• можливість формалізації й автоматизації обліку впливу відмов елементів на роботоздатність системи на різних рівнях деталізації;
• метод дає змогу інженерові проникати в сутність функціонування системи, аналізувати ланцюжки причинних взаємозв'язків відмов, переглядати вплив відмов на роботоздатність інших підсистем;
• можливість здійснення кількісного аналізу й побудови кількісних оцінок важливості кожного елемента в системі, критичності елементів, оцінок надійності системи, подачі наочного графічного матеріалу, що є як вихідним документом, так і засобом для спілкування фахівців.
До зазначених переваг можна також додати й те, що для систем із великим числом елементів результати аналізу “дерева відмов” і виявлення найважливіших елементів дають змогу вказати напрями вдосконалення системи (заміни елементів або їх вдосконалення).
На рис. 4.6 наведено “дерево відмов” системи, що складається з трьох функціонально зв'язаних підсистем А, В, С. Підсистема А включає вузли A1, А2 і елемент I3. У свою чергу, вузол А1 складається з елементів l1 і l2, а вузол А2 – з елементів l4 і l5.
Підсистема В складається з елементів l8 і l9, а підсистема С – З елементів l10 і l11. “Дерево відмов” будують для першої проміжної події. Коли ця гілка побудована цілком, переходять до побудови гілки відмов другої проміжної події і так далі, доки не будуть побудовані всі гілки “дерева відмов” усіх проміжних подій. Для розглянутого прикладу (див. рис. 4.4, а, б) треба послідовно побудувати гілки відмов підсистем А, В і С. На основі “дерева відмов” системи визначають множину мінімальних шляхів і мінімальних перетинів, можлива також розробка ймовірнісних моделей ризику виникнення аварій у складних технічних системах.
Рис. 4.6. “Дерево відмов” складної системи
Отже, побудова і кількісний аналіз “дерева відмов” потребують певних знань булевої алгебри, теорії множин і теорії ймовірностей.
Ймовірнісний аналіз ризику і безпеки технічних систем пов'язаний з обчисленням ймовірностей первинних (базисних) і проміжних подій.
Розглянемо об'єкт, що складається з n систем . Кожна із систем
складається з m елементів
, що мають і станів відмов з ймовірностями
. Зазвичай
, часто
, іноді
, але можливі й інші варіанти. Наприклад, для резервуарів (баків) розглядають один тип відмови, для засувки – два (відмови на відкриття чи закриття і відмови через загальну причину), для насосів – три (відмови на запуск, через загальну причину і відмови працювати заданий час
).
Ймовірності відмов елементів залежно від режиму роботи елементів системи обчислюють інтегруванням у межах часу За припущення нормального закону їх розподілу розрахунок виконують за наведеними нижче формулами, де інтенсивність від-
Моделі розрахунку ймовірності відмов елементів
| Математична модель | Виконання розрахунку |
| Р – ймовірність (точкові оцінки) | Прямо задається ймовірність основної події чи частота вихідної події |
| Розрахунок імовірності відмови компонент, що не ремонтуються, за формулою: | |
| Розрахунок імовірності відмови компонент, що ремонтуються, де λ – інтенсивність відмов; · | |
| Розрахунок імовірності відмови резервних компонентів, що знаходяться в режимі очікування і періодично перевіряються; λ – інтенсивність відмов (резервна); |
мов λ – умовну щільність ймовірності виникнення відмови елемента – визначають дослідженням рядів статистичних даних відмов, як і закон розподілу щільності ймовірності.
Вплив відмов елементів системи на її відмову досліджують під час аналізу роботи системи і залежить від конструкції системи, її схеми або від помилки оператора при експлуатації чи обслуговуванні системи. Найчастіше трапляються такі типи вихідних відмов:
• 1) події, пов'язані з людською діяльністю (помилки оператора, дефекти конструкції; помилки під час обслуговування);
• 2) події, що стосуються устаткування (витік (вилив) токсичної речовини через клапан, відсутність мастильного матеріалу в механізмі, неправильні сигнали чутливих елементів);
• 3) події, пов'язані з навколишнім середовищем (землетруси, зсуви, шторми, повені, торнадо, самозаймання, спричинене іскрою або блискавкою).
Небезпеку систем часто зумовлює поєднання кількох типів відмов, тобто відмови устаткування плюс помилки людини і (або) стихійні лиха. Побудова “дерева відмов” – ітераційний процес. Це розуміють у тому значенні, що для складних систем багато відмов можна розглядати як у моделях “дерева відмов”, так і в моделях “дерева подій” і для з'ясування ймовірності відмови потрібна розробка різних варіантів і їх аналіз. Іноді функції складної системи аналізують у “деревах подій” краще, ніж у “деревах відмов”, тобто можливі переходи доти, доки не буде повної відповідності.
Підхід, заснований на використанні методів “дерево подій” та “дерево відмов”, є основним підходом логіко-ймовірнісного аналізу безпеки, який рекомендується МАГАТЕ для аналізу безпеки атомних електростанцій. Головною складністю практичного застосування логіко-ймовірнісних методів дослідження надійності та безпеки складних систем є перетворення довільних функцій алгебри логіки на ймовірнісні функції за допомогою різних алгоритмів перетворення. Цю проблему детально висвітлено у праці [26].
Марківський процес
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки“ на сторінці 5. Приємного читання.
