У цьому підрозділі обговорюються різноманітні засоби, які можна застосовувати для зменшення викидів. Як джерела викидів розглядаються регенераційні печі, система автоклава, випарний апарат багатоцільового призначення, піч випалу вапняку, промивна система, система скисання лугу, резервуар розчинення сольового сплаву і система віддуву конденсату. Розглядається також можливість налаштування систем уловлювання на наявних виробництвах і їхня ефективність.
Засоби уловлювання СВС. Викиди СВС може давати як сама регенераційна піч, так і випарник прямого контакту, якщо використовується випарник цього типу.
Необхідно встановити, які робочі параметри і характеристики системи виявляють вплив або мають відношення до виділення СВС. Ці чинники включають кількість необхідного для згоряння повітря і спосіб його подачі, швидкість подачі лугу, ступінь турбулентності в зоні скисання, вміст кисню у відвідних газах, геометрію розпилення і розмір крапель, які вводяться в топку, ступінь збурення шару розплаву, поєднання вмісту сульфіду і теплоємність лугу. Вплив цих факторів не залежить від наявності або відсутності випарного апарата прямого контакту.
Велике значення для можливості уловлювання СВС має тривалість служби регенераційних печей. Загалом вік печі відображає відсутність або нестачу контрольно-вимірювальних приладів, що допомагають оператору здійснювати суворий контроль процесу. Крім того, у старих печах можуть бути відсутні такі вдосконалення, як нові системи подачі повітря, можливість перерозподілу повітря в об'ємі топки, засоби регулювання витрат повітря у точках подачі. Це вдосконалення полягає в розміщенні мембрани між трубами та ізоляцією фронтального муру печі. Без цієї мембрани ізоляція фронтального муру має виражену тенденцію до руйнування, що призводить до затікання повітря в топку, що своєю чергою впливає на процес згоряння і знижує можливості оператора керувати викидами СВС. Більш старі регенераційні печі можна переробити з внесенням цих удосконалень, але вартість модернізації дуже велика. Однак значно легше здійснити модернізацію режиму роботи.
Є два основні способи зниження викидів СВС: скисання лугу і перехід до апарата непрямого контакту. Скисання лугу уповільнює реакції між продуктами згоряння і лугом, що ведуть до утворення сірководню. Це досягається скисанням Na2S у Na2S2O3 в лузі до надходження його у випарний апарат прямого контакту. При переході до використання апарата непрямого контакту виключається контакт між топковими газами і лугом, що відвертає утворення сірководню.
Існує декілька способів здійснення скисання лугу. Інколи чорну рідину окиснюють до концентрування у випарних апаратах багатоцільового призначення (скисання слабкого лугу), інколи після випаровування (скисання міцного лугу), інколи і до, і після. Зазвичай як окиснювач використовують повітря, можна використати молекулярний кисень, якщо він є в цеху. Частіше за все скисання відбувається в реакторах з пневморозпиленням, але використовують також колони з насадкою і з барботажними тарілками.
При переробці наявної регенераційної печі з випарним апаратом прямого контакту на апарат непрямого контакту необхідно встановити концентратор лугу і вторинний економайзер для поданої води.
Крім того, вилучення наявного випарного апарата прямого контакту призведе до надходження в систему уловлювання підвищеної кількості дисперсного матеріалу. Для підтримання дисперсних викидів на вихідному рівні може виявитися необхідним замінити наявне пилоуловлювальне обладнання апаратом більш високої ефективності або встановити вторинну систему уловлювання.
Регенераційна рідина крос-процесу дещо відрізняється від лугу прямого крафт-процесу і тому може виявитися, що викиди СВС з регенераційної печі крос-процесу не можна подавити в тій же мірі, як за прямого крафт-процесу. Є три причини, через які викиди СВС під час крос-процесу можуть бути більшими. Перша причина – більш високий вміст сірки в лузі, ніж за прямого крафт-процесу. Друга причина – теплота згоряння чорної рідини при регенерації в крос-процесі нижча ніж у крафт-процесі. Це пояснюється тим, що крос-процес дасть більш високий вихід пульпи і, як наслідок, менший вміст органіки у відпрацьованій рідині. Тому і теплота згоряння нижча ніж для чорної рідини крафт-процесу. Третя причина – обмежена подача кисню в регенераційну піч крос-процесу не забезпечує повного скисання відносно більшої кількості летких сполук сірки, зумовлених високим сірковмістом і більш низькою температурою в печі. Якщо ж забезпечується достатній надлишок повітря для повного скисання всіх летких сполук сірки, то виникає проблема уловлювання липкого пилу, що може забити осаджувач і зробити неможливою роботу печі.
За даними досліджень, проведених на одній регенераційній печі крос-процесу, за 28%-го вмісту сульфіду в зеленій рідині більше 7% крос-виробництв не зможуть забезпечити того ж рівня викидів СВС, що і регенераційні печі крафт-виробництв. Нещодавно розроблений спосіб уловлювання для регенераційних печей ґрунтується на використанні абсорбції лужним розчином і скисанні скрубувального розчину з активацією вугіллям. Результати досліджень на пілотному обладнанні показують, що цей спосіб дає змогу знизити вміст СВС у викидах з діапазону 20-2500 до рівня 1-10 млн-1. Повідомляється також про зниження дисперсних викидів і SOi. Спосіб може бути застосований для зниження викидів СВС на старих, давно використовуваних печах крафт-процесу або печах крос- процесу, де будуть відсутні можливості зниження викидів СВС впливом на процес спалювання. Спосіб може відвернути необхідність заміни старого обладнання або зниження його продуктивності для досягнення меншого обсягу викидів СВС.
Автоклави і випарні апарати можна розглядати разом, оскільки їх неконденсівні вихідні гази зазвичай змішуються для подальшої обробки. Найчастіше ці гази спалюються в одній і тій же печі випалу вапняку. Використовують також спеціальні допалювачі на газоподібному паливі або під час зупинок печі випалу вапняку, або як постійну уловлювальну систему.
Переобладнання наявного виробництва для обробки і допалювання цих неконденсівних газів не являє собою серйозної проблеми. Загалом це зводиться до підведення газоходу для цих газів до допалювана або до печі випалу вапняку і необхідних конденсаторів та газгольдерів. Неконденсівні викиди підмішуються до повітря, що подається в піч випалу вапняку.
Продувні гази автоклавів періодичної дії виділяються більшими порціями, що перевищують переробну спроможність печі випалу вапняку. Тому було розроблено спеціальне обладнання, що надасть можливість зробити потік газу більш рівномірним. Викиди газів надходять у газгольдери змінного об'єму, що являють собою рухомі діафрагми або плаваючі кришки, а звідти невеликий постійний потік газу надходить у піч випалу вапняку. Хоча неконденсівні гази утворюють вибухові суміші з повітрям, можлива небезпека вибуху відвертається використанням відповідних систем газгольдерів, гасителів полум'я, розривних дисків у газоході і вогнеподавленням у печі випалу вапняку. Допалювання цих газів у наявних пристроях, таких як печі випалу вапняку, особливо привабливе, оскільки витрати додаткового палива для забезпечення ефективного зниження викидів не потрібні.
На декількох фабриках використовуються скрубери. Для скрубування зазвичай застосовується біла рідина, ефективна для уловлювання сірководню і метилмеркаптану, але вона не уловлює диметилсульфід і диметилдисульфід. На деяких фабриках неконденсівні гази вимиваються в скруберах до допалювання задля вилучення сірки, конденсації пари, вилучення парів і крапель скипидару, зменшуючи завдяки цьому небезпеку вибуху.
Спалювання неконденсівних газів у печі для випалу вапняку або в працюючому на газі допалюванні забезпечує майже повне руйнування сполук відновленої сірки. При дослідженнях окремого допалювана для газів автоклава і випарного апарата концентрація залишкових СВС була в межах 0,5-3,0; у середньому вона становила 1,5 частини на мільйон у перерахуванні на сухий об'єм. Під час досліджень допалювач працював за температури 800 К, а розрахунковий час перебування становить не менше 0,5 с.
Ефективність скруберів набагато нижча ніж нормально працюючих допалювачів, бо тільки сірководень і метилмеркаптан реагують з лужним розчином. Склад неконденсівних газів змінюється в широких межах, але зазвичай сірководень і метилмеркаптан становлять близько половини всіх СВС. Тому і ефективність лужних скруберів становить тільки коло 50%.
Піч для випалу вапняку. Викиди СВС, в основному сірководню, можуть мати місце в двох точках системи випалу вапняку: власне в печі і в скрубері, призначеному для уловлювання дисперсних викидів. Викиди СВС з печі подавляються забезпеченням правильного режиму процесу. В ході промислових досліджень були виявлені найбільш важливі параметри процесу, такі як температура на холодному кінці, точка виходу газів, що відходять з печі, вміст кисню у вихідних газах, вміст сульфіду у вапняному шлаку, що надходить у піч, pH і вміст сульфіду у воді, що подається в скрубер для уловлювання частинок. Якщо в скрубер подавати забруднений конденсат, то вхідні гази будуть видувати розчинені СВС, збільшуючи їх викиди з печі випалу. Підживлення скрубера лужним розчином може знизити викиди СВС з печі.
Обсяг необхідного переустаткування, що забезпечує досягнення даних умов процесу, залежить від конструкції наявної системи випалу. Якщо наявна піч не забезпечує належного рівня вмісту кисню, може бути потрібним підвищення потужності вентилятора або заміна скрубера, щоб забезпечити збільшення притоку повітря в піч. Може також знадобитися додаткова потужність пристрою для промивання вапняного бруду для зниження вмісту сульфіду і, як наслідок, зниження викидів СВС. Це може потребувати заміни центрифуг на більш ефективні вакуумні барабанні фільтри і додання ще одного етапу промивання шлаку. Далі на фабриці, де для підживлення скрубера використовується конденсат, що містить розчинені СВС, може виявитися потрібним пристрій системи для віддуву конденсату задля вилучення СВС або переведення скрубера на підживлення чистою водою.
Промивна система. Майже всі теперішні паперові фабрики, які працюють за крафт-процесом, викидають гази системи промивання пульпи в атмосферу без уловлювання. Однак принаймні три фабрики у світі (в США, Канаді і Швеції) використовують ці гази як окиснювачі в регенераційній печі. Для утилізації цих газів застосовують метод допалювання в нових топках спеціальної конструкції. Жодна наявна тепер регенераційна піч, яка не пристосована особливо, не придатна для допалювання цих газів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби уловлювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
