• зниження рівня майнового розшарування населення;
• зниження рівня безробіття населення і забезпечення його продуктивної зайнятості;
• збереження і зміцнення демографічного та трудового ресурсного потенціалу країни, стабілізація демографічної структури суспільства;
• поліпшення фізичного здоров'я нації;
• оптимізація соціальної структури суспільства, встановлення гарантій забезпечення рівних можливостей для досягнення матеріального, екологічного і соціального благополуччя;
• розвиток системи освіти, просвіти й поширення інформації з питань сталого розвитку.
У сфері суспільних відносин:
• створення дієвих механізмів захисту конституційних прав і свобод людини;
• формування громадянського суспільства, забезпечення в ньому політичної стабільності та взаєморозуміння;
• реальне унеможливлення застосування політичних методів забезпечення приватних бізнесових інтересів;
• залучення всіх верств населення до боротьби з корупцією;
• політичне забезпечення реальної незалежності засобів масової інформації та свободи слова;
• розвиток духовності, культури, моральних засад, інтелектуального потенціалу народу демократичної незалежної України.
Впровадження стратегічних завдань сталого розвитку у законодавче поле держави сприятиме поліпшенню якості життя нинішнього і майбутніх поколінь.
У сфері навколишнього середовища основною глобальною проблемою, на вирішенні якої народи світу зосередили свої зусилля, стали кліматичні зміни через парниковий ефект. Міжнародні зусилля зупинити глобальне потепління клімату, зменшити викиди парникових газів в атмосферу Землі відображені у положеннях Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та Кіотського протоколу до неї [23]. Кіотський протокол – це міжнародна угода про контроль за викидами парникових газів у 2008–2012 pp. з метою зменшення їх негативного впливу на клімат.
Україна підписала РКЗК ООН у 1992 р. в Ріо-де-Жанейро на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку, Верховна Рада ратифікувала її у 1996 р. і згідно з процедурами ООН Україна стала Стороною Рамкової конвенції ООН про зміни клімату з 11.08.1997 р. Відповідно до головних зобов'язань щодо виконання РКЗК ООН, Україна має надавати до секретаріату РКЗК свої щорічні інвентаризації викидів і поглинання парникових газів, національні повідомлення з питань зміни клімату.
У 1999 р. Україна підписала Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а в лютому 2004 р. Верховна Рада України ратифікувала Кіотський протокол, який закріпив кількісні зобов'язання держав щодо обмеження і скорочення викидів. Згідно з цими зобов'язаннями розвинені країни і країни з перехідною економікою мають скоротити викиди парникових газів на 5,2 % (порівняно з 1990 р.) протягом 2008–2012 pp. Країни, що розвиваються, не лімітовані у своїх викидах, оскільки на момент підписання РКЗК ООН їх сумарні емісії ПГ були незначними (табл. 1.1).
Джерелами великого викиду парникових газів є: енергетика, видобуток і транспортування палива, промислові галузі (гірничодобувна, хімічна, металургійна тощо), сільське господарство, відходи (зберігання, спалювання). Поглиначами вуглекислого газу є ліс та Світовий океан. Нині ці природні стоки С02 неспроможні поглинути всю кількість його викидів від антропогенних джерел.
Кіотський протокол набрав юридичної сили після його ратифікації багатьма промислово розвиненими країнами, зокрема Росією, на частку якої припадає 17 % усіх світових викидів ПГ. Протокол ратифікували більш як 120 країн, серед них усі члени ЄС, Японія, Канада, Китай, Бразилія, майже усі держави Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. Лише США, на частку яких припадає 25 % світових викидів ПГ в атмосферу (за чисельності жителів 4 % населення планети), та Австралія відклали ратифікацію до 2013 р., оскільки обмеження на викиди можуть призвести до примусового скорочення обсягів виробництва [23].
Таблиця 1.1. Кількісні зобов'язання країн зі скорочення викидів парникових газів, % до базового 1990 р.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ризик і проблеми сталого розвитку“ на сторінці 3. Приємного читання.
