За винятком уражень слуху, усі розглянуті шкідливі ефекти впливу шуму носять короткостроковий характер. Леман та інші визначили, що вплив на судинну систему має довгостроковий характер переважно через ефекти пробудження та соматичні механізми, які хронічно з ними пов'язані. Наявні в літературі дані показують, що пошкодження шумом серцево-судинної системи має місце під час тривалих шумів великої інтенсивності, не притаманних характеристикам впливу АШ, хоча миттєвість прояву АШ (сильне зростання та спад рівнів шуму під час прольоту повітряного корабля за дуже короткий відрізок часу) спричиняє незначні ЗМІНИ пульсу та кров'яного тиску вже при Lamax = 65-70 дБА.
Підсумовуючи попередній розгляд різноманітних видів шкідливого впливу АШ на людину, можна констатувати таке:
• авіаційний шум не спричиняє постійних утрат слуху і навіть тимчасових значного ступеня;
• найбільш характерна реакція на вплив АШ – роздратування, причому ступінь роздратування залежить від індивідуального характеру слухача, його ставлення до конкретної ситуації, більшою мірою навіть від того, що особа очікує від конкретної ситуації;
• наявності аеродрому, можливостей користування авіатранспортом чи послугами в зоні аеропорту тощо, а також від того, як АШ впливає на її життєдіяльність;
• АШ очевидно може впливати на якість та кількісні показники сну, особливо для літніх людей, а також для жінок, більше ніж для чоловіків;
• АШ може порушувати процес сприймання мови та інших акустичних сигналів (теле- та радіозв'язку, наприклад);
• АШ навряд чи буде впливати на продуктивність праці, якщо завдання, що при цьому розв'язуються, не потребують сприймання акустичних сигналів та мовного зв'язку, але можливі негативні ефекти на продуктивність розв'язання завдань, які потребують особливої пильності, та серійного виконання завдань, що характеризуються визначеним часом на реакцію виконавця; якщо розв'язання завдання було зірвано, можливі навіть певні наслідки після завершення дії АШ;
• шкідливий вплив АШ може бути зменшений, якщо пікові рівні АШ будуть передбачені;
• довгострокові ефекти впливу на здоров'я та розумову діяльність можливі, але все ще не доведені [70].
Модель реакції людини на АШ, яка розроблена у працях Gum, Peterson, є динамічною в тому сенсі, що передбачає наявність оберненого зв'язку. Модель визначає, що сприйняття людиною АШ залежить від стимулювального чинника – рівня АШ, людських чинників – ставлення до шуму та набутого досвіду, ситуаційних чинників – особливостей, що супроводжують експозицію АШ. Крім того, сприйняття шуму може бути скориговано такими чинниками: значенням (сутністю) звуків, мірою порушення діяльності, невід'ємною неприємністю звуків.
Модифіковане сприйняття шуму призводить до підвищення стресу, який має кілька прямих наслідків: розвиток негативних почуттів та вплив на здоров'я. Це зазвичай має оборотний зв'язок – підвищення рівня стресу. Стресові ефекти обох видів зумовлюють очевидні (явні) дії або внутрішнє пристосування до зменшення рівня стресу та повернення систем у збалансований нормальний стан.
Явні дії потребують звернення зі скаргою до місцевої влади задля сприяння діям щодо зменшення шуму в джерелах, посилення ізоляції вікон, зміни життєдіяльності на околицях житлових забудов та найбільш рішучий варіант – виїзд із зашумленої зони. Внутрішнє регулювання (пристосування до шуму) включає адаптацію, сумирність або зміну особистого ставлення до явища, що веде до зменшення стресу від дії шуму. Наприклад, якщо особа зможе повірити в те, що авіація відіграє важливу роль у підтримці його особистої якості (рівня) життя, можливо АШ стане більш стерпним.
Ця модель зниження стресу являє собою початковий ступінь розробки нових гіпотез, які підлягають експериментальній перевірці і ведуть до кращого розуміння впливу АШ на людей та посилюють наші можливості прогнозування специфічних ефектів за допомогою знань про параметри АШ, характеристики суспільства та індивідуальні людські чинники.
Певні висновки даного аналізу виглядають таким чином:
• 1) шум може впливати на результати людської життєдіяльності як усередині приміщень, так і зовні. Порівнюючи рівні зовнішнього та внутрішнього шуму, необхідно враховувати значення звукоізоляції споруд: для теплого сезону року ("вікна відчинені") звукоізоляція нормальної конструкції житлової споруди становить 15 дБА, для холодного сезону року ("вікна замкнуті") – 25 дБА;
• 2) рівень шуму величиною LAекв = 75 дБА є порогом, що забезпечує захист від ушкодження слуху;
• 3) порушення сну запобігається за рівнів шуму LAeкв = 35 дБА та LAmax = 45 дБА в спальній кімнаті, але й кількість подій випромінювання шуму необхідно брати до уваги;
• 4) максимальний рівень шуму, що забезпечує спокійне спілкування з нормальними голосовими зусиллями та 100% розбірливість речень – 45 дБА;
• 5) відповідно прийом теле- та радіопередач, прослуховування музичних записів забезпечується без перешкод за рівнів шуму 45 дБА;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Результати досліджень наслідків впливу авіаційного“ на сторінці 4. Приємного читання.
