До середини XX ст. процес регулювання охорони навколишнього середовища в США та інших розвинутих країнах був зосереджений або на видаленні (наприклад, захованні) відходів, або на очищенні забруднень уже після того, як вони сталися. У 1960– 1970-х роках ці стратегії значно удосконалювалися за багатьма аспектами їх екологічної якості. Однак стратегія та правила, зосереджені на "гирлі труби" (тобто на встановленні систем очищення викидів через труби), все-таки мало (у кількісному виразі) запобігали забрудненню та впливам на довкілля – часто вони тільки переміщують забруднення від одного екологічного середовища (повітря, вода або ґрунти) до іншого. Природа адміністративної регулятивної системи типу "наказу і контролю" (виконання наказів), за якою уряд установлює приписні стандарти і в деяких випадках наказує методи для виконання також сприяла цьому наголосу на управлінні після фактичного забруднення [12].
Стикнувшись упритул з обмеженнями, властивими для таких стратегій управління забрудненням, багато секторів уряду і індустрії стають дедалі більш схильними до превентивнішого підходу. Цей підхід надалі має назву запобігання забрудненню, пропонує багатообіцяючі засоби для захисту довкілля і досягнення більш ефективного використання ресурсів. Але. запобігання не є щось таке, що може бути просто додано до наявних практик і систем. Воно включає розпізнання корінних причин утворення відходів і обчислення шляхів мінімізації їх утворення, часто за допомогою більш ефективного використання енергії і матеріалів. Забруднення може виникнути фактично від усіх видів діяльності людини. Таким чином, запобігання забрудненню являє собою виклик до всіх членів суспільства, на всіх рівнях діяльності і прийняття рішення.
Визначення запобігання забрудненню
Запобігання забрудненню (32 – за аналогією з Р2 – Pollution Prevention) є зниження або усунення відходів і забруднень у джерелах їх утворення. 32 поєднує такі види діяльності:
• нове проектування виробів, що заподіюють менше відходів або забруднення протягом виробництва, використання ть їх видалення;
• зміну процесів виробництва, щоб мінімізувати використання токсичних хімічних речовин;
• здійснення кращої практики домогосподарства, направленої на мінімізацію скидів і викидів;
• вживання заходів зменшення споживання енергії.
Запобігання забрудненню в індустрії потребує найбільшої уваги.
Однак 32 в інших секторах економіки однаково важливе. Наприклад, висаджуючи сільськогосподарські культури, стійкі до шкідників, можна зменшити або усунути потребу в хімічних пестицидах, зменшуючи таким чином забруднення води, повітря і ґрунту, яке виникає від виробництва і використання сільськогосподарських хімічних добрив. В офісах такі прості кроки, як, наприклад, забезпечення копіювання і друкування на зворотних сторонах паперу, можуть по суті зменшити споживання і вилучення паперових продуктів. Удома мінімізація використання в домашньому господарстві токсичних хімічних сполук, приміром, дренажних очисних речовин і гербіцидів, зменшить кількість небезпечних хімічних речовин, що зрештою потрапляють у довкілля.
Відповідно до Закону про запобігання забрудненню 1990, Агентство захисту довкілля США (ЕРА) розробило формальне визначення 32 і стратегії для забезпечення цієї центральної керівної місії. У розділі 6602(b) Закону Конгрес установив таку пріоритетну національну політику:
• забрудненню слід запобігати або воно має бути зменшеним у джерелі, якщо це можливо;
• забруднення, якому не можна запобігти, має бути залучене до повторного циклу використання (переробки вторинної сировини) екологічно безпечним способом, якщо це можливо;
• забруднення, якому не можна запобігти або воно не може бути залучене до повторного циклу використання, слід обробляти екологічно безпечним способом, якщо це можливо;
• розташування, заховання або інше вивільнення у довкілля слід використовувати як останній захід і проводити екологічно безпечним способом.
Ця ієрархія найкращих варіантів діяльності з екологічним забрудненням розміщує запобігання у вершині списку. Виключення переробки вторинної сировини з процесу офіційного визначення видів діяльності 32 було джерелом суперечки. Строго кажучи, переробка вторинної сировини не є формою запобігання. Однак переробка вторинної сировини може надати реальні екологічні удосконалення і допомогти в заощадженні коштів. Індустрія переконала, що переробку вторинної сировини необхідно розглядати на рівних із запобіганням забрудненню, оскільки вона становить прогрес у напрямі до зменшення екологічного забруднення і досягнення більшої дієвості у використанні ресурсів.
Запобігання забрудненню являє собою новий напрям розвитку, різними групами й індивідами використовується, безліч термінів, які ще не повністю визначені або послідовно використовуються. Деякі терміни, наприклад "зниження в джерелі", по суті синонімічні з 32.
Відповідно до офіційного визначення ЕРА, запобігання забрудненню означає "зниження в джерелі", наприклад, визначено в Законі про запобігання забрудненню (див. нижче), але також включає "інші практики, які зменшують або ліквідують утворення забруднень шляхом (1) збільшення ефективності використання сировини, енергії, води або інших ресурсів, або (2) захисту природних ресурсів їх консервацією".
Закон визначає зниження в джерелі як будь-яку практику, що: (1) зменшує кількість будь-якої небезпечної субстанції або забруднення, що надходить у будь-який потік відходів або вивільнюється у довкілля перед переробкою вторинної сировини, обробкою, або видаленням; і (2) зменшує ризики для охорони здоров'я і навколишнього середовища, які поєднуються із вивільненням таких субстанцій або забруднень. Зниження в джерелі включає модифікації обладнання або технології, модифікації процесів або процедур, заміну сировини й удосконалення в домогосподарстві, утриманні, підготовці або управління запасами. Так, 32 може розглядатися грубо синонімічним зі зниженням у джерелі – зниження утворення відходів або забруднення в джерелі, і таким чином зменшення викидів до довкілля, яке могло б утворювати шкоду для навколишнього середовища і охорони здоров'я. Подібно до зниження в джерелі, 32, як визначено Законом про запобігання забрудненню, не включає процеси переробки вторинної сировини, обробки відходів або спалення відходів для відновлення енергії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ“ на сторінці 1. Приємного читання.
