Розмір СЗЗ до границі житлової забудови слід встановлювати для підприємств із технологічними процесами, що є джерелами матеріального забруднення атмосфери – безпосередньо від джерела забруднення (труби, шахти, аераційні отвори будівель); для підприємств із технологічними процесами, що являють собою джерела шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань промислової частоти та радіочастот – від будівель і споруд, де встановлено це обладнання; для електростанцій, котельних – від димових труб.
Здобуті за розрахунками розміри СЗЗ мають уточнюватися для різних напрямків вітру залежно від результатів розрахунку забруднення атмосферного повітря і середньорічної рози вітрів району розташування підприємства за формулою:
де l – розрахунковий розмір СЗЗ, м; L0 – розрахунковий розмір дільниці місцевості в даному напрямку, де концентрація речовин (з урахуванням фонової) перевищує ГДКс.д, м; Р – середньорічна повторюваність напрямку вітру румба, що розглядається,%; – повторюваність напрямків вітрів одного румба за кругової рози вітрів,% [9].
Активні методи охорони атмосферного повітря спрямовані на те, щоб взагалі не допускати викиду шкідливих речовин в атмосферу або істотно знизити їх концентрацію у виробничих викидах. До таких методів можна віднести попереднє очищення палива і сировини від токсичних домішок, удосконалення технологічних циклів, перехід до маловідходних та безвідходних технологій, очищення виробничих викидів від пилу, аерозолів та шкідливих газів.
Одним із найбільш перспективних заходів щодо зниження рівня забруднення атмосферного повітря є впровадження маловідходних та безвідходних технологій, який може бути реалізований за такими напрямами:
• перехід підприємств теплоенергетики з твердого палива на природний газ, що дає змогу приблизно в п'ять разів знизити рівень забрудненості атмосфери за виділення однакової кількості тепла;
• відмова від застосування етилованого бензину та впровадження на автомобільному транспорті як палива природного газу;
• удосконалення конструкції енергетичних котлів, автомобільних та авіаційних двигунів, оптимізація процесу спалювання палива;
• зниження енергоємності виробництва та використання вторинних ресурсів у вигляді гарячої води і гарячих газів.
Основним заходом щодо захисту та відновлення атмосферного повітря є очищення від пилогазових викидів.
Для очищення промислових газів від твердих та рідких часток застосовують технології сухого інерційного очищення, мокрого очищення, фільтрації, електростатичного та електромагнітного осаджування.
Для очищення від газо- і пароподібних компонентів застосовують методи абсорбції, адсорбції, хемосорбції, термічне та термокаталітичне очищення, біохімічні реактори [11, 12].
Для контролю рівня забруднення атмосферного повітря в містах створена система моніторингу, що виконує такі завдання [3]:
• збирання і розповсюдження достовірної інформації про стан навколишнього середовища, орієнтованої на користувача;
• аналіз інформації задля оцінки впливу джерел забруднення на екологічний стан об'єкта і складання прогнозів зміни стану довкілля;
• розробка проектів управлінських рішень з оцінкою їх наслідків для довколишнього середовища.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1598 від 29 листопада 2001 р. затверджено "Перелік поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню".
До найбільш поширеніших забруднювальних речовин віднесено: оксиди азоту, бензапірен, діоксид та інші сполуки сірки, оксид вуглецю, озон, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастини та волокна), свинець та його сполуки, формальдегід.
Небезпечними забруднювальними речовинами є метали та їх сполуки, органічні аміни, леткі органічні сполуки, стійкі органічні сполуки, хлор, бром та їх сполуки, фтор та його сполуки, ціаніди, фреони, арсен та його сполуки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Охорона повітряного басейну“ на сторінці 3. Приємного читання.
