Ізотермія – стан приземного шару повітря, за якого температура поверхні ґрунту орієнтовно дорівнює температурі повітря на висоті 2 м над поверхнею. За ізотермії температура повітря не змінюється або змінюється дуже слабко в міру віддалення від поверхні ґрунту.
Конвекція – стан приземного шару повітря, за якого температура поверхні ґрунту вища за температуру повітря на висоті 2 м над поверхнею. За конвекції температура швидко знижується в міру віддаляння від поверхні ґрунту.
За інших однакових умов (напрямок і швидкість вітру) конвекція призводить до швидкого розсіювання забрудненого повітря у вертикальному стовпі атмосфери, а глибина зони зараження в цьому разі, як правило, невелика; в умовах інверсії інтенсивність вертикального перемішування незначна і забруднене повітря “стелиться” уздовж поверхні, утворюючи зони великої глибини (найнесприятливіша ситуація з погляду ураження населення); за ізотермічного стану глибина зони зараження має проміжне значення. Про вертикальну стійкість повітря судять за швидкістю вітру, наявністю або відсутністю хмарності, часом доби.
Аварійне прогнозування здійснюють у разі виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого зараження. Для аварійного прогнозування використовують такі дані: загальна кількість НХР на момент аварії в резервуарі (трубопроводі), на якому сталася аварія; характер розливу НХР на підстильній поверхні (“вільно” або “у піддон”); висота обвалування (піддону); реальні метеорологічні умови – температура повітря (°С), швидкість (м/с) та напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (інверсія, конвекція, ізотермія); середня щільність населення місцевості, над якою поширюється хмара НХР; площа зони можливого хімічного зараження; площа прогнозованої зони хімічного зараження; прогнозування здійснюють на термін не більш як 4 год, після чого прогноз має бути уточнений.
Розмір ЗМХЗ приймають за сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру і розраховують за такою емпіричною формулою:
(6.17)
де Г – глибина зони, км; φ – коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони, град.
Параметри Г і φ задають табличним способом.
Площу прогнозованої зони хімічного зараження обчислюють так:
(6.18)
де К – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, його беруть таким, що дорівнює 0,081 – за інверсії, 0,133 – за ізотермії, 0,235 – за конвекції; Г – глибина зони, км; N – час, на який розраховують глибину ПЗХЗ.
Для обчислення площі ПЗХЗ використовують також і ширину ПЗХЗ, яка дорівнює за інверсії , км; за ізотермії –
, км; за конвекції –
, км, де Г – глибина зони зараження, яку визначають із застосуванням таблиць, наведених у методиці.
Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою
(6.19)
де r– відстань від джерела зараження до заданого об'єкта, км; V – швидкість перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру, км/год.
Для прогнозування за цією методикою розлив “вільно” приймають, якщо НХР розливається підстильною поверхнею шаром h завтовшки не більше як 0,05 м. Розлив “у піддон” приймають,
якщо НХР розливається поверхнею, яка має обвалування, при цьому товщина шару має бути: h = Н – 0,2 (м), де H – висота обвалування.
Усі розрахунки виконують на термін не більш як 4 год.
Після обчислення даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення Г порівнюють з максимальним значенням перенесення повітряних мас за 4 год: Г = 4 V, де V – швидкість перенесення повітряних мас; Г – глибина зони.
Для подальшої роботи за розрахункову глибину зони зараження беруть менше з двох порівнюваних значень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті“ на сторінці 2. Приємного читання.
