. Нехай
– елементи булевої матриці С, а
– елементи булевої матриці D. Тоді булеву матрицю Е з елементами
назвемо сумою булевих матриць С і D. Якщо
, то
– добуток булевих матриць С і D. Операція піднесення до степеня квадратної булевої матриці визначається в такий спосіб:
де
– одинична булева матриця. Між матрицями S, W і G існує такий зв'язок:
, тобто
, а для інших елементів
Елементи, /-го степеня булевої матриці з'єднань вершин
є функцією роботоздатності всіх шляхів з'єднання між вершинами
і
, що проходять через будь-які іншіпроміжні вершини (крім
і
), число яких дорівнює
. Тоді елемент
матриці W є функцією роботоздатності системи.
Алгоритм побудови усіх мінімальних шляхів складної системи полягає в такому.
Крок 0. Визначаємо число вершин k і число ребер п у графі і вводимо матрицю інцидентності вершин і ребер G.
Крок 1. Формуємо матрицю сполучень вершин W:
Крок 2. Якщо, то переходимо до кроку 6. Інакше покладаємо
. Якщо k парне, то
. Присвоюємо
Крок 3. (:). Обчислюємо
де
Крок 4. Якщо, то переходимо до кроку 3, поклавши і = = i + 1. Інакше переходимо до кроку 5.
Крок 5. Обчислюємо
Крок 6. Якщо, то обчислюємо
, інакше
Крок 7. Кінець роботи алгоритму.
Отже, у результаті роботи алгоритму отримуємо елемент матриці
Число кон'юнкцій у цій диз'юнктивній формі – це число мінімальних шляхів.
Алгоритми побудови мінімальних шляхів і перетинів використовують під час аналізу “дерев відмов” складних систем.
Метод “дерево відмов”. Методи “дерево відмов” і “дерево подій” дають змогу визначити функціональні взаємозв'язки елементів системи у вигляді логічних схем, що враховують взаємозалежність відмов елементів або груп елементів. У загальному випадку як “дерево відмов”, так і “дерево подій” є лише ілюстрацією логіко-ймовірнісних моделей. Однак вони дуже цікаві для фахівців, пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням і наглядом за технічними об'єктами. Маючи таку схему, фахівець може не тільки знайти найкритичніший варіант розвитку подій, а й оцінити очікуваний ризик, якщо відповідне “дерево подій” або “дерево відмов” доповнене статистичними даними.
За допомогою аналізу “дерева відмов” фактично робиться спроба кількісно виразити техногенний ризик дедуктивним методом. “Дерево відмов” ідентифікує подію або ситуацію, що створює ризик, після чого ставиться питання: як могла виникнути така подія? Відповідь полягає в тому, що до такої події могла привести множина шляхів. Більшість безпосередніх причин верхніх подій можна вивчати, начебто вони самі є верхніми подіями. Теоретично такий аналіз можна проводити дуже детально на багатьох рівнях.
Найдоступніші для дослідження причини – це відмови компонентів, щодо яких є достатня кількість статистичних даних. Оскільки в такому дедуктивному методі процес деталізації може перериватися довільно, аналіз можна закінчувати на компонентах, по яких є достатньо даних, необхідних для точного визначення ймовірності відмови такого компонента.
Методика побудови “дерева відмови” складається з перелічених нижче етапів [4].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки“ на сторінці 3. Приємного читання.
