Рис. 6.5. “Дерево подій” за виходу з ладу трьох агрегатів, що працюють паралельно
витку подій. У разі розвитку подій по верхній гілці дерева з імовірністю (за припущення незалежності вихідних подій) очікуються дуже невеликі радіоактивні викиди, в разі розвитку по нижніх гілках – великі й дуже великі викиди.
На рис. 6.5 наведено ще один приклад “дерева подій” для трьох паралельно працюючих агрегатів: означає відмову i-го агрегату, Ai – його робочий стан; ймовірність відмови упродовж часу, що розглядається, однакова для кожного агрегату:
[6].
Початковим пунктом “дерева подій” є круг, який у загальному вигляді представляє стан системи. Із цього вузла гілки ведуть до вузлів, які зображають стан першого агрегату (згідно із заданими ймовірностями), і так далі від кожного з цих вузлів до наступних, де зазначено стани другого і третього агрегатів. Цю операцію повторюють доти, доки на виході не отримають усі можливі комбінації подій. У прямокутниках справа від кінцевих вузлів записано результуючі ймовірності для стану системи, отримані множенням імовірностей станів окремих вузлів кожного з агрегатів [7].
“Дерева подій” бувають функціональними або системними. Функціональні “дерева подій”– це такі, в яких проміжними подіями є успішне чи неуспішне виконання функцій безпеки, необхідних для забезпечення проектного перебігу аварій або зменшення аварійних наслідків.
Системні “дерева подій”– це такі, в яких проміжними подіями є успішне функціонування або відмова систем, їхніх окремих каналів, структурних частин, компонентів і (або) помилкові дії персоналу, які можуть вплинути на виконання розглянутих функцій безпеки. На рис. 6.6 наведено приклад системного “дерева подій” для аварії зі знеструмленням АЕС (вихідна подія – LOSP – Loss of Site Power) з реактором ВВЕР-1000 [8]. Тут проміжні події визначаються спрацьовуванням систем, які беруть участь у роботі під час аварії зі знеструмлення АЕС (див. позначення до рис. 6.6).
У розглянутому прикладі в 10 випадках із 14 перебіг аварії призводить до пошкодження активної зони – CD. Істотними для безпеки є майже всі визначені для цієї вихідної події функції системи.
Проблема, що виникає за такого моделювання – це визначення рівня детальності, на якому припиняється моделювання послідовності подій і починається моделювання систем. Вона виявляється у двох основних тенденціях:
• 1) так званий підхід “малі дерева подій – великі дерева відмов”, за якого залежності між основними і допоміжними системами не відбиваються у “деревах подій”;
• 2) так званий підхід “великі дерева подій – малі дерева відмов”, за якого залежності між основними і допоміжними системами висвітлені у “деревах подій”.
Складність “дерев подій” швидко зростає зі збільшенням числа відображуваних допоміжних систем і їхніх станів, що явно відбиваються у “деревах подій”. У разі проведення аналізу й моде-
Рис. 6.6. Приклад системного “дерева подій” за аварії зі знеструмленням атомної електростанції. Позначення проміжних подій:
| А | Аварійна зупинка РУ–АЗ |
| W | Подача аварійного електропостачання від ДГ на секції ВХ, BV, BW |
| C1 | Уведення бору в перший контур |
| E2 | Компенсація підвищення тиску після закриття СКТГ (відкриття БРУ-А на вимогу) |
| E2 | Закриття БРУ-А |
| FI | Компенсація підвищення тиску після закриття СКТГ за неспрацювання БРУ-А (відкриття ПКПГ) |
| F2 | Закриття ПКПГ |
| V | Підживлення 1-го контуру під час розхолоджування РУ |
| C3 | Розхолоджування РУ через 2-й контур за успішної роботи БРУ-А |
| C4 | Розхолоджування РУ через 2-й контур за успішної роботи ПКПГ |
лювання треба точно визначати межі систем, які мають відповідати наявній на об'єкті документації (схеми, креслення, технічні описи) і класифікації систем безпеки.
Під час побудови “дерева подій” та “дерева відмов” можна скористатись пакетами прикладних програм, такими як IRRAS, SAPFIR, RISK SPECTRUM та ін.
Отже, моделювання функцій безпеки для технічних систем – це моделювання “дерева подій” та “дерева відмов” для систем, які виконують необхідні функції безпеки стосовно кожної вихідної
події аварії з обраних у межах розглянутих експлуатаційних станів. Метою такої роботи є визначення для кожної системи множини відмов та їхніх наслідків, комплексна оцінка ймовірностей невиконання заданих функцій безпеки і визначення сумарної частоти виникнення вихідних подій аварії внаслідок відмов елементів системи.
Метод аналітико-статистичного моделювання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”“ на сторінці 2. Приємного читання.
