Промислові та інші подібні відходи

Урбоекологія і техноекологія

Основними джерелами утворення відходів є підприємства гірничодобувної, хімічної та металургійної промисловості, нафтопереробної галузі, паливно-енергетичного комплексу, будівельних матеріалів, виробництва паперу. Обсяг промислових і особливо гірничих відходів значний, оскільки структура промисловості надзвичайно застаріла і призводить до утворення великої кількості відходів, а також побічної продукції, яку можна класифікувати як відходи. Обробна промисловість можливо продукує близько 300 млн т відходів щорічно. Приблизно 400 млн т відходів щорічно утворюється в гірничодобувній промисловості. Незважаючи на зменшення загального обсягу виробництва на основних джерелах відходоутворення в 1994–1995 рр. у 1,5–2 рази, утворення токсичних відходів зменшилося лише на 25–30%. Скорочення обсягів промислового та інших видів виробництва протягом 2000–2006 рр. не привело до відповідного зменшення загальної кількості відходів. Найбільш вірогідним поясненням цього є спад виробництва, що супроводжується подальшим погіршенням стану обладнання та технологічних процесів.

Кількість відходів сільськогосподарського виробництва, будівництва та шламів важко визначити. Можливо їх обсяг можна порівняти з обсягом, який утворюється в країнах, близьких за розмірами. Разом із золою та шлаками, що утворюються на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, кількість відходів цієї категорії може коливатися від 750 до 1250 млн т щорічно.

Загальна кількість накопичених шкідливих (токсичних) відходів перевищує 4 млрд т, у тому числі приблизно 50 млн т відходів найвищого ступеня токсичності (з 1-го по 3-й клас згідно з іще чинною радянською класифікацією). В табл. 25.2 наведено загальну кількість нагромаджених відходів у "організованих" (офіційних) сховищах в Україні у період з 2002 по 2006 рр.

Таблиця 25.2

Загальна кількість накопичених токсичних відходів за 2002–2006 рр., млн т

Клас небезпеки20022003200420052006
10,190,120,030,031,43
212,9513,3016,5017,4842,69
347,7927,4338,3128,5128,83
42692,594004,944652,044242,274961,78
Всього2753,524045,794706,884288,295034,73

Причини, з яких відбуваються суттєві зниження кількості накопиченої маси відходів, особливо з високим ступенем токсичності, не зовсім зрозумілі: якщо це не є результатом перегляду статистичних даних, такі зниження кількості можуть бути зумовлені як організованим знешкодженням, так і передислокацією до неорганізованих сховищ.

Відходи, забруднені сполуками важких металів (хрому, свинцю, нікелю, кадмію та ртуті), переважають серед шкідливих відходів в усіх класах небезпеки. Це стосується насамперед відходів гальванічного виробництва, які становлять 90% утворених шкідливих відходів 1-го класу токсичності. До другої найбільш важливої категорії належать відходи, що містять хром та його сполуки (переважно у Запорізькій, Донецькій та Одеській областях), ванадій (Запорізька обл.), кобальт (Кіровоградська та Донецька обл.), мідь (Донецька обл.) та ртуть, марганець і цинк. Із загальної маси утворених токсичних відходів менше ніж 30% підлягає переробці, в той час як тільки 1% шкідливих відходів належним чином знешкоджується.

Застарілі пестициди та інші токсичні агрохімікати являють собою спеціальну категорію найбільш токсичних відходів. За даними Міністерства сільського господарства, їх загальний обсяг становить 13 490 т; інші джерела наводять цифри від 12 000 до 20 000 т. Приблизно половина з них має невідоме походження або невизначений хімічний склад. Значна кількість сховищ, як відомо, становлять серйозну небезпеку для довкілля внаслідок високої токсичності наявного матеріалу та низької якості приміщень для зберігання.

Головні території складів, що перебувають у державній власності, підлягають компетенції Міждержавного екологічного центру (МЕЦ) у Харкові, який є провідною науковою та технічною організацією Національного центру управління шкідливими відходами Національної Академії наук та Мінекобезпеки. Інші сховища знаходяться у сфері компетенції Міністерства сільського господарства. Власники пестицидів змінювалися кілька разів. Певна частина пестицидів перебуває у змішаному стані, тому не виключена можливість проходження хімічних реакцій, що може призвести до утворення нових сполук з невідомими властивостями. Органи влади вважають ідентифікацію хімічного складу одним із пріоритетів у розв'язанні цієї проблеми.

Порівняння абсолютних та питомих показників утворення токсичних (небезпечних) відходів в Україні та інших країнах Європи складається не на користь України, навіть якщо враховувати кількість відходів, що належать до І–III класів небезпеки. Головними причинами такої ситуації є незадовільний стан матеріально-технічної бази промисловості України, застарілі технології, якими оснащена більшість її виробництва, та низкий рівень використання відходів як вторинної сировини.

Аналіз використання відходів виробництва і споживання в Україні вказує на стійку тенденцію зниження обсягів залучення відходів для вторинного використання. Обсяги використання тільки основної номенклатури відходів у 1994 р. становили близько 67% від обсягів використання у 1993 р. і 41,3% – порівняно з 1990 р., а обсяги використання окремих видів ресурсів у 1994 р. порівняно з 1993 та 1988 рр. зменшилися ще більше:

• макулатура – відповідно на 33 і 68%;

• сировини полімерної на 35 та 72%;

• матеріалів текстильних вторинних – на 45 та 80%;

• відходів гірничорудної промисловості для виробництва щебеню – на 47 та 71%;

• шлаків доменного виробництва – на 48 та 74%;

• шлаків сталеплавильного виробництва – на 72 та 85%;

• відходів феросплавного виробництва – на 20 та 28%;

• фосфогіпсу – на 60 та 88% відповідно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Промислові та інші подібні відходи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи
  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку