Приклад. Для складання планів реагування і захисту населення потрібно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для таких умов.
На хімічно небезпечному об'єкті, який знаходиться на відстані 9 км від населеного пункту, є 2 резервуари – 50 і 100 т хлору. Навколо них побудовано обвалування заввишки 2,3 м.
Додаткові дані. За картою визначимо, що населений пункт має глибину зони забруднення 5 км і ширину – 4 км. Площа населеного пункту становить 18 км2, у ньому проживає 12 тис. осіб.
Метеоумови: для оперативного планування приймають тільки такі метеоумови: інверсія, швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря +20 °С. Напрямок вітру не враховують, а поширення хмари зараженого повітря розглядають у крузі 360°.
Розв'язок. Для оперативного планування розрахунки виконують за максимальним об'ємом одиничного резервуара. Глибина зони поширення для 100 т хлору дорівнює 82,2 км. З урахуванням того, що резервуар обвалований, для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) беремо коефіцієнт зменшення глибини, що дорівнює 2,4, тоді глибина зони поширення зараженого повітря становитиме Г= 82,2/2,4 = 34,25 (км).
Ширина зони прогнозованого хімічного зараження буде: Шзпхз = 0,3• 34,250,60 = 2,5 (км), площа зони прогнозованого хімічного зараження, що проходить через населений пункт, – 2,5 км • 4 км = 10 км2. Площа населеного пункту дорівнює 18 км2. Частка площі населеного пункту, яка опиниться у ПЗХЗ, становитиме 10 • 100/18 = 55,6 (%).
Кількість населення, яке проживає в населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, буде 12 000 • 55,6/100 = 6672 (особи).
Втрати серед населення поділяють на: легкі – до 6672 × × 25/100 = 1668 (осіб); середньої тяжкості – до 6672 • 40/100 = = 2669 (осіб); зі смертельними наслідками – до 6672 • 25/100 = = 1668 (осіб).
Час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту за швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) становить 9/5 = 1,8 (год).
Для оперативного планування приймають
Площу ЗМХЗ розраховують за формулою (6.17)
Площу ПЗХЗ обчислюють за формулою (6.18)
Якщо об'єкт знаходиться в населеному пункті і площа прогнозованої зони хімічного зараження не виходить за межі населеного пункту, то всі дані щодо кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховують тільки за ПЗХЗ.
Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин за аварій на промислових об'єктах і транспорті не передбачає розрахунку ризику, хоча промислові об'єкти, на яких застосовуються, виготовляються, переробляються чи зберігаються хімічно небезпечні речовини, потребують, згідно з чинними нормативно-правовими актами, декларування безпеки. Розроблення декларації безпеки об'єкта, у свою чергу, потребує оцінювання ризику. Однією з проблем декларування є недосконалість вітчизняних методик оцінювання ризику, які часто не враховують специфіку об'єктів, або передбачають розрахунок тільки наслідків аварій. Тому нижче наведено методичний підхід щодо оцінювання ризику ураження населення НХР за аварій на хімічно небезпечних об'єктах, запропонований у праці [2].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті“ на сторінці 3. Приємного читання.
