(5.5)
де п – загальне число елементів, що зазнали впливу уражального чинника I; – i-те дослідне значення інтенсивності землетрусу;
– ймовірність руйнування (пошкодженння) i-го елемента, якщо за впливу чинника I він отримав не менш ніж заданий ступінь руйнування (наступила подія А), або ймовірність його неруйнування, якщо за такого самого значення I він отримав ступінь руйнування менший за заданий або не пошкоджений зовсім (наступила подія
); М – математичне сподівання випадкової величини I; σ – середнє квадратичне відхилення випадкової величини I.
Функцію визначають за формулою
(5.6)
де верхнє значення – якщо наступила подія А; нижнє значення – якщо наступила подія ;
(5.7)
де – змінна інтегрування за інтенсивністю землетрусу.
Як математичне сподівання М і середнє квадратичне відхилення σ беруть такі їх значення, які перетворюють на максимум функцію вірогідності. Оптимізацію проводять, розв'язавши систему рівнянь
Для практичних розрахунків використовують наведений нижче прийом.
Вихідні дані: А – події, за яких конструкції зазнали ступеня руйнування не меншого за заданий; – події, за яких конструкції зазнали ступеня руйнування меншого за заданий.
Для розрахунків на комп'ютері ці вибірки (випадкові величини) розділяють на два масиви. В масив включають досліди з подіями А, в масив
– досліди з подіями
(
– значення випадкової величини в дослідах). Задають
і
– мінімальне й максимальне значення математичного сподівання випадкової величини;
і
– мінімальне й максимальне значення середнього квадратичного відхилення; крок диференціювання за математичним сподіванням М (
) і крок за σ (
). Розрахунок проводять за наведеним нижче алгоритмом.
• 1. Для і
обчислюються
для кожної події за формулами (5.6) і (5.7).
• 2. Визначаютьза формулою (5.5) для
і
, де п – загальне число елементів (будинків).
З Для фіксованого заданого змінюють
із кроком
й обчислюють значення
доти, доки
не досягне
• 4. Змінюють із кроком
і повторюють обчислення за попереднім пунктом.
• 5. З усіх значень вибирають максимальне, параметри якого й будуть вірогідними М і σ.
• 6. За знайденими вірогідними значеннями М і σ, встановлюють закони руйнування будинків.
(5.8)
Таблиця 5.1. Статистична вибірка за ступенем пошкодження будинків різного типу після сильних землетрусів
| Тип будинку за шкалою MMSK-86 | Число будинків із різними ступенями пошкодження | Загальне число будинків | |||||
| Ступінь пошкодження | |||||||
| 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| А | 1752 | 613 | 889 | 1210 | 481 | 201 | 5146 |
| Б | 1103 | 5327 | 3835 | 1910 | 800 | 270 | 13 245 |
| В | 525 | 3005 | 2765 | 704 | 133 | 39 | 7171 |
| С7 | 203 | 1410 | 1553 | 901 | 423 | 51 | 4541 |
| С8 | 16 | 179 | 204 | 405 | 116 | 56 | 976 |
| Усі типи | 3599 | 10 534 | 9246 | 5130 | 1953 | 617 | 31 079 |
У статистичну вибірку щодо руйнівних землетрусів, які застосовували для визначення М і σ, увійшли матеріали стосовно руйнівних землетрусів у Грузії, Молдові, Узбекистані, Вірменії, Туркменистані, Румунії, в яких описано макросейсмічні обстеження будинків різних типів. У табл. 5.1 наведено дані щодо кількості обстежених будинків різних типів із різними ступенями пошкодження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів“ на сторінці 4. Приємного читання.
