Після заповнення експертами матриць парних порівнянь переходили до розрахунків векторів їхніх пріоритетів, що визначають вплив елементів другого рівня на фокус проблеми. Для цього розраховували множину власних векторів матриці та нормалізували отриманий результат. Існують комп'ютерні програми обчислення власних векторів матриці. Крім того, можна скористатися наближеним обчисленням компонент власного вектора матриці, а саме: для рядка Сi матриці наближену оцінку компонент власного вектора знаходять за формулою
(5.68)
Наступним кроком в обчисленнях є нормалізація отриманого за формулою (5.68) вектора:
(5.69)
де bi – нормалізована компонента власного вектора матриці (5.67) за рядком /.
Відомий математичний апарат, який дає змогу перевірити узгодженість (об'єктивність) заповнення матриць. Т. Сааті [24] ввів індекс узгодженості . Якщо його значення становить 1–10 % табличного, то результати опитування вважають об'єктивними і задовільними. У разі порушення критеріїв об'єктивності оцінки парних зіставлянь потрібно знову уточнити.
Оскільки на І рівні ієрархії завжди знаходиться один елемент (фокус проблеми), що передбачено методичними положеннями методу аналізу ієрархій, то матриця парних порівнянь для елементів II рівня теж буде одна. Як наслідок, її нормалізований власний вектор , компоненти якого обчислені за формулою (5.69), і буде вектором пріоритетів II рівня ієрархії.
Для визначення пріоритетів окремих елементів інших рівнів ієрархічної структури досліджуваного процесу (починаючи з III і до останнього) число матриць парних порівнянь завжди відмінне від одиниці. У разі повної ієрархії їх число обумовлюється числом структурних елементів вищого рівня, а за неповної ієрархії – числом причинно-наслідкових зв'язків між сусідніми рівнями. Тому виникає потреба зважування нормалізованих векторів, отриманих із матриць попарних порівнянь для елементів нижчого рівня, на пріоритети елементів вищого рівня. Це досягається множенням справа матриці нормалізованих векторів, розрахованих для кожного причинно-наслідкового зв'язку між елементами сусідніх рівнів, на вектор пріоритетів елементів вищого рівня. У матричному вигляді розрахунки виконують за формулою
(5.70)
де – вектори пріоритетів елементів ієрархії на рівнях r + 1 та r;
– матриця нормалізованих векторів елементів r + 1 рівня ієрархії.
Наведемо конкретний приклад. Для II рівня ієрархії експерти відповідали на запитання: який тип небезпеки більшою мірою визначає рівень небезпеки для України щодо виникнення надзвичайних ситуацій? Матриця порівнянь і нормалізований власний вектор матриці зведені в табл. 5.8.
Для III рівня ієрархії – загрози – формують матриці парних порівнянь (їх уже буде 9, якщо враховувати і соціально-політичну небезпеку) і заповнюють експерти, які відповідають на запитання: яка із загроз є вагомішою щодо відповідного типу небезпеки?
Після заповнення експертами всіх матриць парних порівнянь і визначення їх власних векторів та нормалізації цих векторів,
Таблиця 5.8. Приклад анкети після відповіді експерта на запитання: яка з небезпек є вагомішою щодо виникнення НС?
| Небезпека виникнення НС | Техногенна | Природна | Соціально-політична (виявлення застарілих боєприпасів) | Нормалізований власний вектор |
| Техногенна | 1 | 2 | 5 | 0, 559 |
| Природна | 0,5 | 1 | 5 | 0, 352 |
| Соціально-політична (виявлення застарілих боєприпасів) | 0,2 | 0,2 | 1 | 0, 089 |
оцінюють індекс узгодженості матриць. Якщо рівень узгодженості задовільний, то розраховують глобальні пріоритети елементів ієрархії за вищенаведеним алгоритмом, інакше експертам пропонується переглянути оцінки порівняльних міркувань.
Нижче наведено глобальні пріоритети множини елементів техногенної і природної небезпеки в Україні.
| Позначення | Тип небезпеки | Пріоритет |
| Ds1 | Техногенні НС | 0,543 |
| Ds2 | Природні НС | 0,387 |
| Ds3 | Соціально-політичні НС Загрози | 0,072 |
| Hs1 | Радіаційно-небезпечні об'єкти | 0,140 |
| Hs2 | Хімічно небезпечні об'єкти | 0,130 |
| Hs3 | Вибухопожежонебезпечні об'єкти | 0,110 |
| Hs4 | Гідродинамічні об'єкти | 0,061 |
| Hs5 | Аварії на транспорті | 0,102 |
| Hs6 | Гідрометеорологічні явища | 0,150 |
| Hs7 | Геологічні явища (зсуви, карст, підтоплення, сейсмічна активність) | 0,074 |
| Hs8 | Пожежі в природних екосистемах | 0,034 |
| Hs9 | НС медико-біологічного характеру Ризики загроз | 0,129 |
| Rsi | Сумарні площі зон можливого радіаційного ураження за аварій на АЕС (тис. км2) | 0,0467 |
| Rs2 | Кількість населення, що потрапить під вплив радіації в разі аварії на АЕС (тис. осіб) | 0,0933 |
| Rs3 | Небезпека ураження території регіону НХР (маса НХР на одиницю території, т/км2) | 0,0221 |
| Rs4 | Небезпека ураження населення регіону НХР (кількість населення, яке знаходиться у зоні можливого зараження НХР, відсоток загальної чисельності населення регіону) | 0,0697 |
| Rs5 | Наявність систем виявлення НХР на хімічно небезпечних об'єктах (одиниць) | 0,0383 |
| Rs6 | Небезпека загибелі від пожежі чи вибуху (кількість осіб, які загинули від пожежі чи вибуху, на 10 000 населення) | 0,0733 |
| Rs7 | Небезпека ВПНР для територій (маса вибухопожежонебезпечних речовин на одиницю території, т/км2) | 0,0366 |
| Rs8 | Небезпека катастрофічного затоплення територій (зони можливого катастрофічного затоплення, км2, відсоток загальної площі регіону) | 0,0204 |
| Rs9 | Кількість населення, яке потрапить у зону можливого затоплення (тис. осіб) | 0,0406 |
| Rs10 | Ризик загибелі внаслідок ДТП (кількість осіб, які загинули внаслідок дорожньо-транспортних пригод, на 10 000 населення) | 0,0679 |
| Rs11 | Ризик бути травмованим внаслідок ДТП (кількість осіб, травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод, на 10 000 населення) | 0,0341 |
| Rs12 | Сильні дощі, зливи (число стихійних явищ за період 1981-2003 pp.) | 0,0453 |
| Rs13 | Сильний вітер, шквали, смерчі (число стихійних явищ за період 1981–2003 pp.) | 0,0491 |
| Rs14 | Великий град (число стихійних явищ за період 1981– 2003 pp.) | 0,0087 |
| Rs15 | Заморозки – загибель посівів, врожаю (число стихійних явищ за період 1981–2003 pp.) | 0,0069 |
| Rs16 | Сильний сніг, сильні хуртовини, ожеледь (число стихійних явищ за період 1981–2003 pp.) | 0,0114 |
| Rs17 | Високі рівні води – водопілля, паводки (число НС за період 1997–2003 pp.) | 0,0285 |
| Rs18 | Площа зсувонебезпечних територій, км2 | 0,0280 |
| Rs19 | Заболочені і перезволожені сільськогосподарські угіддя внаслідок підтоплення (відсоток площі території) | 0,0334 |
| Rs20 | Ураженість території карстовими процесами (відсоток площі території) | 0,0096 |
| Rs21 | Сейсмічнонебезпечні території (силою понад 6 балів) (тис. км2) | 0,0030 |
| Rs22 | Загальна площа можливих лісових пожеж (тис. га) | 0,0221 |
| Rs23 | Площа можливих польових пожеж (відсоток усіх сільськогосподарських угідь) | 0,0119 |
| Rs24 | Інфекційні захворювання людей | 0,0743 |
| Rs25 | Масове отруєння людей | 0,0368 |
| Rs26 | Інфекційні захворювання тварин | 0,0127 |
| Rs27 | Ураження рослин шкідниками і хворобами | 0,0053 |
| Rs28 | Виявлення застарілих боєприпасів | 0,0165 |
Так, експерти визначили, що на рівень потенційної небезпеки в Україні найбільшою мірою впливають техногенні НС (ваговий коефіцієнт 0,543), за ними йдуть природні НС (ваговий коефіцієнт 0,387), далі – соціально-політичні НС (ваговий коефіцієнт 0,072). Зауважимо, що із соціально-політичних НС брали до уваги лише виявлення застарілих боєприпасів.
Серед глобальних пріоритетів III рівня ієрархії (загрози) для України найнебезпечнішими виявилися гідрометеорологічні явища (ваговий коефіцієнт – 0,150), радіаційно небезпечні (ваговий коефіцієнт – 0,140), хімічно небезпечні об'єкти (ваговий коефіцієнт – 0,130), а також НС медико-біологічного характеру (ваговий коефіцієнт – 0,129). Найнижчий пріоритет серед загроз III рівня ієрархії отримали пожежі в природних екосистемах – 0,034.
Серед глобальних пріоритетів IV рівня ієрархії пріоритетними є такі характеристики: високий ризик для населення, яке потрапляє під вплив радіації в разі аварій на АЕС (ваговий коефіцієнт – 0,0933); небезпека загибелі на даній території від пожежі чи вибуху (ваговий коефіцієнт – 0,0733); небезпека ураження населення НХР у зоні можливого хімічного зараження (ваговий коефіцієнт – 0,0697); інфекційні захворювання людей (ваговий коефіцієнт – 0,0743), небезпека загибелі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ваговий коефіцієнт – 0,0679).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки“ на сторінці 2. Приємного читання.
