Ризик і проблеми сталого розвитку

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

• зниження рівня майнового розшарування населення;

• зниження рівня безробіття населення і забезпечення його продуктивної зайнятості;

• збереження і зміцнення демографічного та трудового ресурсного потенціалу країни, стабілізація демографічної структури суспільства;

• поліпшення фізичного здоров'я нації;

• оптимізація соціальної структури суспільства, встановлення гарантій забезпечення рівних можливостей для досягнення матеріального, екологічного і соціального благополуччя;

• розвиток системи освіти, просвіти й поширення інформації з питань сталого розвитку.

У сфері суспільних відносин:

• створення дієвих механізмів захисту конституційних прав і свобод людини;

• формування громадянського суспільства, забезпечення в ньому політичної стабільності та взаєморозуміння;

• реальне унеможливлення застосування політичних методів забезпечення приватних бізнесових інтересів;

• залучення всіх верств населення до боротьби з корупцією;

• політичне забезпечення реальної незалежності засобів масової інформації та свободи слова;

• розвиток духовності, культури, моральних засад, інтелектуального потенціалу народу демократичної незалежної України.

Впровадження стратегічних завдань сталого розвитку у законодавче поле держави сприятиме поліпшенню якості життя нинішнього і майбутніх поколінь.

У сфері навколишнього середовища основною глобальною проблемою, на вирішенні якої народи світу зосередили свої зусилля, стали кліматичні зміни через парниковий ефект. Міжнародні зусилля зупинити глобальне потепління клімату, зменшити викиди парникових газів в атмосферу Землі відображені у положеннях Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та Кіотського протоколу до неї [23]. Кіотський протокол – це міжнародна угода про контроль за викидами парникових газів у 2008–2012 pp. з метою зменшення їх негативного впливу на клімат.

Україна підписала РКЗК ООН у 1992 р. в Ріо-де-Жанейро на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку, Верховна Рада ратифікувала її у 1996 р. і згідно з процедурами ООН Україна стала Стороною Рамкової конвенції ООН про зміни клімату з 11.08.1997 р. Відповідно до головних зобов'язань щодо виконання РКЗК ООН, Україна має надавати до секретаріату РКЗК свої щорічні інвентаризації викидів і поглинання парникових газів, національні повідомлення з питань зміни клімату.

У 1999 р. Україна підписала Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а в лютому 2004 р. Верховна Рада України ратифікувала Кіотський протокол, який закріпив кількісні зобов'язання держав щодо обмеження і скорочення викидів. Згідно з цими зобов'язаннями розвинені країни і країни з перехідною економікою мають скоротити викиди парникових газів на 5,2 % (порівняно з 1990 р.) протягом 2008–2012 pp. Країни, що розвиваються, не лімітовані у своїх викидах, оскільки на момент підписання РКЗК ООН їх сумарні емісії ПГ були незначними (табл. 1.1).

Джерелами великого викиду парникових газів є: енергетика, видобуток і транспортування палива, промислові галузі (гірничодобувна, хімічна, металургійна тощо), сільське господарство, відходи (зберігання, спалювання). Поглиначами вуглекислого газу є ліс та Світовий океан. Нині ці природні стоки С02 неспроможні поглинути всю кількість його викидів від антропогенних джерел.

Кіотський протокол набрав юридичної сили після його ратифікації багатьма промислово розвиненими країнами, зокрема Росією, на частку якої припадає 17 % усіх світових викидів ПГ. Протокол ратифікували більш як 120 країн, серед них усі члени ЄС, Японія, Канада, Китай, Бразилія, майже усі держави Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. Лише США, на частку яких припадає 25 % світових викидів ПГ в атмосферу (за чисельності жителів 4 % населення планети), та Австралія відклали ратифікацію до 2013 р., оскільки обмеження на викиди можуть призвести до примусового скорочення обсягів виробництва [23].

Таблиця 1.1. Кількісні зобов'язання країн зі скорочення викидів парникових газів, % до базового 1990 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ризик і проблеми сталого розвитку“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку
  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА