флори і фауни на території міста входять до складу біотичних спільнот (біоценозів) і формують складну мозаїку урбоекосистеми.

Частина цих видів (перша група) існує тільки в одомашненому (тварини) або в окультуреному (рослини) стані і використовуються людиною для задоволення її життєвих потреб (ліки, будівельні матеріали, транспортні засоби тощо).

Друга група – це неокультурені рослини і неодомашнені тварини, що мешкають у неурбанізованому середовищі інших природно-кліматичних зон, відмінних від даної; в містах вони можуть жити в житлах людини чи в спеціальних спорудах (оранжереї, вольєри, акваріуми тощо), де штучно підтримуються умови існування та розмноження цих видів (екзотичних рослин і тварин).

До третьої групи видів флори і фауни належать також неодомашнені тварини та неокультурені рослини, які людина свідомо розселяє або вирощує в містах, але не в житлових приміщеннях, а в природно-антропогенних або антропогенних зонах.

Види цієї групи поділяються на дві підгрупи: 1) нові для регіону види (інтродуценти); 2) аборигенні (автохтонні) види.

Інтродуковані види в нових умовах проходять процес адаптації, після чого вони або натуралізуються, тобто можуть існувати, зберігаючи життєздатність без втручання людини, або для їх існування необхідна підтримка з боку людини у вигляді систематичних агротехнічних (для рослин) чи біотехнічних (для тварин) заходів.

У четверту групу видів флори і фауни входять "ненавмисні" інтродуценти, "види-прибульці", поява яких у цьому регіоні не передбачалася людиною, але які поширились і натуралізувалися завдяки людині та в результаті антропогенних перетворень ландшафтів, які сприяли урбанізації.

До п'ятої групи видів флори і фауни належать види, що живуть в селітебному ландшафті, в безпосередньому сусідстві з людиною ("синантропні" види). Це види, еволюція яких, принаймні з неоліту, відбувалася в контакті з людиною (наприклад, польові бур'яни, таргани, миші домові, воші тощо), а також види, що в нинішніх умовах освоїли екологічні ніші, параметри яких визначаються життєдіяльністю людини (наприклад, пацюк сірий, горобець домовий, голуб сизий та ін.).

Шоста найбільш численна група видів флори і фауни – це дикорослі рослини та дикі тварини, які живуть в містах у порушених природних чи в антропогенних місцях мешкання.

Функціонування будь-якого живого організму в біосфері підтримується необхідним надходженням речовин та енергії. Стійкість біосфери пояснюється тим, що потік енергії Сонця ні на мить не припиняється, а також тим, що біосфера безперервно вдосконалювалась і регулювала багаторазове використання речовин.

Неможливо переоцінити роль зелених насаджень у покращенні міського клімату, властивостей ґрунтів, очищенні повітря від забруднювачів, у шумопоглинанні. З іншого боку, рослини і деякі тварини виділяють у довкілля речовини, які можуть викликати у людини алергічні реакції. Небажаними є бур'яни, хоча це невід'ємна частина урбоекосистеми. Крім того, багато видів тварин і мікроорганізмів, що мешкають у містах, можуть бути збудниками захворювань. Водночас деякі з них виконують санітарні функції, беручи участь у процесах розкладання органічних речовин виробничих і побутових відходів, виконують декоративну функцію.

Позитивні та негативні аспекти взаємодії людини та інших живих організмів, що являють собою флору і фауну міст, показані на рис. 5.1.

Аналізуючи будь-які взаємодії людини з об'єктами біотичного середовища міста, необхідно пам'ятати, що як позитивні, так і негативні (з погляду людини) наслідки таких взаємодій є закономірною реакцією біоти на всі ті зміни, які вносить людина в природні ландшафти та екосистеми в процесі створення і розвитку міст.

Тваринний світ у глобальному кругообігу речовин відіграє роль прискорювача і стимулятора біосферних процесів обміну речовиною і енергією. Незважаючи на порівняно невелику масу тварин на

Позитивний і негативний вплив флори та фауни на урбоекологію

Рис. 5.1. Позитивний і негативний вплив флори та фауни на урбоекологію

Землі (приблизно 5% від біомаси Землі), значення їх надзвичайно велике, що пояснюється високим рівнем енергетичних процесів у тварин і їх великою рухливістю і різноманітністю (на сьогодні описано близько півмільйона видів рослин і півтора мільйона видів тварин, з яких мільйон видів становлять комахи). В еволюції рослин і тварин процес вимирання одних і утворення інших видів неминучий. Цей процес відбувається постійно внаслідок зміни клімату, умов перебування тощо. Однак причини зубожіння тваринного світу – господарський перепромисел, зміна і зменшення кількості структур і популяцій, жител, а останнім часом – погіршення стану довкілля. Особливе значення в еволюції біосфери мають зелені автотрофні рослини суші й океану, які під упливом сонячного випромінювання поглинають з атмосфери вуглекислий газ, воду, мінеральні речовини, утворюють органічні речовини (вуглеводи).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ
  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку