Скорочення забруднення водоймищ

Урбоекологія і техноекологія

Вода після охолодження конденсаторів турбін та повітроохолоджувачів несе теплове забруднення, оскільки її температура на 8– 10°С перевищує температуру води у водоймищі. Однак охолоджувальні води можуть вносити у природні водойми багато речовин, бо до системи охолодження входять також і маслоохолоджувачі, порушення роботи котрих може призводити до проникнення нафтопродуктів (масел) до охолоджувальної води. Найбільш надійним напрямом розв'язання цього завдання є відділення охолодження таких апаратів, як маслоохолоджувачі та подібні до них, в особливу автономну систему, відокремлену від системи охолодження "чистих" апаратів.

На ТЕС, які використовують тверде паливо, видалення значної кількості золи та шлаку виконується звичайно гідравлічним способом, що потребує багато води. Тому основним напрямом у цій галузі є створення оборотної системи гідрозоловидалення.

Стоки після промивки або консервації теплосилового обладнання різноманітні за своїм складом. Окрім мінеральних кислот – соляної, сірчаної, плавикової, сульфамінової, застосовується багато кислот (лимонна, ортофталева, адипінова, щавелева, мурашина, оцтова та ін.), також використовують трилон та різні суміші кислот, які є відходами виробництв, а як інгібітори корозії вводиться каптакс, поверхнево-активні речовини, сульфовані нафтенові кислоти та ін.

Більшість органічних сполук, які використовують у промивальних роботах, підлягає біологічній переробці і може бути спрямована разом із господарчо-побутовими водами на відповідні прилади. Перед цим необхідно виділити з відпрацьованих промивальних та консервувальних розчинів токсичні речовини, які погано впливають на активну мікрофлору. До таких речовин належать іони металів – міді, цинку, нікелю, заліза, а також гідразин та каптакс. Трилон належить до біологічно "твердої" сполуки, до того ж він знижує активність біологічних факторів, але у формі кальцієвих комплексів припустимий у досить високих концентраціях у стоках, які спрямовують на біологічну переробку. Всі ці умови визначають відповідну технологію переробки стоків від хімічного очищення обладнання. Вони мають бути зібрані у ємкість, у котрій здійснюється нейтралізація кислотної суміші, причому відбувається осадження гідратів окиснів заліза, міді, цинку, нікелю тощо. Якщо для очищення застосовували трилон, тоді при нейтралізації може бути осаджене тільки залізо, бо комплекси міді, цинку, нікелю не руйнуються за високих значень PH. Тому для руйнування цих стійких комплексів застосовують осадження металів у вигляді сульфідів, вводячи у рідину сірчаний натрій. Осадження сульфідів або гідратів окис-

нів відбувається повільно, тому після додавання реагентів рідину витримують протягом декількох діб. За цей час здійснюється повне окиснення гідразину киснем повітря. Далі прозору рідину, яка містить тільки органічні речовини та надлишок реагентів-осаджувачів, поступово відкачують у магістраль господарчо-побутових стоків.

На ТЕС, на яких є гідрозоловидалення, стоки після хімічних очищень обладнання, часто без осадження металів, можуть бути скинуті у пульпопровід.

Засоби очищення нафтовмісних стічних вод

Флотаційне очищення (ефективність видалення нафтопродуктів – 30%); фільтрувальна установка (двокамерні фільтри, завантажені дрібним антрацитом, ефект очищення – 40–50%); фільтри з активованим вугіллям (ефект очищення – 50%) та багато інших систем. Кінцевий вміст нафтопродуктів у стічній воді – у межах 0,5–2,0 мг/л.

Способи очищення стічних вод

Очищення складається з трьох етапів: скиду всіх відпрацьованих розчинів та відмивних вод в усереджувач, виділення з рідини токсичних речовин другої групи з наступним збезводнюванням осаду, який утворюється, очищення від речовин третьої групи. Застосовують осадження (враховується PH) з підпуженням або без нього. Біологічне очищення (в основі лежать процеси, що протікають у природі, – самоочищення води); очищення аерацією; ґрунтовий спосіб очищення (спроможність бактерій, які знаходяться в ґрунті, переробляти різні домішки у нешкідливі речовини) та ін.

Заходи запобігання тепловому забрудненню. Розробка основ класифікації водних організмів відповідно до їх відносної ролі у підтримці рівноваги кожної екологічної системи, обмеження температур змішаної води та води, яка скидається (застосування водозбірних приладів ежекторного або струменево-дифузорного типу для зменшення розмірів зони підвищених температур, завдяки турбулентному перемішуванню), градирні (для охолодження теплої води) та ін.

При комплексному плануванні та фінансуванні всіх засобів запобігання забрудненню навколишнього середовища та розвитку науки і техніки в цій галузі є реальні можливості забезпечити необхідні етапи росту енергетичного виробництва, з дотриманням санітарних норм чистоти атмосферного повітря та вод природних водойм.

Наступний розділ:

Гідротехнічні споруди


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Скорочення забруднення водоймищ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ
  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку