Ризик і проблеми сталого розвитку

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління
КраїнаЗобов'язання, · %КраїнаЗобов'язання, · %
Австралія108Нова Зеландія100
Австрія92Норвегія101
Бельгія92Польща *94
Болгарія *92Португалія92
Німеччина92Російська Федерація *100
Греція92Румунія *92
Данія92Словаччина *92
Естонія *92Словенія *92
Ірландія92Велика Британія92
ІсландіяПОСполучені Штати Америки93
Іспанія92Україна *100
Італія92Угорщина *94
Канада94Фінляндія92
Латвія *92Франція92
Литва *92Хорватія *95
Ліхтенштейн92Чеська Республіка *92
Люксембург92Швейцарія92
Монако92Швеція92
Нідерланди92Японія94

* Країни, що здійснюють процес переходу до ринкової економіки.

Україна через спад промислового виробництва у 1990–2000 pp. із запасом виконала вимоги Кіотського протоколу на перший період (2008–2012 pp.), проте в другий період (2013–2017 pp.) будуть необхідні реальні дії щодо зниження енергозатратності економіки, енергозбереження, розвитку відновлюваних джерел енергії (що відповідає енергетичній стратегії України до 2030 року).

Кіотський протокол вступив у дію в лютому 2005 р. Ратифікувавши його, наша країна зробила великий крок у напрямі охорони навколишнього середовища.

Кожна країна, відповідно до рекомендацій ООН, має виявити свої головні проблеми і виробити на цій основі свою концепцію сталого розвитку, свої доктрину і стратегію.

На жаль, Декларації про наміри, викладені в матеріалах самітів у Ріо-де-Жанейро та Йоганнесбурзі, звелися до того, що країни так званого золотого мільярда з високорозвиненими економікою, технологіями, наукою лише на словах декларували свою прихильність до сталого розвитку. Розрив у рівнях соціально-економічного розвитку індустріальних країн і країн, що розвиваються, на сучасному етапі досяг таких масштабів, що сприймається як глобальна загроза міжнародній стабільності. Відсталі країни є постачальниками сировини, енергоносіїв, робочої сили, інтелектуального потенціалу. За наявного стану піднятися їм на вищі щаблі економічного росту практично неможливо. Розвинені країни загалом не зацікавлені в цьому, що у свою чергу, закріплює перманентну загальну бідність населення відсталих країн [24].

Ці протиріччя трансформуються в політичну боротьбу як усередині, так і між державами, в тім числі у формі воєнних дій за контроль над ресурсами. Злиденність багатьох відсталих країн створює сприятливе середовище для міжнародної організованої злочинності, посилення екстремістських політичних рухів, які спираються на тероризм.

Сьогодні у світі активно розвивається процес так званої глобалізації, під якою розуміють істотне збільшення масштабів торгівлі, різних міжнародних обмінів, процеси перетворення й об'єднання економічних, політичних, військових та інших національних структур у планетарну систему нових відносин, до якої входитиме більш як 210 держав із чисельністю населення понад 6 млрд осіб. Проте процеси глобалізації ігнорують усі соціальні, морально-етичні та духовні цінності. Крім того, на планеті продовжує розвиватись екологічна криза. Сьогодні фактично транснаціональні компанії (ТНК) вирішують питання перерозподілу світу у сферах економіки, природних ресурсів, політики, впливають на розвиток усієї цивілізації. Однак однією із найсерйозніших негативних особливостей ТНК є те, що їх діяльність у таких галузях економіки, як гірничодобувна, хімічна, лісова, рибогосподарська, завдає непоправних збитків природі, порушує екологічний баланс [25].

Нехтування принципами сталого розвитку призвело до різкої активізації антиглобалістського руху прибічників захисту навколишнього середовища. Антиглобалісти відстоюють принцип децентралізації рішень, поглиблення участі неурядових організацій у вирішенні ключових питань економічного розвитку країн та укладання міжнародних угод. При цьому стратегічні принципи сталого розвитку вони розглядають як спосіб вирішення глобальних проблем розвитку цивілізації.

Важливо наголосити, що сталий розвиток світу або окремої країни – це керований, науково організований довготривалий розвиток, який відбувається в умовах гармонійної взаємодії людства і біосфери. Він стверджує, що тільки на основі принципів узгодженої політики світового співтовариства щодо охорони і раціонального використання екосистем можна забезпечити надійне майбутнє нинішньому і прийдешнім поколінням.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ризик і проблеми сталого розвитку“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку
  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА