ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

Урбоекологія і техноекологія

До середини XX ст. процес регулювання охорони навколишнього середовища в США та інших розвинутих країнах був зосереджений або на видаленні (наприклад, захованні) відходів, або на очищенні забруднень уже після того, як вони сталися. У 1960– 1970-х роках ці стратегії значно удосконалювалися за багатьма аспектами їх екологічної якості. Однак стратегія та правила, зосереджені на "гирлі труби" (тобто на встановленні систем очищення викидів через труби), все-таки мало (у кількісному виразі) запобігали забрудненню та впливам на довкілля – часто вони тільки переміщують забруднення від одного екологічного середовища (повітря, вода або ґрунти) до іншого. Природа адміністративної регулятивної системи типу "наказу і контролю" (виконання наказів), за якою уряд установлює приписні стандарти і в деяких випадках наказує методи для виконання також сприяла цьому наголосу на управлінні після фактичного забруднення [12].

Стикнувшись упритул з обмеженнями, властивими для таких стратегій управління забрудненням, багато секторів уряду і індустрії стають дедалі більш схильними до превентивнішого підходу. Цей підхід надалі має назву запобігання забрудненню, пропонує багатообіцяючі засоби для захисту довкілля і досягнення більш ефективного використання ресурсів. Але. запобігання не є щось таке, що може бути просто додано до наявних практик і систем. Воно включає розпізнання корінних причин утворення відходів і обчислення шляхів мінімізації їх утворення, часто за допомогою більш ефективного використання енергії і матеріалів. Забруднення може виникнути фактично від усіх видів діяльності людини. Таким чином, запобігання забрудненню являє собою виклик до всіх членів суспільства, на всіх рівнях діяльності і прийняття рішення.

Визначення запобігання забрудненню

Запобігання забрудненню (32 – за аналогією з Р2 – Pollution Prevention) є зниження або усунення відходів і забруднень у джерелах їх утворення. 32 поєднує такі види діяльності:

• нове проектування виробів, що заподіюють менше відходів або забруднення протягом виробництва, використання ть їх видалення;

• зміну процесів виробництва, щоб мінімізувати використання токсичних хімічних речовин;

• здійснення кращої практики домогосподарства, направленої на мінімізацію скидів і викидів;

• вживання заходів зменшення споживання енергії.

Запобігання забрудненню в індустрії потребує найбільшої уваги.

Однак 32 в інших секторах економіки однаково важливе. Наприклад, висаджуючи сільськогосподарські культури, стійкі до шкідників, можна зменшити або усунути потребу в хімічних пестицидах, зменшуючи таким чином забруднення води, повітря і ґрунту, яке виникає від виробництва і використання сільськогосподарських хімічних добрив. В офісах такі прості кроки, як, наприклад, забезпечення копіювання і друкування на зворотних сторонах паперу, можуть по суті зменшити споживання і вилучення паперових продуктів. Удома мінімізація використання в домашньому господарстві токсичних хімічних сполук, приміром, дренажних очисних речовин і гербіцидів, зменшить кількість небезпечних хімічних речовин, що зрештою потрапляють у довкілля.

Відповідно до Закону про запобігання забрудненню 1990, Агентство захисту довкілля США (ЕРА) розробило формальне визначення 32 і стратегії для забезпечення цієї центральної керівної місії. У розділі 6602(b) Закону Конгрес установив таку пріоритетну національну політику:

• забрудненню слід запобігати або воно має бути зменшеним у джерелі, якщо це можливо;

• забруднення, якому не можна запобігти, має бути залучене до повторного циклу використання (переробки вторинної сировини) екологічно безпечним способом, якщо це можливо;

• забруднення, якому не можна запобігти або воно не може бути залучене до повторного циклу використання, слід обробляти екологічно безпечним способом, якщо це можливо;

• розташування, заховання або інше вивільнення у довкілля слід використовувати як останній захід і проводити екологічно безпечним способом.

Ця ієрархія найкращих варіантів діяльності з екологічним забрудненням розміщує запобігання у вершині списку. Виключення переробки вторинної сировини з процесу офіційного визначення видів діяльності 32 було джерелом суперечки. Строго кажучи, переробка вторинної сировини не є формою запобігання. Однак переробка вторинної сировини може надати реальні екологічні удосконалення і допомогти в заощадженні коштів. Індустрія переконала, що переробку вторинної сировини необхідно розглядати на рівних із запобіганням забрудненню, оскільки вона становить прогрес у напрямі до зменшення екологічного забруднення і досягнення більшої дієвості у використанні ресурсів.

Запобігання забрудненню являє собою новий напрям розвитку, різними групами й індивідами використовується, безліч термінів, які ще не повністю визначені або послідовно використовуються. Деякі терміни, наприклад "зниження в джерелі", по суті синонімічні з 32.

Відповідно до офіційного визначення ЕРА, запобігання забрудненню означає "зниження в джерелі", наприклад, визначено в Законі про запобігання забрудненню (див. нижче), але також включає "інші практики, які зменшують або ліквідують утворення забруднень шляхом (1) збільшення ефективності використання сировини, енергії, води або інших ресурсів, або (2) захисту природних ресурсів їх консервацією".

Закон визначає зниження в джерелі як будь-яку практику, що: (1) зменшує кількість будь-якої небезпечної субстанції або забруднення, що надходить у будь-який потік відходів або вивільнюється у довкілля перед переробкою вторинної сировини, обробкою, або видаленням; і (2) зменшує ризики для охорони здоров'я і навколишнього середовища, які поєднуються із вивільненням таких субстанцій або забруднень. Зниження в джерелі включає модифікації обладнання або технології, модифікації процесів або процедур, заміну сировини й удосконалення в домогосподарстві, утриманні, підготовці або управління запасами. Так, 32 може розглядатися грубо синонімічним зі зниженням у джерелі – зниження утворення відходів або забруднення в джерелі, і таким чином зменшення викидів до довкілля, яке могло б утворювати шкоду для навколишнього середовища і охорони здоров'я. Подібно до зниження в джерелі, 32, як визначено Законом про запобігання забрудненню, не включає процеси переробки вторинної сировини, обробки відходів або спалення відходів для відновлення енергії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ
  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку