де – ймовірність реалізації погодного стану
;
– частка уражених серед населення, яке опинилося в зоні ураження;
– глибина зони зараження; r – відстань від розглянутої точки до епіцентру аварії.
Додавання у формулі (6.26) виконують для всіх i, для яких
Такий розрахунок здійснюють для різних напрямків вітру й різних значень r – від 0 до безпечної відстані. Нанісши на карту місцевості точки, що відповідають однаковим рівням збитку, і з'єднавши їх між собою, можна отримати зображення зон, які характеризують рівень небезпеки даної території з погляду ураження населення в разі виникнення аварії з викидом НХР у навколишнє середовище. Для переходу від розподіленого збитку до потенційного ризику треба помножити значення розподіленого збитку в кожній точці на ймовірність виникнення аварії на підприємстві.
Отже, аналіз і практичне використання методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин у разі аварій на потенційно небезпечних об'єктах підтверджує її незаперечну важливість і корисність. У методиці наведено конкретні приклади розрахунку площі зони можливого хімічного зараження та фактичного хімічного зараження, а також кількості населення, яке потрапляє в зону можливого хімічного зараження, що дає змогу полегшити її освоєння.
Проте методика має певні недоліки. Згідно з нею, коректно враховувати атмосферні характеристики можна лише за умови їх стабільності протягом періоду поширення хмари зараження. Незначна зміна атмосферних параметрів, наприклад різкі пориви вітру, початок дощу, істотно впливають на динаміку поширення хімічного забруднення в атмосфері. У зв'язку з цим навіть побудовані для оперативного реагування зони можливого і фактичного хімічного зараження не будуть достатньо повною мірою відповідати дійсності.
Крім того, у методиці відсутній алгоритм розрахунку потенційного територіального ризику ураження населення. Тому у зв'язку з розвитком інформаційних систем і технологій, автори вважають за необхідне вдосконалення цієї методики у наведених нижче основних напрямах.
• 1. Атмосферні умови. Головним напрямом удосконалення методики є розробка і введення до її складу математичних моделей, які враховують часову змінну атмосферних умов, зокрема напрямку вітру, температури, вологості, тиску, загального стану атмосфери. Додатково система математичних моделей має передбачати врахування просторової неоднорідності напрямку і швидкості руху повітряних мас як у горизонтальному, так і вертикальному напрямках.
• 2. Характеристики викиду. Для аварій на промислових об'єктах можливий такий перебіг подій. Під час аварій можливі викиди кількох речовин відразу, тому прогнозовані зони можливого і фактичного зараження треба будувати з урахуванням небезпечної дії усіх речовин. Остання редакція методики, як уже зазначалось, містить табличні дані глибини зон зараження для окремих речовин. В екстремальних випадках визначення параметрів цих зон за кількома речовинами неможливе.
• 3. Доповнення алгоритмом розрахунку потенційного територіального ризику ураження населення.
• 4. Програмна реалізація методики. Вдосконалена відповідно до викладених вимог методика прогнозування має бути програмно реалізована (комп'ютерний варіант).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки“ на сторінці 3. Приємного читання.
