Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

“Дерево подій” за виходу з ладу трьох агрегатів, що працюють паралельно

Рис. 6.5. “Дерево подій” за виходу з ладу трьох агрегатів, що працюють паралельно

витку подій. У разі розвитку подій по верхній гілці дерева з імовірністю (за припущення незалежності вихідних подій) очікуються дуже невеликі радіоактивні викиди, в разі розвитку по нижніх гілках – великі й дуже великі викиди.

На рис. 6.5 наведено ще один приклад “дерева подій” для трьох паралельно працюючих агрегатів: означає відмову i-го агрегату, Ai – його робочий стан; ймовірність відмови упродовж часу, що розглядається, однакова для кожного агрегату: [6].

Початковим пунктом “дерева подій” є круг, який у загальному вигляді представляє стан системи. Із цього вузла гілки ведуть до вузлів, які зображають стан першого агрегату (згідно із заданими ймовірностями), і так далі від кожного з цих вузлів до наступних, де зазначено стани другого і третього агрегатів. Цю операцію повторюють доти, доки на виході не отримають усі можливі комбінації подій. У прямокутниках справа від кінцевих вузлів записано результуючі ймовірності для стану системи, отримані множенням імовірностей станів окремих вузлів кожного з агрегатів [7].

“Дерева подій” бувають функціональними або системними. Функціональні “дерева подій”– це такі, в яких проміжними подіями є успішне чи неуспішне виконання функцій безпеки, необхідних для забезпечення проектного перебігу аварій або зменшення аварійних наслідків.

Системні “дерева подій”– це такі, в яких проміжними подіями є успішне функціонування або відмова систем, їхніх окремих каналів, структурних частин, компонентів і (або) помилкові дії персоналу, які можуть вплинути на виконання розглянутих функцій безпеки. На рис. 6.6 наведено приклад системного “дерева подій” для аварії зі знеструмленням АЕС (вихідна подія – LOSP – Loss of Site Power) з реактором ВВЕР-1000 [8]. Тут проміжні події визначаються спрацьовуванням систем, які беруть участь у роботі під час аварії зі знеструмлення АЕС (див. позначення до рис. 6.6).

У розглянутому прикладі в 10 випадках із 14 перебіг аварії призводить до пошкодження активної зони – CD. Істотними для безпеки є майже всі визначені для цієї вихідної події функції системи.

Проблема, що виникає за такого моделювання – це визначення рівня детальності, на якому припиняється моделювання послідовності подій і починається моделювання систем. Вона виявляється у двох основних тенденціях:

• 1) так званий підхід “малі дерева подій – великі дерева відмов”, за якого залежності між основними і допоміжними системами не відбиваються у “деревах подій”;

• 2) так званий підхід “великі дерева подій – малі дерева відмов”, за якого залежності між основними і допоміжними системами висвітлені у “деревах подій”.

Складність “дерев подій” швидко зростає зі збільшенням числа відображуваних допоміжних систем і їхніх станів, що явно відбиваються у “деревах подій”. У разі проведення аналізу й моде-

Приклад системного “дерева подій” за аварії зі знеструмленням атомної електростанції.

Рис. 6.6. Приклад системного “дерева подій” за аварії зі знеструмленням атомної електростанції. Позначення проміжних подій:

ААварійна зупинка РУ–АЗ
WПодача аварійного електропостачання від ДГ на секції ВХ, BV, BW
C1Уведення бору в перший контур
E2Компенсація підвищення тиску після закриття СКТГ (відкриття БРУ-А на вимогу)
E2Закриття БРУ-А
FIКомпенсація підвищення тиску після закриття СКТГ за неспрацювання БРУ-А (відкриття ПКПГ)
F2Закриття ПКПГ
VПідживлення 1-го контуру під час розхолоджування РУ
C3Розхолоджування РУ через 2-й контур за успішної роботи БРУ-А
C4Розхолоджування РУ через 2-й контур за успішної роботи ПКПГ

лювання треба точно визначати межі систем, які мають відповідати наявній на об'єкті документації (схеми, креслення, технічні описи) і класифікації систем безпеки.

Під час побудови “дерева подій” та “дерева відмов” можна скористатись пакетами прикладних програм, такими як IRRAS, SAPFIR, RISK SPECTRUM та ін.

Отже, моделювання функцій безпеки для технічних систем – це моделювання “дерева подій” та “дерева відмов” для систем, які виконують необхідні функції безпеки стосовно кожної вихідної

події аварії з обраних у межах розглянутих експлуатаційних станів. Метою такої роботи є визначення для кожної системи множини відмов та їхніх наслідків, комплексна оцінка ймовірностей невиконання заданих функцій безпеки і визначення сумарної частоти виникнення вихідних подій аварії внаслідок відмов елементів системи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”
  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА