Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Після заповнення експертами матриць парних порівнянь переходили до розрахунків векторів їхніх пріоритетів, що визначають вплив елементів другого рівня на фокус проблеми. Для цього розраховували множину власних векторів матриці та нормалізували отриманий результат. Існують комп'ютерні програми обчислення власних векторів матриці. Крім того, можна скористатися наближеним обчисленням компонент власного вектора матриці, а саме: для рядка Сi матриці наближену оцінку компонент власного вектора знаходять за формулою

(5.68)

Наступним кроком в обчисленнях є нормалізація отриманого за формулою (5.68) вектора:

(5.69)

де bi – нормалізована компонента власного вектора матриці (5.67) за рядком /.

Відомий математичний апарат, який дає змогу перевірити узгодженість (об'єктивність) заповнення матриць. Т. Сааті [24] ввів індекс узгодженості . Якщо його значення становить 1–10 % табличного, то результати опитування вважають об'єктивними і задовільними. У разі порушення критеріїв об'єктивності оцінки парних зіставлянь потрібно знову уточнити.

Оскільки на І рівні ієрархії завжди знаходиться один елемент (фокус проблеми), що передбачено методичними положеннями методу аналізу ієрархій, то матриця парних порівнянь для елементів II рівня теж буде одна. Як наслідок, її нормалізований власний вектор , компоненти якого обчислені за формулою (5.69), і буде вектором пріоритетів II рівня ієрархії.

Для визначення пріоритетів окремих елементів інших рівнів ієрархічної структури досліджуваного процесу (починаючи з III і до останнього) число матриць парних порівнянь завжди відмінне від одиниці. У разі повної ієрархії їх число обумовлюється числом структурних елементів вищого рівня, а за неповної ієрархії – числом причинно-наслідкових зв'язків між сусідніми рівнями. Тому виникає потреба зважування нормалізованих векторів, отриманих із матриць попарних порівнянь для елементів нижчого рівня, на пріоритети елементів вищого рівня. Це досягається множенням справа матриці нормалізованих векторів, розрахованих для кожного причинно-наслідкового зв'язку між елементами сусідніх рівнів, на вектор пріоритетів елементів вищого рівня. У матричному вигляді розрахунки виконують за формулою

(5.70)

де – вектори пріоритетів елементів ієрархії на рівнях r + 1 та r;– матриця нормалізованих векторів елементів r + 1 рівня ієрархії.

Наведемо конкретний приклад. Для II рівня ієрархії експерти відповідали на запитання: який тип небезпеки більшою мірою визначає рівень небезпеки для України щодо виникнення надзвичайних ситуацій? Матриця порівнянь і нормалізований власний вектор матриці зведені в табл. 5.8.

Для III рівня ієрархії – загрози – формують матриці парних порівнянь (їх уже буде 9, якщо враховувати і соціально-політичну небезпеку) і заповнюють експерти, які відповідають на запитання: яка із загроз є вагомішою щодо відповідного типу небезпеки?

Після заповнення експертами всіх матриць парних порівнянь і визначення їх власних векторів та нормалізації цих векторів,

Таблиця 5.8. Приклад анкети після відповіді експерта на запитання: яка з небезпек є вагомішою щодо виникнення НС?

Небезпека виникнення НСТехногеннаПрироднаСоціально-політична (виявлення застарілих боєприпасів)Нормалізований власний вектор
Техногенна1250, 559
Природна0,5150, 352
Соціально-політична (виявлення застарілих боєприпасів)0,20,210, 089

оцінюють індекс узгодженості матриць. Якщо рівень узгодженості задовільний, то розраховують глобальні пріоритети елементів ієрархії за вищенаведеним алгоритмом, інакше експертам пропонується переглянути оцінки порівняльних міркувань.

Нижче наведено глобальні пріоритети множини елементів техногенної і природної небезпеки в Україні.

ПозначенняТип небезпекиПріоритет
Ds1Техногенні НС0,543
Ds2Природні НС0,387
Ds3Соціально-політичні НС Загрози0,072
Hs1Радіаційно-небезпечні об'єкти0,140
Hs2Хімічно небезпечні об'єкти0,130
Hs3Вибухопожежонебезпечні об'єкти0,110
Hs4Гідродинамічні об'єкти0,061
Hs5Аварії на транспорті0,102
Hs6Гідрометеорологічні явища0,150
Hs7Геологічні явища (зсуви, карст, підтоплення, сейсмічна активність)0,074
Hs8Пожежі в природних екосистемах0,034
Hs9НС медико-біологічного характеру Ризики загроз0,129
RsiСумарні площі зон можливого радіаційного ураження за аварій на АЕС (тис. км2)0,0467
Rs2Кількість населення, що потрапить під вплив радіації в разі аварії на АЕС (тис. осіб)0,0933
Rs3Небезпека ураження території регіону НХР (маса НХР на одиницю території, т/км2)0,0221
Rs4Небезпека ураження населення регіону НХР (кількість населення, яке знаходиться у зоні можливого зараження НХР, відсоток загальної чисельності населення регіону)0,0697
Rs5Наявність систем виявлення НХР на хімічно небезпечних об'єктах (одиниць)0,0383
Rs6Небезпека загибелі від пожежі чи вибуху (кількість осіб, які загинули від пожежі чи вибуху, на 10 000 населення)0,0733
Rs7Небезпека ВПНР для територій (маса вибухопожежонебезпечних речовин на одиницю території, т/км2)0,0366
Rs8Небезпека катастрофічного затоплення територій (зони можливого катастрофічного затоплення, км2, відсоток загальної площі регіону)0,0204
Rs9Кількість населення, яке потрапить у зону можливого затоплення (тис. осіб)0,0406
Rs10Ризик загибелі внаслідок ДТП (кількість осіб, які загинули внаслідок дорожньо-транспортних пригод, на 10 000 населення)0,0679
Rs11Ризик бути травмованим внаслідок ДТП (кількість осіб, травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод, на 10 000 населення)0,0341
Rs12Сильні дощі, зливи (число стихійних явищ за період 1981-2003 pp.)0,0453
Rs13Сильний вітер, шквали, смерчі (число стихійних явищ за період 1981–2003 pp.)0,0491
Rs14Великий град (число стихійних явищ за період 1981– 2003 pp.)0,0087
Rs15Заморозки – загибель посівів, врожаю (число стихійних явищ за період 1981–2003 pp.)0,0069
Rs16Сильний сніг, сильні хуртовини, ожеледь (число стихійних явищ за період 1981–2003 pp.)0,0114
Rs17Високі рівні води – водопілля, паводки (число НС за період 1997–2003 pp.)0,0285
Rs18Площа зсувонебезпечних територій, км20,0280
Rs19Заболочені і перезволожені сільськогосподарські угіддя внаслідок підтоплення (відсоток площі території)0,0334
Rs20Ураженість території карстовими процесами (відсоток площі території)0,0096
Rs21Сейсмічнонебезпечні території (силою понад 6 балів) (тис. км2)0,0030
Rs22Загальна площа можливих лісових пожеж (тис. га)0,0221
Rs23Площа можливих польових пожеж (відсоток усіх сільськогосподарських угідь)0,0119
Rs24Інфекційні захворювання людей0,0743
Rs25Масове отруєння людей0,0368
Rs26Інфекційні захворювання тварин0,0127
Rs27Ураження рослин шкідниками і хворобами0,0053
Rs28Виявлення застарілих боєприпасів0,0165

Так, експерти визначили, що на рівень потенційної небезпеки в Україні найбільшою мірою впливають техногенні НС (ваговий коефіцієнт 0,543), за ними йдуть природні НС (ваговий коефіцієнт 0,387), далі – соціально-політичні НС (ваговий коефіцієнт 0,072). Зауважимо, що із соціально-політичних НС брали до уваги лише виявлення застарілих боєприпасів.

Серед глобальних пріоритетів III рівня ієрархії (загрози) для України найнебезпечнішими виявилися гідрометеорологічні явища (ваговий коефіцієнт – 0,150), радіаційно небезпечні (ваговий коефіцієнт – 0,140), хімічно небезпечні об'єкти (ваговий коефіцієнт – 0,130), а також НС медико-біологічного характеру (ваговий коефіцієнт – 0,129). Найнижчий пріоритет серед загроз III рівня ієрархії отримали пожежі в природних екосистемах – 0,034.

Серед глобальних пріоритетів IV рівня ієрархії пріоритетними є такі характеристики: високий ризик для населення, яке потрапляє під вплив радіації в разі аварій на АЕС (ваговий коефіцієнт – 0,0933); небезпека загибелі на даній території від пожежі чи вибуху (ваговий коефіцієнт – 0,0733); небезпека ураження населення НХР у зоні можливого хімічного зараження (ваговий коефіцієнт – 0,0697); інфекційні захворювання людей (ваговий коефіцієнт – 0,0743), небезпека загибелі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ваговий коефіцієнт – 0,0679).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки
  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА