Сьогодні всі проблеми екології охопили усі країни та континенти, торкнулися інтересів і потреб кожного мешканця на планеті, набули загального, глобального характеру. Цей стан зумовлений рядом обставин, з яких слід виділити такі:
• співвідношення за масштабами прояву та ступеня впливу на навколишнє середовище процесів та виробництв, які створюються рукою та волею людини, з природними процесами, які протікають у природі;
• у забрудненні навколишнього природного середовища значна частка припадає на мінерально-промисловий комплекс.
Уплив гірничого виробництва на природне середовище починається з геологорозвідувальних робіт [22].
Тут можна виділити такі види порушень навколишнього середовища:
• геомеханічні (зміни природної структури гірського масиву, рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, зокрема вирубування лісів, деформація поверхні);
• гідрогеологічні (зміна запасів, режиму руху, якості та рівня фунтових вод, водного режиму фунтів, винесення у ріки та водойми шкідливих речовин з надр землі);
• хімічні (зміна складу і властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксичних елементів у воді та повітрі);
• фізико-механічні (забруднення повітря, його підігрів, зміна властивостей фунтового покриву та ін.);
• шумове забруднення, вібрація ґрунту та гірського масиву, викиди породи під час вибухів; погіршення прозорості атмосфери та інші можливі явища, які супроводжують гірничі розробки, негативно впливаючи на навколишнє середовище [24],
Вирубування лісів та порушення рослинності відбувається в місцях відкритих розробок, при складуванні на поверхні розкривних порід та відвалів мінеральної сировини, унаслідок прокладення доріг та будівництва споруд для обслуговування гірничодобувних підприємств.
Порушення земної поверхні відбувається у разі розкриття корисних копалин у місцях створення кар'єрів, розміщення стволів шахт та надшахтних споруд, за підземного добування корисних копалин унаслідок осідання поверхні. При вилученні порід просідає поверхня ґрунту. Западини, що утворюються, заповнюються водою. Таке явище спостерігається в Прикарпатті при розробці калійних солей. Водойми, що там утворились, досягають глибини 3 м.
Гірничі розробки порушують гідроекологію ґрунту, призводять до збільшення стоку рудникових та шахтних вод, які несуть значну кількість забруднювачів: хлористі сполуки, сірчану кислоту, розчинні солі заліза, марганцю, міді, цинку, нікелю та ін. Особливо небезпечні для людини важкі метали: Cd, Mo, Ni, Zn, Va, Be, а також метали-отрути–Hg, As, Se, Pb.
Характерно, що важкі метали, які випали на ґрунт, вільно рухаються разом із водою та часто концентруються в донних відкладеннях. Наприклад, біля берегів Флориди у 1 кг мулу міститься 1,4 г свинцю, що в тисячу разів більше ніж у нормальних природних умовах. Стало відомим, що навіть ртуть, яка вважалася нерозчинною у воді, у разі осадження на дно водойми розкладається бактеріями та разом із ними потрапляє до їжі риб, а через них в організм людини, викликаючи тяжке захворювання, яке називається "мінемитою" за назвою японського села, де ця хвороба вперше була виявлена. Особливо помітної шкоди природі завдають гірничі підприємства, які використовують підземні ядерні вибухи і так звані геотехнологічні способи вилучення корисних компонентів з надр, у тому числі підземне вилуговування.
Порушення гідрології ґрунтів призводить до зниження врожайності оброблюваних культурних площ, які прилягають до гірничих відводів, де ведеться добування корисних копалин. За відкритого способу розробки навколо кар'єрів зростає депресійна воронка, скорочується живлення водними розчинами ґрунтового шару з усіма його наслідками. Так, у районі КМА зона активного впливу відкритого добування поширюється на 5–1S км. Поблизу кар'єрів у радіусі 1,5–2 км урожайність полів знизилася на ЗО– 50% унаслідок підлужування ґрунтів до pH = 8, зростання в них у 2–3 рази шкідливих домішок металів, які випадають з газопилових викидів, та скорочення живлення водою.
Забруднення атмосфери при веденні гірничих робот відбувається переважно за рахунок пилу та газів, які утворюються під час вибухів, а також природного газовиділення на шахтах та рудниках. Підраховано, що в середньому у світі щорічно під час здійснення вибухів виділяється близько 8 млн т газів, що значно менше природного газовиділення, тому що лише на вугільних родовищах в атмосферу потрапляє більше 90 млн т метану.
З наведеного стислого огляду зрозумілим є вплив гірничого виробництва на навколишнє середовище. Значення цього фактора з часом буде зростати.
Експлуатація надр спричиняє відчутний вплив на довкілля. Виводяться з користування великі площі сільськогосподарських угідь, завдається шкода ґрунтам, лісам, змінюється гідрологічний режим великих територій та знижується їх продуктивність, змінюється навіть рельєф місцевості та рух повітряних потоків. Видобуток мінеральної сировини призводить до створення на значних площах антропогенно-гірничопромислового ландшафту, для якого характерні як поверхневі накопичення гірничих мас (відвали, терикони, шламосховища), так і від'ємні форми рельєфу – кар'єри, зони просадок поверхні над шахтними полями тощо. У цих районах відбувається перебудова всієї поверхні, різко збіднюється склад первинної рослинності, падає біологічна продуктивність земель, вичерпуються ґрунтові води. Зони просадок на рівнинних територіях часто, навпаки, заболочуються і вибувають з народногосподарського користування.
Значним джерелом забруднення навколишнього середовища є шкідливі гази, а також мінералізовані води, що відкачуються з шахт, кар'єрів та скидаються в поверхневі водотоки. Усі поверхневі накопичення гірських порід стають активним джерелом тонкодисперсного пилу. Шахтні породи в териконах, схильні до самозагоряння, забруднюють повітря та ґрунти продуктами горіння, передусім сірчаними сполуками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гірниче виробництво та довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.
