Інфекційні захворювання населення

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Лейкемія. Через 15 років після аварії зафіксовано тенденцію до зростання числа випадків лейкемії в ліквідаторів наслідків аварії, які отримали значні дози опромінення: серед 134 реконвалесцентів гострої променевої хвороби (ГПХ) 5 випадків онкогематологічних захворювань закінчилися смертю в стислі терміни від початку хвороби. Дані щодо лейкемій у дітей, які були опромінені внутрішньоутробно, суперечливі і потребують подальшої верифікації.

Пострадіаційні органічні психічні розлади спостерігаються у 62 % хворих, які отримали дози опромінення понад 1 Зв. Нейропсихологічними дослідженнями виявлено дозозалежні ознаки ураження лівої скроневої ділянки, глибинних церебральних структур і лобних формацій переважно лівої гемісфери. Кількісною нейровізуалізаційною особливістю віддаленого періоду ГПХ є атрофія кори гемісфер головного мозку та дозозалежне ураження провідних шляхів домінантної півкулі. З 1990 р. реєструється підвищення захворюваності на шизофренію персоналу Чорнобильської зони відчуження – до 5,4 на 10 000 осіб, порівняно з 1,1 на 10 000 осіб загалом в Україні.

За даними МОЗ України, захворюваність дорослих і підлітків, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, на хронічний і неуточнений бронхіт, емфізему в 2004 р. порівняно з 1990 р. зросла з 316,4 до 528,5 на 10 000 осіб, а на бронхіальну астму – з 25,7 до 55,4 на 10 000 осіб. За комбінованої дії зовнішнього опромінення й інгаляції осколкової суміші радіонуклідів бронхо- легенева система стає однією з основних тканин-мішеней, шо в подальшому клінічно реалізується у хронічні обструктивні захворювання легенів.

Помітний значний вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на імунну систему дітей. У 82,5 % з них (у контролі – 39,5 %, р < 0,05) реєструється імунний дисбаланс, що є причиною підвищення частоти алергічних уражень шкіри, захворювань ЛОР-органів, бронхолегеневої системи, а також імунодефіцитних станів [54].

Згідно з оцінкою радіаційних ризиків для підлітків, які живуть на забруднених територіях, 92,8 % радіаційних ефектів буде пов'язано з опроміненням щитоподібної залози, 4,8 – із зовнішнім гамма-опроміненням, 2,3 – із внутрішнім опроміненням радіонуклідом 137Cs та 0,1 % – 90Sr. Ці ризики можуть реалізовуватись до 2055 р.

Через опромінення щитоподібної залози радіонуклідами йоду внаслідок аварії на ЧАЕС зросла небезпечність виникнення йододефіцитних захворювань. Значного навантаження на щитоподібну залозу зазнало дитяче населення, оскільки існує прямий зв'язок між дозою радіоактивного йоду, поглиненого залозою, її масою та функціональною активністю, і зворотний – з віком дитини. Трагедія загострилася ще й тим, що більшість територій

України, Білорусі та Росії, які зазнали впливу радіоактивного забруднення, характеризуються недостатністю нерадіоактивного йоду в природних системах (вони ендемічні за йодом). Це стало головним чинником “радіоактивного йодного удару” осіб із недостатньою кількістю йоду в організмі. В Україні понад 15 млн населення живе саме на таких територіях. За сумісної дії на щитоподібну залозу радіації й ендемії тироїдна патологія виявляється частіше, в коротші терміни і в значно тяжчих формах, ніж тільки за опромінення.

Отже, радіаційні чинники, пов'язані з Чорнобильською катастрофою, ше багато років впливатимуть на стан здоров'я населення України. Чорнобиль залишається загальнонаціональною радіаційною екологічною катастрофою, безпрецедентною за дією радіоактивних речовин на населення й навколишнє природне середовище.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфекційні захворювання населення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення
  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА