Соціальний ризик

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

рівнюють ймовірностям цих значень. Сума всіх стрибків дорівнює одиниці.

4. Ймовірність попадання випадкової величини у заданий інтервал дорівнює модулю приросту інтегральної функції розподілу в цьому інтервалі:

Соціальний ризик визначають як залежність ймовірності негативних подій, що полягає в ураженні певної кількості людей, які підпадають під дію уражальних чинників у разі реалізації загрози, від їх загальної наявної кількості.

У загальному випадку соціальний ризик обчислюють за формулою [9]

де – соціальний ризик; – ймовірність загибелі (ураження) N людей від -го чинника ураження; – ймовірність виникнення -го уражального чинника при реалізації події (аварії, небезпечного природногоявища тощо); – частота виникнення події за рік; – множина індексів, які відповідають переліку всіх уражальних чинників, що виникають при реалізації подій ; – множина індексів, які відповідають подіям, що розглядаються.

Як приклад нижче наведено число смертельних випадків у разі гірських обвалів, які сталися впродовж 50 років.

Статистика смертельних випадків у разі гірських обвалів

Дата події01.08.3403.10.4104.12.5203.01.6301.02.71
Число загиблих21142

Табл. 2.1 містить дані щодо частоти цих смертельних випадків та їх розподілу [12], а також числа подій, під час яких загинуло N осіб, і частоти подій за рік, в яких загинуло N осіб. Проте прогнозувати за цими даними ризик загибелі в майбутньому такої ж самої кількості осіб немає сенсу. Правдоподібнішим є припущення, що в майбутньому в разі гірських обвалів існує ймовірність загибелі N або більше осіб. Цю ймовірність можна оцінити на підставі даних, наведених у четвертій і п'ятій графах табл. 2.1, з яких вип-

Таблиця 2.1. Частота смертельних випадків та їх розподіл

Число загиблих NЧисло подій, в яких загинуло N осіб Частота подій (число випадків за рік), в яких загинуло N осіб Число подій, в яких загинуло N і більше осіб Частота подій (число випадків за рік), в яких загинуло N і більше осіб
122/50 = 0,0455/50 = 0,10
222/50 = 0,0433/50 = 0,06
300/50 = 011/50 = 0,02
411/50 = 0,0211/50 = 0,02
500/50 = 000/50 = 0

ливає, що ймовірність загибелі у майбутньому з причини гірських обвалів трьох і більше осіб становить 0,02.

За даними табл. 2.1 можна побудувати F/N-діаграму, де горизонтальна вісь N – число смертельних випадків, вертикальна вісь F – частота подій, коли гине N і більше осіб.

Комплексна оцінка соціальних ризиків на основі F/N-діаграм показує, що число смертельних випадків може становити від кількох чоловік до кількох тисяч чоловік за рік. Слід зауважити, що аналогічно як змінну N можна прийняти матеріальні збитки і побудувати для них свої F/N-діаграми, які доцільно використовувати як міру страхового ризику.

У разі загрози пошкодження нерухомості (майна) ризик найчастіше визначають збитками (у грошовому вимірі). Економічний ризик характеризує у вартісних показниках можливі втрати від однієї чи кількох небезпек протягом року. На рис. 2.7 зіставлені економічні збитки від НС, пов'язаних із природними і техногенними чинниками, які коливаються від одного мільйона до десяти мільярдів доларів США.

Щодо України, то протягом останнього десятиліття величина індивідуального ризику, пов'язаного з техногенними аваріями і надзвичайними ситуаціями, як правило, істотно перевищує індивідуальний ризик аварій, пов'язаних з природними катаклізмами, проте економічний зби-

Збитки, заподіяні джерелами техногенного (1) і природного (2) походження [12]

Рис. 2.7. Збитки, заподіяні джерелами техногенного (1) і природного (2) походження [12]

ток у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру значно перевищує економічний збиток внаслідок техногенних аварій і НС. Одними з головних причин техногенних НС в Україні є ступінь зношеності основних виробничих фондів та людський чинник. Одночасна загибель тисячі і більше людей – дуже рідкісна подія в межах території України (за винятком військових конфліктів і терористичних актів).

Нижче наведено статистичні дані, що характеризують ризик смертельних випадків [12] у разі виникнення НС у різних галузях народного господарства промислово розвинених країн.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціальний ризик“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик
  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА