• вибухи через руйнування оболонки і скипання скраплених газів, що знаходяться в апаратах під тиском, чи перегрітих рідин;
• вибухи конденсованих речовин в устаткуванні, в атмосфері під час викидів;
| Можливий зовнішній вплив | Можливі небезпечні наслідки |
| Висока температура навколишнього середовища | Зростання тиску пари хімічних речовин, небезпечна зміна складу газової фази, розширення рідин, зростання тиску в апараті, розширення конструкцій, виникнення внутрішніх напружень |
| Посуха | Може вплинути на наявність охолодної води |
| Низькі температури | Виникнення температурних напружень у металі, крихкість, замерзання рідин, виникнення крижаних пробок |
| Мороз | Сильний мороз може призвести до пошкодження фундаменту споруд |
| Туман | Зростає ймовірність дорожньо-транспортних пригод |
| Град | Може зумовити ушкодження як предмет, що падає |
| Електричні розряди в атмосфері | Можливе пошкодження систем керування та енергосистем. Є причиною виникнення пожежі чи вибуху, а також нещасних випадків |
| Інтенсивне випадання опадів (сильний дощ) | Розглядають як повінь, зумовлену зовнішніми причинами, заливання водою |
| Снігопад | Зростає навантаження на дахи. Під час танення призводить до повеней через зовнішні причини |
| Лавина | Ударна хвиля |
| Повінь, спричинена зовнішніми впливами | Потрібно враховувати наявність річок, озер і струмків поблизу ПНО, інші події, що здатні призвести до повені |
| Ерозія берегів | Погіршення стану навколишнього середовища |
| Припливи, підвищення рівня води в річках, озерах | Можуть спричинити повені |
| Низький рівень води в річці | Нестача холодної води |
| Коливання рівня води у водоймах | Вид повені |
| Зміна напрямку плину річок | Те ж саме, що й низький рівень води у річці, водоймі |
| Крижаний покрив | Засмічення річок льодом, механічні пошкодження внаслідок падіння льоду |
| Буря, торнадо | Предмети, що летять, уламки. Вітрове навантаження на конструкції |
| Штормові хвилі, хвилі | Спричинюють повені |
| Зсуви | Осідання устаткування |
| Піщана буря | Виводить з ладу устаткування, засмічує повітрозабірники |
| Цунамі | Те саме, що й штормові хвилі, повінь |
| Сель | Ударна хвиля може вивести з ладу устаткування |
| Землетрус, сейсмічна активність | Невідповідність міцності будинків і будівельних споруд сейсмічній активності місцевості, небезпека руйнування будинків, споруд, шляхів |
| Виверження вулканів | Те саме, що й сейсмічна активність |
| Лісова пожежа чи пожежі на сусідніх об'єктах | Враховують розміщення об'єкта підвищеної небезпеки відносно лісового масиву та сусідніх пожежо- небезпечних об'єктів |
| Вплив літаків і падаючих уламків | Враховують за наявності аеродрому (чи злітно- посадкової смуги) ближче ніж за 5 км |
| Падіння метеоритів | Скрізь однакова небезпека |
| Усадка, набрякання чи тверднення | Небезпека руйнування будинків, споруд, шляхів |
| Аварії на сусідніх військових чи інших промислових об'єктах | Небезпека, що залежить від того, які об'єкти розміщені по-сусідству |
| Ударні хвилі й осколки | Вибухи резервуарів на сусідніх апаратах, інших об'єктах |
| Аварії на сусідніх трубопроводах | Вибухи газоповітряних сумішей, пожежі, розливи, викиди токсичних речовин |
| Виділення хімічних речовин зі сховищ, апаратів і трубопроводів сусідніх ПНО | Отруєння операторів і втрата керування процесами, корозійне руйнування устаткування |
| Підземні і землерийні роботи | Пошкодження підземних споруд, розриви трубопроводів і кабельних ліній |
| Осколки в разі ламання машин | Відцентрові машини, турбіни, машини з деталями, що швидко обертаються |
| Транспортні аварії | Небезпека загибелі людей, майнових втрат |
| Війна, повстання | Руйнування, що створюють загрозу аварій чи призводять до аварій |
| Диверсії і терористичні акти | Небезпека масштабних збитків. Можуть здійснюватися за замовленням конкурентів, злочинними уг- эупованнями тощо |
• об'ємні вибухи газових і парових хмар за викидів стиснених чи скраплених газів, перегрітих рідин;
• інші вибухові явища, можливі на об'єкті в разі виникнення аварійних ситуацій.
За моделювання пожеж рекомендується розглядати:
• горіння вільних і обмежених розливів горючих і легкозаймистих рідин;
• дифузійне чи дефлаграційне горіння незмішаних хмар у разі викидів скраплених газів під тиском і перегрітих рідин (“вогняна куля”);
• факельне горіння струменя пари, газу або диспергованої рідини;
• інші види пожежі, можливі на об'єкті за виникнення аварійних ситуацій.
За моделювання викидів шкідливих і токсичних речовин в атмосферу враховують погодні умови, стан атмосфери, напрямок і швидкість вітру, умови викиду, інші параметри.
У процесі аналізу виявляють інші небезпечні фізичні та хімічні процеси, які можуть реалізуватися в разі виникнення і розвитку аварії, оцінюють їх негативний вплив на населення, соціально важливі об'єкти, елементи екосистеми, майно юридичних і фізичних осіб, інші об'єкти “турботи” суспільства.
Для оцінювання потенційного територіального ризику за отриманим під час моделювання аварії значенням уражального чинника в певній точці простору визначають умовну ймовірність летального результату для людини в разі її перебування в цій точці. Якщо ймовірність появи людини в певній точці простору відома, то визначають індивідуальний ризик загибелі в цій точці людини, яка живе в розглянутому регіоні.
За значенням територіального ризику в регіоні та щільністю населення в ньому визначають очікуване число загиблих протягом 1 року в цьому регіоні або ймовірність загибелі в ньому упродовж 1 року більше певної (заданої) кількості людей, що обумовлено можливими аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки.
Для інших об'єктів “турботи” ризику оцінюють, якщо для них місцевими органами виконавчої влади відповідно до вимог цієї Методики встановлені прийнятні рівні ризику. Всі припущення під час оцінювання масштабів аварії в разі виникнення невизначеностей у процесі оцінювання ризику мають орієнтуватися на найгірші наслідки:
• якщо виникає невизначеність у можливих значеннях параметрів процесу, то для встановлення умов виникнення аварій беруть найгірші з можливих;
• якщо виникає невизначеність у можливих значеннях мас викиду небезпечних речовин, то в розрахунках беруть найбільшу масу з можливих;
• щодо ймовірності погодних і кліматичних умов, то для оцінювання ризику слід вибирати найнесприятливіші;
• у разі здійснення статистичних оцінок вибирають найнесприятливіше відхилення від середньостатистичного значення за довірчої ймовірності, що дорівнює і більша за 0,95;
• якщо є інші невизначеності, то беруть інші найгірші припущення, за яких можливі найгірші наслідки з найбільшою ймовірністю.
Один із алгоритмів, який рекомендовано застосовувати на підприємствах України, наведений у Настанові з дослідження небезпеки та кількісної оцінки ризику техногенних аварій (рис. 6.8).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки“ на сторінці 3. Приємного читання.
