Характеристика впливу на довкілля

Урбоекологія і техноекологія


Джерела викидів та їх склад


Викиди в атмосферу крафт-процесу містять і газоподібні, і дисперсні матеріали. Головні газові компоненти – поганопахнучі сполуки відновленої сірки, такі як сірководень, метилмеркаптан, диметилсульфід і диметилдисульфід, оксиди сірки і оксиди азоту. Дисперсний матеріал викидів складається здебільшого з сульфату натрію з регенераційної печі, солі натрію і сполук кальцію з печі випалу вапняку, а також сполук натрію з резервуарів для розплаву.

Сірководень і органічні сульфіди об'єднуються в групу, звану сумарною відновленою сіркою (СВС). Вони дуже сильно пахнуть і виявляються при концентрації усього декілька частин на мільярд. Тому заглушення запаху є однією з головних проблем очищення повітря від забруднення при виробництві пульпи крафт-методом.

Головні потенційні джерела викидів газоподібних сполук відновленої сірки в атмосферу – гази продування автоклава і гази, що відходять з автоклава при його розкритті, розтруб вакуумного промивника, вентилі резервуарів, вентилі збирання гарячого конденсату багатоступеневого випарного апарата, гази, що відходять з регенераційної печі, резервуари для розчинення сплаву, вентилі гасителя вапна, резервуари скисання лугу, вихідні вентилі печі випалу вапняку, операції обробки стічних вод. Більшість з потоку газів, які утворюються в крафт-процесі, містять значні кількості водяних парів. Розглянемо їх докладніше.


Система регенераційної печі


Викиди СВС генеруються і в печі, і у випарнику прямого контакту. Концентрація СВС у газах, що відходять від печі, досягає декількох сотень мільйонів і може становити усього 1 млн-1 залежно від конструкції печі і перебігу процесів у ній. На викиди регенераційної печі мають вплив відносна кількість і розподіл повітря, що подається на спалювання, швидкість подачі магнітного шлаку, розподіл розпилення і розмір краплин рідини, що подається, турбулентність у зоні скисання, збурення шару розплаву, співвідношення вмісту сульфіду і теплота згоряння поданого шлаку. Вплив цих змінних на викиди СВС не залежить від наявності або відсутності випарника прямого контакту.

Викиди СВС, що генеруються у випарнику прямого контакту, залежать переважно від вмісту сульфіду в шлаку. Наявність таких кислих газів, як діоксид вуглецю, у відведених газах може зсувати рівновагу в шлаку, що призводить до виділення підвищеної кількості сірководню і метилмеркаптану.

Система автоклава. Неконденсівні гази в системі продування автоклава містять СВС до 30 000 млн”1. Ці гази інколи називають "неконденсівними газами автоклава". В автоклаві переважно утворюються такі СВС, як метилмеркаптан, диметилсульфід і диметилдисульфід. Робочі параметри, що впливають на вміст СВС у викидах, – це швидкість рециркуляції лугу, тривалість варіння, вміст сульфідів у варильній рідині, відсоток сульфіду в загальному вмісті лугів Na2S і NaOH у білій рідині, вміст залишкового лугу.

Випарна система. Неконденсівні гази з багатоцільової випарної системи (БВС) складаються з повітря, що проникає крізь нещільності системи, і сполук відновленої сірки, що або містилися в розбавленому лузі, або утворилися в процесі випаровування. Вміст СВС у викидах БВС досягає 44 000 млн-1.

На концентрацію СВС у викидах впливає тип використовуваного конденсатора. У конденсаторах деяких типів, наприклад конденсаторах прямого контакту, можливе змішування неконденсівних газів і конденсату, що призводить до обмеженого розчинення сірководню і меркаптану у воді. Це знижує концентрацію СВС у системі, але підвищує рівень сульфіду в конденсаті. Вміст сульфіду і pH слабкого лугу також впливають на концентрацію СВС у газах, що відходять з БВС. Більш високий рівень означає більшу кількість викидів. Рівень вмісту СВС підвищується в разі зниження pH.

Піч випалу вапняку. Сполуки відновленої сірки можуть утворюватися в печі випалу вапняку і в розташованому за нею скрубері, що призначається для уловлювання дисперсного забруднення.

На утворення СВС у печі випалу вапняку впливають вміст кисню у відхідних газах, відношення довжини печі до діаметра, вміст сульфіду у вапняковому шлаку, температура газу на холодному кінці, одночасне горіння сірковмісних матеріалів, наявних у вапняковому шлаку (зелена рідина, домішки, що вносяться під час освітлення зеленої рідини).

Якщо конденсати автоклава і випарювання використовуються як рідина, що подається в скрубер вапнякової печі, сполуки відновленої сірки можуть захоплюватися відхідними газами.

Промивна система. Викиди СВС із системи промивання зумовлені насамперед випаровуванням сполук відновленої сірки. Виділяються здебільшого диметилсульфід і диметилдисульфід. На викиди СВС із системи промивання впливають джерело промивної води, температура води, ступінь перемішування і турбулентності в резервуарі з відфільтрованим продуктом, консистенція пульпи в продувному резервуарі. Викиди СВС значно збільшуються, якщо для промивання використовують забруднений конденсат з автоклава і випарного пристрою. Більш високі температури і перемішування сприяють вивільненню СВС під час промивання.

Система скисання лугу. Викиди СВС із системи скисання зумовлені їх виносом при продуванні лугу повітрям. За відсутності уловлювання викиди містять переважно диметилсульфід і диметилдисульфід. Системи скисання, в яких використовується тільки молекулярний кисень, мають перевагу у вигляді практичної відсутності відхідних газів, оскільки весь газовий потік реагує в системі розпилення.

На викиди СВС мають вплив такі первинні фактори, як вміст сульфіду на вході, температура лугу, час перебування, обсяг повітряного потоку на одиницю об'єму. Викиди СВС зростають з підвищенням температури лугу і збільшенням швидкості повітряного потоку внаслідок зростання леткості речовин і видувної дії повітря відповідно. Викиди СВС мають тенденцію до збільшення зі зростанням концентрації сульфіду в лузі, що надходить, і зі збільшенням часу перебування.

Резервуар для розчинення розплаву. Через наявність невеликої кількості відновленої сірки в розплаві частина пахучих речовин виноситься із резервуара з продувною парою.

Декілька факторів впливають на викиди СВС. Серед них такі, як якість води в резервуарі, турбулентність розчиненої води для використання, характер скрубувальної рідини, що використовується для уловлювання дисперсних продуктів, pH скрубувальної рідини, вміст сульфідів в уловлюваних частинках. Використання забрудненого конденсату в резервуарі для розчинення або в скрубері може приводити до захоплення СВС газовим потоком. Підсилене утворення Н,8 відбувається у разі збільшення вмісту сульфіду в скрубувальній рідині і зниження її pH.

Система віддуву конденсату. При крафт-процесі утворюються два основні конденсати: конденсати автоклава і випарного апарата. Обидва потоки містять легкі сполуки, погребують хімічної обробки киснем, містять відновлену сірку, мають запах. Ці сполуки забруднюють і воду, і повітря. Загальний підхід ґрунтується на зниженні кількості конденсатів, їх збиранні і повторному використанні. Якщо використати їх повторно неможливо, то процедура обробки полягає у відпарці забруднювальних сполук і їх скисанні до менш шкідливих форм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика впливу на довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля
  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку