Рис. 7.7. Залежність ризику виникнення негайних токсичних проявів від кратності перевищення ГДКм.р (а) та ризик захворюваності населення як функція кратності перевищення ГДКсд токсиканта в повітрі (б) для речовин різних класів небезпеки: 1 – речовини надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – небезпечні; 4 – малонебезпечні
Для визначення ризику хронічної інтоксикації (у тім числі канцерогенного ризику), пов'язаного із зараженням атмосфери, часто використовують лінійно-експоненціальну (безпорогову) модель [14]:
(7.6)
де UR – одиничний ризик – коефіцієнт пропорційності, що пов'язує ризик і концентрацію токсиканта; с – концентрація або доза речовини, що впливає протягом часу Г, β – коефіцієнт, що враховує особливості токсичних властивостей речовин.
Параметри рівняння (7.6) можна виразити у формі, зручнішій для практичних розрахунків:
(7.7)
де – граничнодопустима середньодобова концентрація хімічної речовини в повітрі населених місць, мг/м3 (ця концентрація не повинна чинити на людину прямого або непрямого шкідливого впливу за невизначено тривалого (роки) вдихання хімічної речовини).
Параметри β і , рекомендовані для розрахунків часу експозиції тривалістю 25 років, наведені в табл. 7.3 [13]. Крім того, незалежно від класу небезпеки речовини, за її концентрації, меншої від ГДКсд, коефіцієнт β = 1.
На рис. 7.7, б наведено залежності ризику хронічних захворювань, зумовлених зараженням атмосфери, від кратності перевищення ГДКсд для речовин різних класів небезпеки, побудовані на основі даних табл. 7.3.
Отже, рівень екологічного ризику залежить від розподілу несприятливого чинника (концентрації токсиканта, інтенсивності радіоактивного випромінювання, шуму тощо). Разом з тим зара-
Таблиця 7.3. Параметри для розрахунку ризику за формулою (7.7)
| Клас небезпеки речовин | Характеристика речовин | Р | |
| 1-й | Надзвичайно небезпечні | 2,40 | 7,5 |
| 2-й | Небезпечні | 1,31 | 6,0 |
| 3-й | Середньонебезпечні | 1,00 | 4,5 |
| 4-й | Малонебезпечні | 0,86 | 3,0 |
ження приземного шару атмосфери промисловими викидами може сильно мінятися в часі залежно від напрямку і сили вітру, а також інших метеорологічних параметрів. У цьому випадку варто брати до уваги дві крайні ситуації: короткочасний вплив сильнодіючого чинника й тривалий багаторічний вплив порівняно малоінтенсивного чинника. За короткочасного, залпового впливу (аварія з викидом у навколишнє середовище отруйних речовин) сам розподіл шкідливого чинника по території може носити чітко виражений випадковий характер, що залежить від стану атмосфери на момент викиду. Ризик ураження населення в цьому разі залежатиме не тільки від імовірності аварії, а й від повторюваності різних напрямків вітру, його швидкості та деяких інших метеопараметрів.
У випадку порівняно малоінтенсивного чинника, що діє протягом тривалого часу (наприклад, зараження атмосфери промислових міст викидами промислових об'єктів, транспортних засобів відбувається безупинно протягом десятиліть), погодний стан у розглянутій точці території змінюється багаторазово. У цьому разі діючим несприятливим чинником є усереднена за певний період часу концентрація шкідливої речовини в атмосфері. Усереднення здійснюють розрахунком розподілу концентрації токсиканта в атмосфері для кожного можливого погодного стану й наступним додаванням усіх полів розподілу концентрації з урахуванням повторюваності погодних станів.
Ще одна обставина, яку варто брати до уваги, – це специфіка об'єкта, що зазнав негативного впливу. Об'єкт може бути локалізований на певній території (зелені насадження в місті) або змінювати місце дислокації (популяції, схильні до міграції, населення, щільність якого на різних ділянках території залежить від професійної діяльності, сезону або часу доби).
Якщо йдеться про населення, то на оцінку ризику можуть впливати такі чинники, як місцеві або національні традиції. Так, вживання у їжу тих чи інших продуктів харчування, обумовлене традицією, рівнем життя тощо, може призвести до більш або менш високого ризику захворювання: відомо, що деякі токсиканти в силу своєї природи здатні концентруватися в певних продуктах. При оцінюванні ризику для здоров'я й життя людей все населення ділять на групи за статевими, професійними, соціальними або іншими ознаками й оцінюють ризик для кожної групи, припустивши, що вплив чинника ризику на всіх членів групи однаковий. Урахування зазначених обставин робить процес оцінювання ризику вкрай трудомістким, оскільки потребує обробки великого обсягу статистичного матеріалу. Як правило, подібні оцінювання проводять із використанням спеціальних комп'ютерних програм.
Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ризику токсичних ефектів“ на сторінці 2. Приємного читання.
