Оцінювання ризику токсичних ефектів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Залежність ризику виникнення негайних токсичних проявів від кратності перевищення ГДКм.р (а) та ризик захворюваності населення як функція кратності перевищення ГДКсд токсиканта в повітрі (б) для речовин різних класів небезпеки: 1 – речовини надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – небезпечні; 4 – малонебезпечні

Рис. 7.7. Залежність ризику виникнення негайних токсичних проявів від кратності перевищення ГДКм.р (а) та ризик захворюваності населення як функція кратності перевищення ГДКсд токсиканта в повітрі (б) для речовин різних класів небезпеки: 1 – речовини надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – небезпечні; 4 – малонебезпечні

Для визначення ризику хронічної інтоксикації (у тім числі канцерогенного ризику), пов'язаного із зараженням атмосфери, часто використовують лінійно-експоненціальну (безпорогову) модель [14]:

(7.6)

де UR – одиничний ризик – коефіцієнт пропорційності, що пов'язує ризик і концентрацію токсиканта; с – концентрація або доза речовини, що впливає протягом часу Г, β – коефіцієнт, що враховує особливості токсичних властивостей речовин.

Параметри рівняння (7.6) можна виразити у формі, зручнішій для практичних розрахунків:

(7.7)

де – граничнодопустима середньодобова концентрація хімічної речовини в повітрі населених місць, мг/м3 (ця концентрація не повинна чинити на людину прямого або непрямого шкідливого впливу за невизначено тривалого (роки) вдихання хімічної речовини).

Параметри β і , рекомендовані для розрахунків часу експозиції тривалістю 25 років, наведені в табл. 7.3 [13]. Крім того, незалежно від класу небезпеки речовини, за її концентрації, меншої від ГДКсд, коефіцієнт β = 1.

На рис. 7.7, б наведено залежності ризику хронічних захворювань, зумовлених зараженням атмосфери, від кратності перевищення ГДКсд для речовин різних класів небезпеки, побудовані на основі даних табл. 7.3.

Отже, рівень екологічного ризику залежить від розподілу несприятливого чинника (концентрації токсиканта, інтенсивності радіоактивного випромінювання, шуму тощо). Разом з тим зара-

Таблиця 7.3. Параметри для розрахунку ризику за формулою (7.7)

Клас небезпеки речовинХарактеристика речовинР
1-йНадзвичайно небезпечні2,407,5
2-йНебезпечні1,316,0
3-йСередньонебезпечні1,004,5
4-йМалонебезпечні0,863,0

ження приземного шару атмосфери промисловими викидами може сильно мінятися в часі залежно від напрямку і сили вітру, а також інших метеорологічних параметрів. У цьому випадку варто брати до уваги дві крайні ситуації: короткочасний вплив сильнодіючого чинника й тривалий багаторічний вплив порівняно малоінтенсивного чинника. За короткочасного, залпового впливу (аварія з викидом у навколишнє середовище отруйних речовин) сам розподіл шкідливого чинника по території може носити чітко виражений випадковий характер, що залежить від стану атмосфери на момент викиду. Ризик ураження населення в цьому разі залежатиме не тільки від імовірності аварії, а й від повторюваності різних напрямків вітру, його швидкості та деяких інших метеопараметрів.

У випадку порівняно малоінтенсивного чинника, що діє протягом тривалого часу (наприклад, зараження атмосфери промислових міст викидами промислових об'єктів, транспортних засобів відбувається безупинно протягом десятиліть), погодний стан у розглянутій точці території змінюється багаторазово. У цьому разі діючим несприятливим чинником є усереднена за певний період часу концентрація шкідливої речовини в атмосфері. Усереднення здійснюють розрахунком розподілу концентрації токсиканта в атмосфері для кожного можливого погодного стану й наступним додаванням усіх полів розподілу концентрації з урахуванням повторюваності погодних станів.

Ще одна обставина, яку варто брати до уваги, – це специфіка об'єкта, що зазнав негативного впливу. Об'єкт може бути локалізований на певній території (зелені насадження в місті) або змінювати місце дислокації (популяції, схильні до міграції, населення, щільність якого на різних ділянках території залежить від професійної діяльності, сезону або часу доби).

Якщо йдеться про населення, то на оцінку ризику можуть впливати такі чинники, як місцеві або національні традиції. Так, вживання у їжу тих чи інших продуктів харчування, обумовлене традицією, рівнем життя тощо, може призвести до більш або менш високого ризику захворювання: відомо, що деякі токсиканти в силу своєї природи здатні концентруватися в певних продуктах. При оцінюванні ризику для здоров'я й життя людей все населення ділять на групи за статевими, професійними, соціальними або іншими ознаками й оцінюють ризик для кожної групи, припустивши, що вплив чинника ризику на всіх членів групи однаковий. Урахування зазначених обставин робить процес оцінювання ризику вкрай трудомістким, оскільки потребує обробки великого обсягу статистичного матеріалу. Як правило, подібні оцінювання проводять із використанням спеціальних комп'ютерних програм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ризику токсичних ефектів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів
  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА