Ризик і сталий розвиток суспільства

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Спектр природних ризиків досить широкий. Сюди належать ризики, пов'язані з виявом стихійних сил природи: землетруси, виверження вулканів, тайфуни, урагани, смерчі, повені, підтоплення, зсуви, карст, зливи, град, засухи, заморозки, епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо. Природні катастрофи спричинюють страждання і загибель людей, завдають великих матеріальних збитків. Вони є джерелом глибоких соціальних потрясінь, їх дедалі частіше розглядають як один із серйозних дестабілізуючих чинників, що порушує нормальні умови життєдіяльності суспільства.

Незважаючи на науково-технічний прогрес, соціальні і матеріальні втрати від катастрофічних природних явищ поступово збільшуються. Якщо відвернути природні явища людина покищо не в змозі, то зменшити їхні можливі негативні наслідки завчасним попередженням і вжиттям ефективних заходів безпеки у багатьох випадках цілком реально. Так, кількість жертв внаслідок вулканічної діяльності буде значно меншою, якщо населення покине небезпечну зону при завчасному попередженні. Складно запобігти жертвам землетрусу, але якщо будувати сейсмостійкі будівлі, то втрати від реалізації загрози цього природного явища будуть відчутно меншими.

Є багато підходів до оцінювання природного ризику. Всі вони різняться за принципами оцінювання і кінцевою метою. По- різному трактується і сам термін “природний ризик”. Автори цієї праці під природніш ризиком розуміють можливий збиток, який очікується від реалізації природної загрози за певний період, що має відповідну ймовірність реалізації.

Тепер розглянемо техногенний ризик. Під ним ми розуміємо ризик, пов'язаний із негативними подіями техногенного характеру, в результаті реалізації яких завдається шкода населенню і(або) навколишньому середовищу. Складність сучасних технічних систем в умовах реальної їх експлуатації припускає можливість досить складних комбінацій подій, імовірність кожної з яких досить мала, а в сумі таких малоймовірних подій набирається чимало і вони здатні спричинити небезпечний стан системи. Ймовірність аварій у таких складних системах значно менша, ніж у простих, проте їх наслідки набагато масштабніші. Техногенний ризик прийнято визначати як імовірність реалізації негативної події за певний період часу з урахуванням можливих наслідків цієї події.

Рівень техногенного ризику є наслідком антропогенної діяльності і залежить від технічного потенціалу окремої країни. Впровадження нових технологій сприяє зростанню добробуту людей, проте разом із цим підвищується рівень техногенної небезпеки. Спектр техногенних ризиків надзвичайно широкий. Людині потенційно загрожує стільки небезпек, скільки видів діяльності вона здійснює і скільки чинників небезпеки її оточує. Це, зокрема, аварії на так званих потенційно небезпечних об'єктах, а саме об'єктах, пов'язаних із виробництвом, поводженням і зберіганням радіоактивних речовин та радіоактивних відходів, аварії з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин, аварії з розливанням пально-мастильних матеріалів, пожежі, вибухи на шахтах, аварії на нафто- і газопроводах, аварії на залізницях і метрополітені, авіаційні катастрофи, прориви гребель, катастрофічні затоплення тощо. Тому для певних груп населення найбільш значущими техногенними ризиками є ризики їхньої професійної діяльності.

Проте є негативні чинники, супутні людині незалежно від її професійної діяльності. Це так звані побутові ризики. До них належить насамперед ризик дорожньо-транспортних аварій, оскільки транспортом користується більшість населення, ризики утопления в разі необережного поводження на воді, отруєння – в основному алкогольними напоями, самогубства, убивства тощо.

Поняття ризику багатопланове, тому в науковій літературі використовують різні його похідні залежно від прикладної проблеми дослідження, сфери застосування, стадії аналізу небезпеки. Одним із найважливіших похідних понять ризику є збиток. Наведемо визначення понять, які найчастіше вживаються при аналізі небезпеки та оцінюванні ризику й закріплені в нормативно-правових документах [14–16].

Збиток – це фактичні або можливі економічні й соціальні втрати (відхилення стану здоров'я людини від середньостатистичного, тобто її хвороба або навіть смерть; порушення процесу нормальної господарської діяльності; втрата того чи іншого виду майна тощо) і(або) погіршення стану навколишнього природного середовища внаслідок аварій чи надзвичайних ситуацій.

Небезпеку як основну категорію при вивченні проблем безпеки розглядають як об'єктивно існуючу можливість негативного впливу на людину, суспільство, природне середовище, в результаті чого їм можуть бути завдані шкода, збиток, які погіршують стан, надають їхньому розвитку небажаних динаміки або параметрів (темпи, форми і т. д.).

Небезпека техногенного характеру має дещо інше тлумачення, її розглядають як стан, внутрішньо притаманний технічній системі, промисловому чи транспортному об'єкту, що реалізується у вигляді уражувальних впливів джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і навколишнє середовище при його виникненні або у вигляді прямого чи опосередкованого збитку для людини і навколишнього середовища у процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.

На противагу техногенна безпека – це стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Джерело небезпеки – небезпечне природне явище або об'єкт техносфери чи технологічний об'єкт у складі промислового підприємства, який за певних обставин (тривалий вплив, аварія) може стати небезпечним як для працівників підприємства, так і для населення регіону та навколишнього середовища.

Аварія – небезпечна подія техногенного походження, що спричинила загибель людей або створила на об'єкті чи окремій території загрозу для життя та здоров'ю людей, призвела до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, завдала шкоди навколишньому середовищу.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Загалом наслідки катастроф і аварій можна поділити на три групи збитків: збитки життю і здоров'ю людей; економічні; збитки і негативні наслідки для навколишнього середовиша і культурних цінностей.

При розгляді соціальних, економічних, екологічних аспектів тяжкої аварії або катастрофи доцільно оперувати поняттями прямого, опосередкованого та повного збитку, які викладені в розд. 2.

При оцінюванні ризику аварій і катастроф важливо дотримуватись наведеного вище наукового визначення ризику як кількісної міри небезпеки. Саме результати кількісного аналізу ризику дають змогу оцінювати і порівнювати різні види небезпеки за єдиними показниками. Проведення кількісного аналізу ризику найефективніше:

• на стадії проектування і розміщення небезпечних виробничих об'єктів;

• при обґрунтуванні та оптимізації заходів щодо безпеки об'єктів виробничої діяльності;

• при оцінюванні ступеня небезпеки великих аварій на небезпечних виробничих об'єктах, оснащених однотипними технічними пристроями (наприклад, магістральні трубопроводи);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ризик і сталий розвиток суспільства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства
  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА