Одна з найбільш корисних метрик – це щорічне використання різних матеріалів на особу за опублікованими результатами перепису населення і виробленими даними, що отримують усі нації, штати, провінції всередині нації. Наприклад, у табл. 12.1 наведено матеріальні входи в США за 1991 р.
Таблиця 12.1
Входи в економіку США у 1991 р. (за даними Wernick і Ausubel 1995)
| Назва сировини і матеріалів | Розмірність | |
| млн т | т на душу населення | |
| Вугілля | 843,2 | 3,34 |
| Нафта | 667,1 | 2,64 |
| Природний газ | 377,6 | 1,49 |
| Інші нафтові продукти | 62,8 | 0,25 |
| Загальне природне паливо | 1950,7 | 7,72 |
| Каміння | 1092,8 | 4,32 |
| Пісок і гравій | 827,5 | 3,27 |
| Загальні будівельні мінерали | 1920,3 | 7,60 |
| Сіль | 40,6 | 0,16 |
| Гранульовані фосфати | 39,9 | 0,16 |
| Глина | 38,8 | 0,15 |
| Промисловий пісок | 24,8 | 0,10 |
| Гіпс | 22,9 | 0,09 |
| Сполуки нітрогену | 16,6 | 0,07 |
| Вапно | 16,0 | 0,06 |
| Сульфур | 13,1 | 0,05 |
| Цемент | 11,5 | 0,05 |
| Порошкова сода | 6,9 | 0,03 |
| Інше | 17,7 | 0,07 |
| Загальні виробничі мінерали | 248,8 | 0,98 |
| Залізо і сталь | 99,9 | 0,40 |
| Алюміній | 5,3 | 0,02 |
| Мідь | 2,2 | 0,01 |
| Інше | 4,2 | 0,02 |
| Загальні метали | 111,6 | 0,44 |
| Сирий лісоматеріал | 122,9 | 0,49 |
| Деревина | 72,8 | 0,29 |
| Деревне вугілля | 51,5 | 0,20 |
| Інше | 12,6 | 0,05 |
| Загальні лісові матеріали | 259,8 | 1,03 |
| Зерно | 219,7 | 0,87 |
| Сіно | 133,2 | 0,53 |
| Фрукти й овочі | 70,5 | 0,28 |
| Молокопродукти | 63,2 | 0,25 |
| Цукор-пісок | 50,6 | 0,20 |
| Олійні матеріали | 44,7 | 0,18 |
| М'ясні вироби (яловичина, свинина, птиця) | 42,3 | 0,17 |
| Інше | 4,9 | 0,02 |
| Загальні сільськогосподарські продукти | 629,1 | 2,49 |
| Загальний вхід матеріалів | 5120,3 | 20,25 |
Можна побачити, що найбільше споживання характерне для кам'яного палива, за ним ідуть будівельні мінерали і сільськогосподарська продукція. Загальний матеріальний потік за станом 1991 р. дорівнює 20,25 т на душу населення.
Цікаво порівняти матеріальні потоки США з деякими іншими розвинутими країнами (табл. 12.2), також для 1991 р.
Таблиця 12.2
Споживання матеріалів в індустріальних країнах, 1991 р.
| Населення і об'єми споживання | Країна | |||
| Німеччина | Японія | Нідерланди | США | |
| Населення, млн т | 80,0 | 124,0 | 22,5 | 252,8 |
| Споживання, т на душу населення: нафта, вугілля, газ | 6,2 | 3,3 | 6,4 | 7,7 |
| Мінерали і метали | 10,7 | 11,8 | 5,9 | 8,0 |
| Біомаса | 2,6 | 1,5 | 10,2 | 3,0 |
| Загальне споживання | 19,5 | 16,6 | 22,5 | 18,7 |
Можна побачити, що ці значення відображають не тільки різні стилі життя споживачів (наприклад, використання кам'яного палива на душу населення в Японії вдвічі менше ніж в інших країнах, завдяки вищому розвитку транспортної системи), а й виробничу і промислову потужність кожної нації (наприклад, порівнюють високе "споживання" на душу населення мінералів і металів в Японії та Німеччині з Нідерландами, і високе споживання біомаси в Нідерландах, особливо порівнюючи з таким же в Японії) [5].
За такої схеми очищення, якщо запиленість газу перед скрубером становить до 7 г/м3, то перед електрофільтром вона вже зменшується до 3 г/м3, а за ним – до 0,1 г/м3 Wemick і Ausubel (1995) (табл. 12.3) оцінили кількість відходів, яка утворюється щорічно в США унаслідок споживання кам'яного палива і виробництва мінералів. Табл. 12.4 показує ці оцінки як тонни за ріїс і як співвідношення тонн відходів з тоннами матеріалів, які виробляються. Можна побачити, що від 12 т матеріальної сировини має бути вивезено, щоб виробити 1 т палива, мінералів або металу [26].
Таблиця 12.3
Матеріальні видобутки економіки США, 1991
| Фактори впливу на економіку | млн т | т на душу населення |
| Національні фонди: | ||
| Будівлі | 1677,1 | 6,63 |
| Усі інші | 203,3 | 0,80 |
| Загальні національні фонди | 1880,3 | 7,44 |
| Атмосферні викиди: | ||
| Діоксид карбону | 1367,0 | 5,41 |
| Гідроген | 254,6 | 1,01 |
| Метан | 29,1 | 0,12 |
| Токсфарбульні речовини | 19,4 | 0,08 |
| Леткі органічні речовини карбону | 17,6 | 0,07 |
| Діоксид сульфуру | 10,4 | 0,04 |
| Особливі частки | 5,5 | 0,02 |
| Загальні викиди в атмосферу | 1734,7 | 6,85 |
| Осади і відходи: | ||
| Виробництво води | 136,2 | 0,54 |
| Вугільний пил | 85,0 | 0,34 |
| Побутові та промислові відходи | 276,4 | 1,09 |
| Сільськогосподарські відходи | 35,0 | 0,14 |
| Харчові відходи | 13,2 | 0,05 |
| Стічні води | 9,4 | 0,04 |
| Загальні осади та відходи | 55,2 | 2,20 |
| Загальні переробні матеріали | 243,8 | 0,96 |
| Загальна переробка в США | 4411,9 | 17,45 |
Таблиця 12.4
Гірничі і мінеральні відходи, які генеруються на одиницю виробництва
| Сировина і гірничні матеріали | Відходи, млн т | Продукція, млн т | Відходи/ продукція | |
| Вугілля, поверхневі розробки | 10042 | 843 | 12,0 | |
| Вугілля, збагачене вугілля | 84 | |||
| Нафта, природний газ Нафта, зріджений газ | 3318; 57,2 | 1044,7 | 3,2 | |
| Відходи рудної та металодобувної галузей | 755 | 111,6 | 10,4 | |
| Залишкові концентрації рудної галузі | 409 | |||
| Залишкові концентрації рудної та фосфатодобувної галузей | 262 | 39,9 | 9,3 | |
| Залишкові концентрації рудної галузі | 108 | |||
Важливою метрикою в транснаціональних обговореннях прав на емісію може бути частка глобального виробництва окремого матеріалу, який використовується окремою нацією. Має бути зрозуміло, що дане використання охоплює як внутрішнє споживання, так і експортну торгівлю. Таким чином, великі індустріальні нації використовують частку непропорційно високо до їхньої частки в населенні світу. Наприклад, у табл. 12.S наведено за станом на 1990 р. всесвітнє виробництво різних матеріалів і відповідних кількостей, які використовуються або експортуються економікою США. Очевидно, що США, з близько 4,5% населення світу використовує від 6,5 до 31,9% всесвітнього виробництва різних матеріалів.
Таблиця 12.5
Частка всесвітнього виробництва матеріалів, які використовуються економікою США
| Матеріал | Глобальне виробництво, млн т | Споживання США, млн т | Частка США |
| Пластмаси | 78,3 | 25,0 | 31,9 |
| Синтетичний каучук | 13,2 | 3,9 | 29,5 |
| Алюміній | 17,8 | 5,3 | 29,8 |
| Фосфати | 15,7 | 4,4 | 28,0 |
| Мідь (новий метал) | 8,8 | 2,2 | 25,0 |
| Сіль | 202,3 | 40,6 | 20,1 |
| Калій | 28,3 | 5,5 | 19,4 |
| Пісок, гравій | 133,1 | 24,8 | 18,6 |
| Залізо, сталь | 593,7 | 99,9 | 16,8 |
| Нітроген | 107,9 | 18,0 | 16,7 |
| Цемент | 1251,1 | 81,3 | 6,5 |
Сьогодні існує багато інших екологічних метрик і деякі з них наведені в табл. 12.6. Вони включають співвідношення водень/вуг- лець у паливі, яке використовується (наприклад, природний газ, СH4, генерує більше енергії на 1 кг вуглецю, який викидається до атмосфери, ніж паливна нафта), інтенсивність використання матеріалу (наприклад, тонна сталі в автомобілі є менш ефективною в перевезеннях людей, ніж одна тонна сталі, що використовується в поїзді) та ін.
Таблиця 12.6
Деякі корисні індекси екологічної ефективності (Wernick і Ausubel, 1995)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Національні матеріальні потоки“ на сторінці 1. Приємного читання.
